Інформаційний виборчий бюлетень Ужгородського прес-клубу

Ужгородський прес-клуб традиційно до виборів здійснює спеціальний інформаційно-аналітичний виборчий проект за підтримки Фонду ЗМІ Посольства США в Україні.

• Непримиренні вороги виборів 2012 року у Хустському виборчому окрузі – Степан Деркач та Павло Балога – знову борються за голоси виборців. Цього разу – як довірені особи кандидатів у Президенти України. Колишній член Партії регіонів Степан Деркач наразі представляє інтереси Сергія Тігіпка, а Павло Балога – Петра Порошенка.
Цікаво також, що в команді Тігіпка працює і колишній голова Хустської райдержадміністрації «екс-регіонал» Василь Якубець. Він очолює районний виборчий штаб цього кандидата в Президенти.
І Павло Балога, і Степан Деркач на виборах 2012 року дуже предметно і активно працювали з сільськими громадами свого округу. Адресна агітація кожному з них дала непоганий результат. Можна з великою долею ймовірності спрогнозувати, що там, де на попередніх виборах громаді допомагав Деркач, серйозну підтримку матиме Сергій Тігіпко, а там, де попрацював Балога, буде віддано багато голосів за Порошенка.
• Цьогорічні президентські вибори не просто чергові вибори, вони відбуваються у такій правовій ситуації, яку не мала жодна країна. І попри загрози терактів та неголосування окремих регіонів будуть визнані, оскільки подібні прецеденти були і в Росії, яка найбільше зацікавлена у зриві виборів в Україні. Так вважає Василь Лемак, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри теорії держави і права УжНУ.
«Ці вибори були призначені після подій, які ми юристи ще будемо тривалий час оцінювати, досліджувати. У період після 20 лютого мала місце загроза колапсу національного правопорядку, конституційного правопорядку. Раптово у країні зник президент, а також більша частина уряду та депутатів ВР. Такої унікальної правової ситуації не мала жодна країна», - висловився професор на засіданні круглого столу в УжНУ на тему «Вибори Президента України -2014: внутрішньополітична ситуація, міжнародні впливи та суспільні очікування.
За його словами, переформатована більшість у ВР зуміла взяти на себе відповідальність і почати приймати рішення, які зуміли зберегти українську державу. Одним з перших рішень було призначення було призначення позачергових президентських виборів.
«Парламент прийняв правильне рішення, практично через 2 доби коли не було відомостей про те, чи здійснює президент свої повноваження рішення є дуже правильним, - каже Василь Лемак. - Сьогодні ситуація також унікальна. Росія якраз на 25 травня призначила військові маневри біля кордонів. Маємо частину території тимчасово окупованої, інша частина – контролюється терористичними та сепаратистськими угрупуваннями, які очолюють військові іншої держави. Паралельно Україна проводить АТО. Постає цілий ряд проблем. Але ця ситуація вже не є настільки безпрецедентною. Вибори президента Росії - 2000 року, коли обрали Путіна, проходили подібно: у Чечні і кількох регіонах не було проведено взагалі виборів, хтось організовував масові терористичні акти. Це абсолютно не кинуло тінь на вибори, які були проведені в Росії. Враховуючи міжнародний досвід чітко можемо говорити, що з цієї точки зору загрози проведення виборів не має».
• 17 травня, на Закарпаття прибув у рамках свого передвиборчого туру кандидат на посаду Президента Олег Ляшко. Опівдні кандидат виступив в Ужгороді, на площі перед облмуздрамтеатром.
Ужгородці вітали Ляшка з "вилами" на тематичних прапорах та футболках. Сам кандидат у вишиванці виголосив годинну промову, закликав боротися з диверсантами та ворогами і зберегти цілісність України. А також не дозволяти чужинцям вирішувати, що має робити Україна. "Ми самі маємо вирішувати, що нам робити на своїй території", - виголосив кандидат. Насамкінець він заспівав гмін та закликав підходити ближче, щоб цілуватися, обійматися, брати автографи і фотографуватися".
Прихильники підтримали ідею Ляшка і поспішили до фотосесії.

• Президентом України хочуть стати люди різних професій (і навіть безробітні), з різних регіонів, різної партійної приналежності. Цього разу у рамках виборчого проекту Ужгородського прес-клубу ми з’ясовували, на якому транспорті потенційні президенти планують дістатися свого майбутнього місця роботи. Принаймні, які авто вони задекларували, подаючи документи до Центральної виборчої комісії.
Йдеться про транспортні засоби, які перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування.
Безплатна Тойота для кандидата
До речі, щодо останнього пункту. Авто одного з кандидатів належить йому на підставі «безоплатного користування». Йдеться про Тойоту Олега Тягнибока. Ще одна Тойота на тому ж таки безоплатному користуванні значиться у членів його сім’ї.
Президентський автопарк: від Мерседесу до… Жигулів
Лідером за кількістю автомобілів виявився Сергій Тігіпко. Він задекларував 6 авто. Усі – «іномарки». Та й взагалі, кандидати загалом полюбляють добре відомі світові моделі. Популярними є Mercedes-Benz (наявний рівно у половини кандидатів), Toyota, Range Rover, Lexus. «Жигулі» є тільки в Ольги Богомолець, Юрія Бойка та Петра Порошенка.
36-річні «раритети»
Найстаріша машина – у Юрія Бойка – ВАЗ 2101, 1978 року випуску. А «найсвіжіші» (2013 року випуску) – у Анатолія Гриценка, Михайла Добкіна і Володимира Саранова.
Найбільш «послідовним» автолюбителем можна назвати Михайла Добкіна. Усі три його офіційних авто – однієї і тієї ж марки (Toyota LC). Останню з них (2013 року) М. Добкін придбав торік за 833 330 грн.
Яхт-клуб по-українськи і надувні човни
Пункт «вантажні автомобілі» декларації не заповнив жоден з кандидатів (тобто у кожного тут – прочерки). Натомість водні засоби досить актуальні для потенційних президентів. Так, яхтами володіють Петро Порошенко і Володимир Саранов. Останній придбав свою торік за 2 838 305 грн. У Михайла Добкіна – катер.
Захоплюються кандидати також гідроциклами (Андрій Гриненко, Анатолій Гриценко, родина Вадима Рабіновича).
А ще Рабінович показав у декларації надувний човен (щоправда, належить не йому безпосередньо, а знову ж таки членам сім’ї).
Альтернатива: Harley Davidson, «причеп для лодки» та трейлер
А звичайний, не водний, мотоцикл є тільки у Рената Кузьміна (Harley Davidson). Натомість у Андрія Гриненка – квадроцикл та баггі.
Задекларували потенційні кандидати і свої причепи (Михайло Добкін, Петро Порошенко, Володимир Саранов (останній записав у графу «Інші засоби» «причеп лодки і причеп квадроциклу»).
Тож різноманітного транспорту у потенційних українських президентів вистачає. До слова, Юрій Бойко забезпечений навіть трейлером (ще один – у членів його сім’ї).
От тільки повітряних суден в еліти українського політикуму поки немає.