Жителі гірських районів Закарпаття вимагають диференціювати норми земельного податку

При розрахунку оплати за орну землю та землю під багаторічними насадженнями потрібно врахувати в якій місцевості вона знаходиться, кажуть закарпатці.

“Село Пузняківці що на Мукачівщині відноситься до гірських населених пунктів. Статус дає певні привілеї жителям. Окрім “гірських” надбавок до зарплат і пенсій, ще й пільги, обумовлені Українським Законодавством. Та навіть й ці переваги не заманять до гірських сіл на ПМП, бо люди знають, що життя у горах пов’язано із низкою проблем. Домінуючі -- малоземелля та важка фізична праця, без якої не матимемо врожаю”, -- розпоідає UA-Reporter.com голова Пузняківської селищної ради Ольга Хохол.

У гірських селах звикли економити землю. Рядок буряків, три рядки - картоплі, а за нею насаджена кукурудза по якій в’ється квасоля, а замість квітника -- попід вікнами кріп, петрушка, селера та кольрабі - так виглядає город чи не в кожного ґазди.

До складу Пузняківської сільради входять села Пузняківці, Крите, Герцівці, Тростяниця та Грабово, які обділила орними землями матінка-природа. А з мізерних клаптиків городу - врожаю як “кіт наплакав”, -- веде далі пані Ольга. -- Та якщо рік землю не обробити – усе поросте чагарниками, тоді

без спецтехніки й не потикайся, бо в ручну чагарники не викорчуєш. А платити за землю доводиться на рівні з тими, хто має городи на рівнині”.

“Обробляти гірські землі, проводити меліоративні роботи в умовах гір втричі важче витратніше, ніж в низинні”, -- зауважує Йосип Пелих начальник відділу земельних ресурсів Мукачівської РДА.

У низинних селах Іршавщини добре родить городина, а в гірському Імстичеві – червоний глинистий грунт, тут переважно багаторічні сади. Якщо погода дозволить, селяни збирають гарний врожай черешень, слив, горіхів. Бува й картопля щедро вродить. Та щоб городина вродила щедро, з селянина сім потів зійде. Адже у гірських районах землю обробляти важче. Куди на тракторі – зась, доводиться використовувати ручний труд. Та у тарифах за землю це не враховано.

“В наших людей, в середньому по 500-600 соток землі. Рахується усе: рілля, земля під будинком, сінокоси та сади. На початку літа з Іршавської районної податкової інспекції надходять відомості кому скільки платити. За новими тарифами – суми чималі, від 80 до 100 гривень, -- каже інженер-землевпорядник Імстичівської сільради Олена Боїшко. – Люди обурюються, кажуть, що для гірських районів мають бути пільги”.