Кривава дорога закарпатських заробітчан додому

Наш люд останнім часом у пошуках заробітків почав їздити навіть до Білорусії. Саме там тривалий час працювала бригада будівельників з Міжгірщини. Великих перепон для працевлаштування в північних сусідів не було, але вимагалося дотримання однієї умови: проходження там медогляду. І ось в одного із закарпатців виявили туберкульоз.

Чоловіка одразу відправили додому, а бригада приступила до роботи. Замість хворого будівельника, бригадир викликав іншого робітника, 43-річного Андрія із села Нижній Студений. Поки тривали всі процедури з оформленням документів, поки закарпатець добирався до місця роботи, минуло кілька днів. Погода була сприятливою, морози будівництву не заважали, тому бригада затрималася на білоруській землі майже до кінця року. Потім, отримавши плату за роботу, у піднесеному настрої заробітчани вирушили в дорогу. За пропозицією бригадира, Андрій отримав нарівні з усіма, хоча на кілька днів працював менше.
Але дорога додому виявилася тернистою. Поверталися краяни на старенькому мікроавтобусі. Тому довелося кілька разів робити вимушені зупинки через несправність старих механізмів і самотужки ремонтувати іномарку, але "бусик" не витримав і загорівся. Добре, що пасажири вчасно зауважили пожежу і зуміли її ліквідувати. Після цієї прикрої оказії, обстановка в салоні була геть нервозною. Щоб якось її розрядити, уже на українській території подорожуючі придбали спиртне. Хтось, правда, пити не захотів, а ось 49-річний Василь та ще кілька приятелів частувалися сорокаградусним напоєм охоче. З горем навпіл дісталися Закарпаття.
Коли перетнули Торунський перевал, було вже попівночі. Здавалося б, ще трохи і... опиняться вдома. Та плани несподівано довелося скорегувати. Мабуть, рідні місця запаморочили сп’янілим чоловікам голови. Несподівано Василь став дорікати Андрієві, мовляв: той на кілька днів працював менше, а отримав повну зарплату. Останній огризнувся, і між суперниками почалася штурханина, сварки. Водій зупинився, повиходили з "мікріка". У салоні увімкнулося світло. На одягу Андрія хтось помітив невеличку темно-буру пляму. Сумнівів не виникало - це кров.
У пориві гніву та під дією оковитої потерпілий спершу не відчув болю. Власник автобуса одразу викликав "швидку". Однак приїзду медиків чекати на місці не стали, а поїхали у бік райцентру. Дорогою зустріли машину швидкої допомоги, яка й доставила пацієнта у лікарню. Відповідна інформація надійшла в міліцію. Василя замість зустрічі з ріднею, очікувало побачення з міліціонерами. Зізнався у скоєному. Холодну зброю - складний ніж - він викинув ще у Торуні під час зупинки.
Тепер, мабуть, наступну поїздку у Білорусь бригада здійснить у зміненому складі. Рана виявилася проникаючою, окрім цього, у потерпілого діагностували перелом ребра та гемопневмоторакс. А такі травми кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження і за них передбачене у чинному законодавстві покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років. Усі деталі цієї заробітчанської справи з’ясовує тепер старший слідчий Міжгірського райвідділу УМВС майор міліції Андрій Бедек.

Михайло Пискач, Ужгород.net.ua