ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Дивовижні ікони вишиває закарпатець у свої 16 років (ФОТО)

    21 лютого 2018 середа
    Картинка користувача uaengeditor.

    16-річний Олександр Бігар-Тимчик має незвичне для хлопців захоплення, яке перейняв від бабусі. Вільний від навчання час школяр проводить із голкою в руках. І не просто вишиває, а створює за допомогою ниток та намистин дивовижні картини.

    У творчості хлопця домінує релігійна тематика. У його доробку більше двох десятків різноманітних ікон, акуратно і старанно вишитих за біблійними сюжетами. Олександр охоче розповідає, як змалку захоплено спостерігав за вправною роботою жіночих рук, бачив, як народжується диво – картина, серветка, рушник.

    "Вишивати я почав чотири роки тому. Спочатку просто дивився, як це робить бабуся Віра. А згодом вирішив спробувати й сам. До речі, у мене одразу вийшли рівні і правильні стібки, неординарне захоплення швидко припало до душі. А останнім часом вишивати почала й мама, перейняла хобі від мене, – не без гордості каже школяр. – Бабуся ж рукоділлям займається давно. Саме вона навчає й мене різних народних ремесел".

    Хлопець дбайливо виймає зі схову і показує свої еклюзивні роботи, пригадує, як і скільки працював над ними. Складається враження, що він пам’ятає, як наносив кожну намистинку.

    "Це ікона Богородиці, це – Миколая-Чудотворця. Це – Діва Марія з Дитям, а це – Христос. Люблю ще вишивати янголів та святих, – розповідає Олександр. – Можливо, моє захоплення – провидіння, можливо – справа життя. У будь-якому разі релігійні картини на мене позитивно впливають. І не вважаю власне хобі даниною моді".
    5258-1.jpg
    Вишивки юного рукодільника надзвичайно акуратні – без вузликів, зайвих стібків. Кольори підібрані гармонійно та правильно.

    "Вишивання бісером – справа затратна, адже намистини нині недешеві. Допомагають мені родичі, часто привозять підручний матеріал із-за кордону. Полотно та нитки також досить дорого обходяться. Утім, сам творчий процес та результат, тобто моральне задоволення, здатні перекрити будь-які фінансові незручності", – усміхається юний вишивальник.

    Вихованець Хустської ЗОШ №4 та Хустського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді ще й добре вчиться, є слухачем Малої академії наук, показує хороші наукові знання під час різноманітних конкурсів, олімпіад, відвідує творчі гуртки, проте саме роботу з нитками вважає улюбленою.

    "Мене не надихають заняття спортом, але я психологічно відпочиваю, коли вишиваю. Найчастіше працюю вдень, або увечері", – запевняє юнак.

    Звичайно, те, чим займається талановитий хустянин, комусь може видатися дивним, адже багатьом сучасним парубкам більше до душі техніка.

    "Не розділяю роботу на чоловічу і жіночу. Треба займатися тим, що подобається, до чого тяжіє душа. Хіба є щось погане в тому, коли дівчина вирізає лобзиком, а хлопець готує? Крім того, я переконаний, що жодна робота не може змінити внутрішнього світу людини, якщо вона сама того не захоче, – скромно ділиться думками умілець. – Крім того, перші ікони, вишиті плащаниці створювали чоловіки-монахи. Тому ніяк не можу збагнути, чому нині вважається, що вишивання – жіноче ремесло?".

    Звичайно, хобі Олександра займає чимало часу, адже за добу створити шедевр намистинками не можна.

    "Найдовше я працював над портретом Шевченка. Ця робота зайняла два тижні. У той же час окремі ікони мені вдалося вишити всього за чотири дні. Найближчим часом мрію створити велику сюжетну композицію із багатьма церковними персонажами і готовий наполегливо працювати над нею впродовж усього літа. На жаль, у навчальний період хронічно бракує часу для творчої самореалізації", – наголошує юнак.

    Цікаво, що відомі Олександру Бігару-Тимчику різні технології рукоділля. Він вишиває і хрестиком, і бісером, і мріє навчитись вишивати гладдю, стрічками та в’язати крючком. А серед готових робіт хлопця є не тільки ікони, але й різні серветки, рушники.

    У юнакові дивує не лише те, чим він займається, але й його скромність, серйозність, відповідальність і мудрість. До речі, у вишиванні хлопця не спиняє навіть те, що клопітка робота впливає на зір, хоча працює він у окулярах. Юнак вірить, що «намалює» своєю диво-голкою ще не один справжній шедевр і зізнається, що в нього багато різноманітних планів та ідей, як правило, мистецького спрямування.

    Марина Алдон

    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Рейтинг: 

    Пунктів: 1

    Письмо редактору
    Загрузка...