Головний держвиконавець про роботу, стосунки з чоловіками та футбол

Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю з начальником управління ДВС України у Закарпатській області Наталією ПАНОВОЮ.

Цими вихідними, під час першого турніру з міні-футболу серед команд органів державної виконавчої служби Закарпатської області, очільниця закарпатського управління ДВС Наталія Панова дала «Новинам Закарпаття» ексклюзивне інтерв’ю. Пропонуємо нашим читачам розмову з головним «виконавцем» Закарпаття про роботу, стосунки із підлеглими чоловіками та футбол.

Наталіє Володимирівно, Закарпатське обласне управління державної виконавчої служби нині входить до п’ятірки кращих у країні. Як вдається досягти таких високих результатів?

Відверто кажучи, ми досить молодий колектив і нас зараз об’єднує серйозний командний дух. Ми всі розуміємо, які задачі перед нами стоять, а таким колективом керувати дуже легко. Ми всі знаємо, яка наша ідея, куди спрямовувати свої зусилля і досягаємо результату тільки працею, тільки роботою. Тобто немає жодних суперметодів, є командний дух. І коли перед нами поставлене завдання міністром, я просто приходжу і кажу: «Хлопці, треба взяти і працювати» і ми берем, і працюєм.

До речі, про хлопців. Вам, як жінці, жінці молодій і красивій, не важко керувати таким великим і при цьому в основному чоловічим колективом?

Головне, звичайно, щоб робота подобалась. Якщо тобі подобається робота, то ти зумієш знайти необхідні методи та організувати роботу так, щоб досягти результату. Головне, щоб ти розумів, що ти робиш, як ти робиш, і вміти знайти необхідний підхід до людей, до підлеглих. Адже кожен підлеглий це індивідуальність, унікальна особистість, а тому правильний підхід дає відповідний результат. Незалежно від статі працівників

Нещодавно у Закарпатському управлінні ДВС відбулися певні кадрові зміни: були змінені керівники виконавчих служб у кількох районах області. З чим це пов’язано?

Справа в тому, що в ході адміністративної реформи, яка була запроваджена Президентом України, у нас взагалі в структурі відбулася реорганізація. Якщо раніше це був обласний відділ, то зараз це обласне управління. Відповідно, трохи змінився статус районних відділів і, відверто кажучи, мною була запроваджена певна ротація. Ми змінили керівників у різних районах для того, щоб трохи пожвавити роботу, щоб змінити самі підходи до роботи, адже коли тривалий час один керівник працює в одному районі, він може там, як то кажуть, трохи засидітися: усе для нього відомо, всіх боржників він знає поіменно. Коли ж район змінюється, то це дає цьому керівникові певний стимул для вдосконалення.

Із серйозних досягнень обласного управління за цей рік що можете згадати?

Ну, відверто кажучи, наша закарпатська служба завжди чимось вирізнялася в системі виконавчої служби. От, наприклад, в минулому році ми провели перший всеукраїнський семінар. Керівництво міністерства юстиції, керівництво служби і всі керівники обласних служб приїхали сюди. І ми перші започаткували таку практику. В цьому році до дня служби було запроваджено турнір з міні-футболу і для всіх стало несподіванкою те, що саме Закарпаття вибороло на ньому перемогу. Тобто ми завжди намагаємося у всьому бути кращими, стараємося. І, я думаю, що тільки завдяки такому об’єднаному колективу нам вдається досягти настільки високого результату.

А як щодо проблемних підприємств? Наприклад, відомого дубівського ЗВВО чи солотвинського солерудника?

Це, як то кажуть, постійні наші клієнти. Особливість роботи з ними полягає в тому, що це державні підприємства. Проте досягнення є: от, наприклад, у цьому році зусиллями нашої служби на ЗВВО була погашена заборгованість по зарплаті близько півмільйона гривень. На тому самому солеруднику була погашена заборгованість до пенсійного фонду. Просто складність полягає в тому, що це державні підприємства і без дозволу відповідних міністерств ми не можемо вживати тих чи інших дій. Ми очікуємо на згоду профільного міністерства і якщо нам дозволяють, то далі працюємо в межах законодавства. Наприклад, у цьому році заробітної плати працівникам по закарпатській області ми повернули на суму понад 5 мільйонів. Це дуже велика цифра і нам, напевне, вперше вдалося досягти такого показника. До пенсійного фонду «живих» грошей ми повернули, якщо я не помиляюся, понад 11 мільйонів гривень. І це ті гроші, на які вже ніхто не розраховував.

Як щодо кредитної спілки «Мрія»? Як з нею справа?

Це, відверто кажучи (і я можу це спокійно сказати), безперспективна справа, тому що майно є, ми виставляємо його на реалізацію, однак бажаючих придбати це майно немає. Зараз, наприклад, продавався санаторій «Шаяночка» в Хустському районі і, на жаль, жоден із покупців не зареєструвався, навіть після переоцінки. Тому що це дорого, нерентабельно, невигідно. Взагалі майно виконавчої служби має продаватися дешевше, ніж воно вартує на ринку.

А у вас навпаки усе майно вартує дорожче через додаткові податки та збори. Чи є шанси, що цей підхід зміниться і ці податки та збори приберуть, зробивши вашу роботу легшою?

Ми вносимо пропозиції, однак, на жаль, це не нашого рівня питання.

Які Ваші враження від сьогоднішнього турніру?

Вперше після перемоги в Києві ми запровадили змагання серед наших працівників і це дуже класно, тому що це серйозний об’єднуючий фактор. А для того, щоб досягти якогось результату, колектив повинен бути єдиним. І якщо ви зайдете в зал, то побачите, скільки уболівальників прийшло. Хлопці самі підібрали собі форми. І це справді класно. Це говорить про якісно новий рівень організації та взаєморозуміння і однозначно дасть позитивний результат.

Дякую за розмову!

Новини Закарпаття