Надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови

Відповідно до підпункту «г» підпункту 2 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. N 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ,

закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та підпункту 1 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» працівникам, на яких пощирюється дія зазначених постанов, можуть установлюватися надбавки за занання та використання в роботі іноземної мови :
- однієї європейської – 10%;
- однієї східної, угро-фінської або африканської – 15%;
- двох і більше мов – 25% посадового окладу (ставки заробітної плати).
Важливо - відповідно до Постанови № 1298 надбавка не вставновлюється працівникам, для яких вимогами для зайняття посади передбачено знання іноземної мови, що підтверджено відповідним документом.
Генеральною угодою надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови не передбачена. У зв’язку з цим підприємства небюджетного сектора економіки самостійно можуть установлювати таку надбавку в колективному договорі, керуючись статтею 97 КЗпП України, якщо є підстави для цього.
Колективним договором підприємства має бути визначено перелік посад, за якими можуть виплачуватися надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, умови, порядок запровадження та розміри цих надбавок.
Право на встановлення надбавок дають документи, які засвідчують знання іноземної мови. Такими документами можуть бути дипломи про освіту (закінчення інституту іноземних мов, факультету іноземних мов університету, інституту, закордонних вузів) та сертифікатів.
Працівникам, які володіють іноземними мовами, але не мають відовідного документа про освіту чи сертифіката, або якщо після отримання документа минуло більше п’яти років, надбавки встановлюються за результатами складання іспитів. Такі іспити можуть проводитися безпосередньо на підприємствах або у відповідних навчальних закладах.
Надбавки встановлюється терміном на п’ять років. Після закінчення цього терміну працівник має складати іспит для підтвердження належного рівня знань.
На підприємстві можуть бути встановлені вікові обмеження щодо необхідності складати іспити для підтвердження належного рівня знань. Наприклад, працівники, які досягли 40-річного віку (або мають досвід роботи не менше 20 років), які показали високий рівень знань під час останнього іспиту й активно застосовують іноземні мови в щоденній роботі, можуть бути звільнені від подальшого складання іспитів. При цьому надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови може зберігатися за такими працівниками на весь час роботи на цих посадах у разі, якщо не будуть внесені відповідні зміни до колективного договору. Наприклад, зміни до переліку посад, за якими можуть виплачуватися такі надбавки.
У разі припинення щоденного застосування в роботі іноземної мови надбавки не виплачуються.

Головний спеціаліст відділу кадрової роботи
та державної служби Головного управління
юстиції у Закарпатській області
Олександра Феделеш