Чим живуть русини Закарпаття?

Про це – у розмові з заступником голови Світової ради русинів М. Бобинцем.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, на Закарпатті живуть представники понад 100 національностей. Цим же переписом в області вперше були зібрані дані про русинів. Нині це питання, яке в своїй основі має мирне підґрунтя, набуло значного політичного забарвлення. «Закарпатка» в березні вже писала про те, що окремі русинські організації обєдналися в Асоціацію задля спільного поступу, бо роздробленість тільки гальмує розвиток. Як це виходить і чим нині живуть русини – в інтерв’ю з Миколою БОБИНЦЕМ, головою Закарпатського обласного об’єднання громадян «Крайове товариство пoдкарпатських русинів».

– Миколо Миколайовичу, чим живе нині очолювана вами організація русинів?

– «Крайове товариство подкарпатських русинів» засновано 12 квітня 2003 року, основною метою діяльності ми ставимо захист прав і законних соціальних, культурних і духовних цінностей русинів Закарпаття. А відтак – відродження русинської національності з подальшою інтеграцією в український соціум, консолідація всіх русинів, що проживають на території Закарпаття, сприяння відродженню історичних та культурних пам’яток нашого

– Які напрямки роботи реалізуєте в області як заступник голови Світової ради русинів?

– З 2001 року Крайове товариство подкарпатських русинів бере активну участь у роботі Світового конгресу русинів, а з 2009 -го є його постійним членом. У 2011-му мене обрали заступником голови Світової ради русинів. Перш за все, важливо сказати, що наше об’єднання не є політичною організацією. Згідно з законодавством України, товариство відстоює права й свободи та законні інте¬реси русинів краю. Основним пріоритетом у роботі є відродження культури, освіти та традицій русинської спільноти в рамках Української держави.

– Чи сприяє русинським організаціям влада?

– Певна річ, місцеві органи влади сприяють задоволенню етнокультурних потреб русинів та розвитку їхньої самобутності. Загалом в області легалізовано та діє 11 русинських громадських організацій зі статусом обласних, які мають міськрайонні та первинні осередки. Органи державної влади та місцевого самоврядування надають допомогу русинським громадським організаціям у реалізації їхніх культурно-інформаційних потреб.

У 2005 році на обласному телебаченні виділили ефірний час для висвітлення життя русинів області, а з лютого 2008-го на базі ЗОДТРК створена та функціонує об’єднана редакція російською, русинською та ромською мовами. А цього року за ініціативи Крайового товариства подкарпатських русинів і за підтримки Світової ради русинів та організаційного сприяння органів влади проведено І міжнародний фестиваль русинської культури. На святі виступили художні самодіяльні колективи області, а також Румунії, Угорщини, Словаччини, Сербії та Хорватії. Плануємо, що в майбутньому такі міжнародні фестивалі стануть традиційними.

Конструктивна співпраця з органами влади є доказом виваженої та ефективної державної політики у міжнаціональній сфері. Разом із тим, змушений констатувати, що у своїй спрямованості русинський рух Закарпаття представлений поміркованим та радикальним крилом. Ряд русинських громадських організацій області офіційно декларують своє відмежу-вання від автономістських і сепаратистських намірів та заявляють про бажання разом із українцями будувати єдину політичну українську націю. У той же час окремі радикально налаштовані представники русинського руху, оперуючи даними обласного референдуму 1991 року, ставлять під сумнів приналежність Закарпатської області до України, наголошуючи на визнанні області «самоврядною територією», «автономією».

– А яка позиція очолюваної Вами організації?

– Ми працюємо у правовому полі України, дотримуючись Конституції та нормативно-правових актів. Ми не підтримуємо акції, що спрямовані на дестабілізацію політичного життя в краї, штучне нагнітання проблеми навколо русинського питання на Закарпатті. І загалом ми прагнемо до об’єднання, адже розкол у русинському русі не сприяє консолідації русинів.

– У 2013-му в нас – черговий перепис населення. Яка роль русинських організацій у забезпеченні права громадян вільно обирати та відновлювати національність?

– У період підготовки до наступного перепису населення основним завданням русинських громадських організацій є проведення широкої роз’яснювальної роботи щодо питання самоідентифікації русинів відповідно до чинного законодавства України.

"Закарпатська правда"