Щире спасибі вогнеборцям Закарпаття

« Шановні працівники пожежного колективу Великоберезнянського району. До Вас з подякою звертається родина Чурей із села Кострино.

…День 12 листопада 2012 року проходив спокійно і не віщував ніякої біди. Але нічну тишу, спокійний сон о 23:15 порушив страшний гуркіт, що доносився десь зверху будинку. Вибігши на вулицю ми зрозуміли, що це від вогню тріскає та розлітається в різні боки шифер.

Окрім цього перед очима постала страшна картина: полум’я охопило майже всю надвірну споруду (завдовжки 30 м), де знаходилися: корова, свині, кури.

Часу на роздуми катмав. Потрібно було діяти рішуче, швидко і точно, щоб хоч трохи прибити вогонь, але сили перед стихією були нерівні. На допомогу збіглися сусіди. Вони й повідомили про пожежу на «101».

Час пішов за новим відліком. Хвилини чекання вогнеборців здавалися нам вічністю. Силами односельців приборкати стихію було не реально. Язики полум’я сягали вже даху житлового будинку.

Наш односельчанин Михайло Дагулич, який працює командиром відділення державної пожежно-рятувальної частини № 2, що в смт Великий Березний, прибігши, правильно оцінив ситуацію й попросив провести його на горище зі сторони будинку. Було чути його чіткі команди, що і як робити до приїзду пожежників.

Треба віддати належне й колишньому працівникові пожежної служби Юрію Кахничу, що також мешкає неподалік. Він пішов зустрічати пожежну машину, щоб показати дорогу (будинок розташований на боковій вулиці).

Приїхавши, пожежники миттєво розтягнули рукава й подали воду. Гасили вогонь з вулиці, бо у двір заїхати було неможливо. Пожежа лютувала, полум’я ніби розрізало небо. Стихія ніяк не хотіла здаватися. На допомогу прибула ще одна чергова варта. І так, чергуючись, дві пожежні машини заправлялися водою й боролись з вогнем більше п’яти годин.

Пожежники працювали злагоджено та професійно. Ми були здивовані, що навіть «порції» води подавались з точністю до сантиметра, що дозволило майже не залити вцілілі кімнати.

Начальник ДПРЧ- 2 майор служби цивільного захисту Василь Клецко, зайшовши в літню кухню, оглянув стелю, яка прогоріла і скерував подачу води так професійно, що навіть меблі та підлога залишилися сухими.

Спасибі нашим пожежникам-рятувальникам: командиру відділення ДПРЧ-2 Василю Семйону та пожежникам-рятувальникам Михайлові Федорнаку й Василеві Бельо за професіоналізм, людяність, рішучість та й фізичні сили, адже горіло сіно, яке треба було скидати. А їдкий дим «виїдав очі», не давав дихати.

Людство не придумало ще таких слів, якими можна би висловити свою вдячність за таку роботу. Звертаємося з великим проханням також і до керівництва Територіального управління МНС у Закарпатській області - відзначити цих мужніх бійців МНС за надану нам допомогу. Також хочемо висловити слова вдячності за те, що маєте таких професіоналів, якими може пишатися оперативно-рятувальна служба Закарпаття.

Щире спасибі, земний уклін людям, людям-рятувальникам. Здоров’я вам, щастя людського, добра та злагоди. Тепер ми переконані, що в нас в області є справді надійна служба, яка готова будь-якої хвилини до дій за призначенням й зробити все можливе і навіть більше, щоб допомогти.

З повагою, сім’я Чурей (с. Кострино Великоберезнянський район)