На Прикарпатті через 200 доларів боргу покійної тещі у її зятя забрали будинок

Кредитна спілка «Косівська» допомагає людям і в радості, і в горі. Позичає гроші, коли вони найбільш потрібні: на весілля, похорон, лікування, на навчання дітей чи виїзд на заробітки.

Та не всі позичальники оговтуються після співпраці з косівською спілкою. Постраждалі від її діяльності називають її не кредитною, а кримінальною. Косівчани кажуть, що цим «угрупуванням» керують три жінки: голова правління спілки, приватний нотаріус та суддя районного суду. І хто після цього скаже, що не жінки керують світом?

Ціна кредиту

За статутом, основною метою діяльності кредитної спілки (КС) «Косівська», яка розпочала свою роботу у 1998 році, був «фінансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їх особистих заоща­джень для взаємного кредитування». Аби позичити у спілці гроші, треба спершу стати її членом, сплатити вступний внесок та робити членські внески надалі. За законами України, КС «Косівська» (як і інші) вважається неприбутковою організацією. Через декілька років спілка набула статусу «фінансової установи». Але з самого початку зичила гроші своїм членам під просто космічні відсотки — 72 % річних, відповідно 6 % місячних. А за кожен день прострочення платежу позичальник має сплачувати 36 %. Разом з тим, спілка нікого не дурить, адже всі умови так званого кредитування зазначені у договорі.

Косівчанка Ольга Липкалюк розповідає: «Мій син у 2004 році взяв кредит у КС «Косівська». Дві з половиною тисячі взяв на руки, а триста поставили на якийсь там внесок. Тому, по документах, він узяв 2800 гривень, але на руки отримав 2500. Згодом до мене підходить юрист із кредитної спілки і каже: «У вас велика заборгованість, чим будете сплачувати?» Я кажу: у сина є земля, отримає державний акт і розрахується».

Аби погасити борг, люди погодилися продати землю. А щоб пришвидшити цей процес, юрист «Косівської» погодився людям «допомогти»: «Він задзвонив і сказав, що є покупець на землю. Я прийшла з державними актами. Він подивився на них і забрав акти на дві земельні ділянки», — розповідає пані Ольга. Після того, за її словами, з’ясувалося, що ніякого покупця на землю не було. Більше того, їй сказали, що віддадуть акти, коли вона сама знайде покупця. «Мені довелося звернутися в суд, управління СБУ, відділення міліції і заявити про те, що шахрайським способом забрані державні акти на землю», — каже постраждала.

Доки Ольга Липкалюк шукала правди, прийшов виконавець державної служби і описав земельну ділянку згідно із державним актом. Якщо ж прийшов судовий виконавець, то, очевидно, мав відбутися суд. У результаті 44 сотки землі у Карпатах оцінили за копійки — у 9 тис. грн: «Спілка працювала незаконно, і так же незаконно була описана земельна ділянка, але ніхто нічого не хоче робити», — бідкається пані Ольга.

Ще один постраждалий — Василь Мотрук. Його за 200 доларів виселили з рідного будинку, при тому що кредитів він у спілці ніколи не брав. Теща пана Василя позичила 200 доларів на лікування. Полікуватися не встигла — померла. Але, очевидно, «Косівська» передбачила і такі обставини. Дочці померлої (колишній Василевій жінці) нав’язали борг покійної мами. Перелякана жінка таємно від чоловіка взяла документи на будинок та земельну ділянку і віддала у спілку як заставу, доки не принесе гроші. Закінчилася ця історія трагічно — Василя примусово виписали з будинку і повідомили, що хата продана. Жінка з дітьми пішла напередодні. Залишила лише записку, що їхній будинок проданий. Зараз Василь онкохворий, з жахливими пухлинами на голові та шиї, — таким його зробило життя за чужі борги. Звертався постраждалий і в міліцію, і в прокуратуру, але ніхто в цій справі «не вбачає ознак злочину».

Як у першому, так і в другому випадку, у людей обманом виманили документи. А потім і суди відбувалися, і відповідні документи оформлялися без відома постраждалих. Тому не дивно, що кредитну спілку називають кримінальною.

Табуретки не забирали

За словами голови КС «Косівська» Оксани Довгун, з майже дев’яти тисячі членів спілки, більшість — пенсіонери і селяни: «Якби люди не довіряли, то не вкладали би свої гроші. А не платять ті люди, які і не збиралися платити», — каже голова правління.

Звісно, не збиралися. Хіба Василь Мотрук чи Ольга Липкалюк збиралися платити? Чи вони винні, що спілка діє так, що доводиться за чужі борги власне майно віддавати? Вони і членами спілки не були.

Голова правління кредитної спілки не заперечує, що є проблеми з виплатою кредитів: «Звичайно, є люди, які не повертають кредити: у когось якісь обставини виникли, у когось несподівано трагедія якась, у нас дуже багато таких випадків. — І додає. — Але я вам стверджую авторитетно, що за все своє існування, і ви можете цю інформацію перевірити, ми ще не забрали ні одної табуретки, не то що якоїсь власності».

Отож, кредитна спілка нічого у людей не забирає. Для цього є спеціально продумана інша процедура. «Якщо людина ухиляється від сплати кредиту, то ми зобов’язані подати її до суду», — каже Оксана Довгун. А далі все відбувається нібито законно. Спілка подає на боржників до районного суду, а суд всі позови задовольняє на користь спілки. «Як суд може винести інше рішення, якщо є підпис людини, що він ознайомлений з умовами договору»? — стверджує Оксана Довгун.

Добре ознайомлена з судовими процесами, пані Довгун розповіла, як вони в Косові відбуваються: «До суду подається позовна заява і пакет документів. Є два види судового положення. Зараз є наказний порядок, тобто суд розглядає справу у скороченому вигляді, суд може винести рішення без початку процесу (напевно, без участі відповідача — ред.). Тому що процес буває триває роками, коли людина може знайти можливість затягнути справу», — пояснює Оксана Довгун. Вона також сказала, що бувають процеси, коли скаржники не згідні з рішенням суду і хочуть судового процесу — тільки за такої умови, за її словами, розпочинається судове слідство.

Голова правління КС, розповідаючи про схему, за допомогою якої члени спілки позбавляються майна, зазначила, що спілка майно у людей не забирає — це робить виконавча служба, яка виконує рішення суду. «Йде арешт заставного майна», — каже Оксана Довгун. І додає: «Якщо немає того майна, виконавча служба накладає арешт на інше майно».

Вимальовується цікава картина: спілка майно не забирає, це робить виконавча служба за рішенням суду. Оксана Довгун ретельно описала схему, але будь-які «тісніші» зв’язки з судом вона заперечує: «Можна купити одного суддю, але всі суди купити неможливо. Бо нема потреби, бо є закон».

Натомість, ще одна постраждала від діяльності спілки, головний спеціаліст районного управ­ління юстиції Любов Рибчук відкрито заявляє, що документи, які спілці потрібні, завіряє місцевий приватний нотаріус: «Вона (Оксана Довгун — ред.) йде до нотаріуса Ромовської і та переоформляє на кого треба». Але й це Оксана Довгун заперечує: «Після суду у нас з нотаріусом є одна справа — посвідчити, що людина дає в заставу нерухомість. Нотаріус посвідчує, що ця особа підписала, і більше з нотаріусом у нас ніяких справ не може бути».

А що більше треба? Тим паче, що пані Довгун сказала: якщо немає заставного майна, то описується інше майно…

Хто «кришує» спілку?

КС «Косівська» починала свою діяльність, ще раз нагадаємо, як неприбуткова організація на основі Тимчасового положення про кредитні спілки в Україні. За цим документом, кредитна спілка може бути створена у складі не менше 50 осіб. Засновниками спілки стало 53 особи — багато з них не останні люди в Косівському районі. Серед них: Ярослав Ходан — був головою райадміністрації на момент, коли засновувалася спілка; Михайло Цьок — став головою РДА після Ходана; його дружина Ольга Цьок — депутат райради, голова наглядової ради у кредитній спілці; Валентина Сорохан — працювала головним бухгалтером міської ради; Іванна Сорохан — рідна сестра голови кредитної спілки, завідувала економічним відділом РДА; Василь Шкурган — був першим заступником РДА; Марія Шкурган — працювала заступником районної податкової; Юрій Боєчко — був першим заступником голови райради; Іван Баранюк — екс-мер Косова; Святослав Перцович — колишній перший заступник голови РДА. Це не всі.

Отож, приватний нотаріус і працівники районного суду — не єдині, хто прикривають сумнівну діяльність косівської кредитної спілки.

На жаль, «Косівська» — це не єдина установа в Україні, яка наживається на проблемах людей. До прикладу, у Чернівецькій області через заборгованість кредитній спілці «Альянс» жінка наклала на себе руки…

ДО ТЕМИ:

Федір Олексюк, засновник антиколекторської компанії «Ваша надія»: «Кредитна спілка «Косівська» — це типова кредитна спілка України, яка діє як неприбуткова організація. Однак позичає гроші під 72 % на рік. Вона абсолютно нічим не відрізняється від інших кредитних спілок, які є в Україні.
Якщо від банків є соціальний захист, то кредитна спілка — це якась ракова пухлина. Дуже багато кримінальних дій вчинено КС «Косівська», які не оцінено, як кримінальні. Оскільки всі звернення наших клієнтів відфутболюються міліцією чи прокуратурою, і немає складу злочину.
Якщо всі будуть виконувати свої обов’язки, зокрема правоохоронні органи і суди, то, звісно, такого явища, як кредитна спілка «Косівська», «Альянс», чи інших, не буде».

Віталій Черняховський, головний координатор громадянської компанії «Форум порятунку Києва»: «Очевидно, що за статусом кредитна спілка — це неприбуткова організація, начебто створена для задоволення потреб її членів, для взаємного кредитування. А це абсолютний аналог банківської установи. Вони залучають кошти населення на депозити громадянам, припустімо під 36 %, а даються кредити — під 72 %, тобто вдвічі більше. Відповідно це є прибуткова організація. Але вважається неприбутковою, тому що не сплачує податки. Це анекдот, вибачте.
Наша організація хоче заборонити діяльність кредитних спілок в Україні — вони не потрібні. Вони не платять податки, вони не гарантують вклади людей, немає жодного сенсу в їхній діяльності. Треба прийняти закон «Про заборону кредитних спілок», скасувати закон «Про кредитні спілки». Вклади, кредити, депозити, які є, має взяти на себе держава. Шахраїв покарати, гроші знайти і розрахуватися, як з тими, хто дав гроші спілкам, так і з тими, хто отримав кредити».
РепортеР