П'ять місяців Ростислава Лесіва

Із головним лікарем ми й зустрілися в скромному сучасному кабінеті на набережній Незалежності обласного центру. Хоча давно відомо, що держава не може стовідсотково забезпечити цю важливу оздоровчу царину, та все ж поговорити було про що. А втім, зробіть висновки самі.

- Держава, що не говори,- зазначає він, - робить наразі для нас усе можливе. Від неї маємо всі сто процентів від запланованої допомоги. Хотілося би, звісно, більше коштів на оновлення матеріально-технічної бази, та не тільки ми цього хочемо. Головне, що динаміка сприяння обласній стоматології - позитивна. Медикаментами ми забезпечені повністю, в нас пацієнти не приходять зі своїми ампулами, ватами, бинтами. Налагодилося з пломбуючими матеріалами.

- Це, мабуть, особливо важливо для малозабезпечених верств населення, ветеранів війни, інвалідів?

- Саме так. І це дуже принципово. А ще дуже мало в нас кабінетів, орієнтованих лише на дитячу стоматологію. Робота з дітьми - важча, потребує більше часу, психічних зусиль. І приватні лікарі "втікають" від цього - на дорослих же легше заробляти. Тут уже нам, державним лікарям, довелося заповнювати прогалину. І наші школи з відповідними кабінетами забезпечені нині медикаментами не гірше за дорослі. В двох школах міста останнім часом поставили дві зуболікувальні установки. Хоча й тут, у центральній поліклініці, такого устаткування обмаль. В цьому - принциповий підхід: необхідна реальна профілактика з дитячого віку.

[b]Малозабезпечені сподіваються лише на державне лікування…[/b]

- У цьому році, - щиро радіє Ростислав Андрійович, - ми дістали грошей на безкоштовне протезування вдвічі більше ніж у минулому році - 100 тисяч гривень. Це дозволить нівелювати взагалі черги на виготовлення протезів малозабезпеченим, а щодо ветеранів війни і праці, учасників бойових дій більш молодого віку, інвалідів праці - то взагалі можна бути спокійним. Це втішає мене як людину і як лікаря-фахівця. Черга лишилася тіль-ки для тих, хто лікується на загальних підставах, тобто - пенсіонерів за віком. Є програма Президента про профілактику стоматологічних захворювань на 2003-2007 роки. Її і дотримуємося. Вона допомагає. Там - чимало позитивних моментів. Наприклад, щодо системної підготовки кадрів. Але

[b]"...не можна похвалитися матеріально-технічною базою..."[/b]

- На жаль, - зітхає Ростислав Лесів, - обладнання ще не на такому сучасному рівні, щоби задовольнити нас, як фахівців. Тим більше, що порівнювати є з чим - ми ж на порозі в Європу. Ми дістали з перших років незалежності величезний приплив технологій. Наші спеціалісти, звичайно, готові їх опанувати, але в державній стоматології цього не ладні зробити - недоступне устаткування, матеріали тощо. На щастя, маємо величезну підтримку обласного управління охорони здоров'я ОДА. Допомагає й міська влада. Робимо ремонт облстоматполіклініки. За державні гро-ші вдалося май-же повністю виконати план цього року. Та все одно мусимо замкнути цикл для лікування, бо ж у по-лік-лініці раніше був приватний будинок. То-му переробляємо будівлю під лікувальну установу з сучасними вимогами до неї. Через вулицю не годиться бігати з кабінету в кабінет - усе має бути щільно зв'язане для користі того, кого лікують. З місцевих керівників маємо тісну взаємодію з начальником міськвно Омеляном Мателешкою. В минулому році провели акцію для дітей-сиріт, пролікували їх на базі Ужгородської гімназії. Цьогоріч таку роботу продовжимо, аби надати їй системності. Зможемо це зробити власними зусиллями, без підключення спонсорів. Добрі відносини складаються з начальником міського управління охорони здоров'я Ігорем Рошком. Сподіваємося, що в одній-двох школах Ужгорода він допоможе відкрити стоматологічні кабінети. Адже лікар на місці може значно ліпше лікувати дитину і спостерігати за нею протягом часу всього навчання в даному навчальному закладі. Добре було би це зробити в п'ятій і сьомій загальноосвітніх школах. І міські депутати, на чиїх виборчих округах вони, мали би посприяти нам, лікарям, у цьому потрібному оздоровчому напрямі для потреб підростаючого покоління. Зокрема, ромських дітей. Вони ж часто обділені увагою.

[b]Містер Карієс має бути переможений[/b]

Разом із професором, доктором медичних наук Іваном Петровичем Горзовим головний лікар Ростилав Лесів випустив зараз ряд посібників щодо профі-лактики карієсу, хвороб ясен (пародонту). Одна із них - "Стоматологічний порадник". Підзаголовок - "Як зберегти здоровими зуби та ясна всій родині". Тут висвітлюються найактуальніші питання, які людина задає собі, а ще більше - своєму лікарю, але не завжди отримує своєчасні відповіді. Ці книжечки хочуть розповсюдити практично в кожну оселю. Годиться для цього й довидати тираж. І тут допомога міських депутатів - дуже слушна. Зробили вони методичні видання про передракові стани та злоякісні пухлини ротової порожнини, які виходять в тривожні лі-дери хвороб сьогодення. Лікарі повинні бути готові для роботи з такими пацієнтами. Інша методичка - про гігієну, профілактику стоматологічних захворювань. Вона не лише фахівцям, але й педагогам, зокрема - викладачам валеології.

- Та головне все ж, - знову наголосив Ростислав Андрійович, - досконале переобладнання, ремонт матеріально-технічної бази - ремонт і на набережній Незалежності, і в філіалах на вулицях Залізничній та Минайській. Якби тут допомогли міські депутати - то ми поставили би їм пам'ятник. Адміністративні приміщення на набережній хочемо винести на мансардний поверх, а на Залізничній потрібно поремонтувати дах. Від цього живиться лікареве натхнення. І він приживається в державній медицині, а не біжить на приватні хліби. Кому, скажімо, приємно трудитися в нашому дитячому кабінеті, де поряд стоять три крісла - один пацієнт заплакав, а починають ридати всі троє. А директори шкіл могли би сприяти в поточних ремонтах своїм стоматосередкам.

- Майже півроку я тут, на цій посаді, - говорить Ростислав Лесів. - П'ять місяців. Є перші результати, але магістральна моя ціль, аби сповна повернути авторитет державному стоматологові на противагу приватному. Підняти йому зарплатню до сучасного рівня, створити європейські умови. Поки що на платні курси щодо захворювання ясен не можемо нікого послати, бо потрібно за них заплатити близько двох тисяч гривень. А як виховувати кадри найширших профілів? Мене турбує, що подібні речі можуть сприяти від-току кадрів на приватні терени. Колектив у нас сталий, але це не викликає у мене самозаспокоєння. Бо стоматологія динамічно розвивається і кожна людина прагне до прогресу, а не бажає скніти в застої.

Насамкінець Ростислав Андрійович Лесів щиро поздоровив усіх фахівців своєї нелегкої ниви на теренах області з червневим святом медика і побажав щастя, здоров'я, успіхів у нелегкій роботі. Василь Зубач