Наболілі ситуації в маршрутках Ужгорода почали ще більше загострюватись

Добираючись на роботу чи якогось іншого місця, пасажирам ужгородських маршруток доведеться запастися залізним терпінням, щоб за 2.30 грн сидіти або стояти в переповненому транспорті, обливаючись потом, слухаючи історії з життя інших людей, а не поступившись місцем старшій людині - нерідко почути щось цікаве й незвичне про себе самого...

Після недолугого і смішного підняття ціни на проїзд до 2.30 грн, наболілі ситуації в маршрутках почали ще більше загострюватись.

Заходячи, люди з нетерпінням перераховують ті копійки, створюючи ще більші черги, а пасажири, які вже зайняли місця, чекають на свою законну решту. Багато разів говорилося про покращення при перевезенні, про нові GPS-навігатори, якими нібито будуть обладнані ужгородські маршрутки. Та де там! Ні навігаторів, ні хоча б мінімального покращення ще ніхто з шановних пасажирів не відчув і, напевно, вже не відчує. Хамство водіїв нікуди не поділося. Навпаки, стало ще частішим. Водіям тепер потрібно довго чекати, поки людина передасть ті злощасні 30 копійок, і вимагати їх у тих, які пасажирів, які роблять вигляд, що не знають про нову ціну. Замість обіцяного покращення, тих неіснуючих навігаторів, запровадили б правила поведінки в громадському транспорті, щоб проїзд не перетворювався на справжнє пекло.

Викликає подив велика кількість пільговиків, інвалідів, "дітей війни" та інших вразливих категорій громадян. Таке враження, що їхнє число постійно зростає. Скоро "дітей війни" буде ще більше, ніж разом взятих учасників самої Вітчизняної війни. Дивує також швидкість, з якою літні люди проштовхуються в маршрутку, ніби їм усім 18 років.
Вічне питання: чи повинні ми поступатися місцем людям похилого віку в громадському транспорті? На даний час, це питання не стільки вихованості, але й доцільності. Якщо молода людина вважає за необхідне поступитися місцем старій бабусі, то вона може це зробити. А от як бути, коли ти їдеш в маршрутці, а тобі наглим, зарозумілим тоном (і нерідко нецензурними словами) кажуть, щоб ти поступився місцем? Та ще й дозволяють собі викрикувати в твою адресу особисті образи при всіх.
Ще в студентські роки не один раз доводилося добиратися в університет на маршруті №58...Тут слід зробити невеличку паузу, оскільки читачі, які кожного дня їздять на цій маршрутці, прекрасно пам’ятають велику кількість людей на вокзалі, які прагнуть чим швидше протиснутися у двері маршрутки, штовхають одне одного, нерідко викрикуючи нецензурні слова...
Якщо раніше дивувала, то зараз, скоріше обурює думка людей похилого віку, що молодь невихована, оскільки не поступається місцем старшим. Шановні бабусі та дідусі! Ви кричите про виховання, а в той же час осмілюєтеся обзивати молодих дівчат нецензурними словами в маршрутці при всіх лиш через те, що вони молоді, красиві і просто сидять на сидінні. До речі, до хлопців ставлення не набагато краще. Вже не раз на моїх очах старші жінки, яким якийсь хлопець в наушниках не поступився місцем, дозволяли собі називати його наркоманом. Подивіться - це ті старші, культурні, високоморальні люди, які виросли в Радянському Союзі, який хвалився самими розумними і вихованими в дусі колективізму людьми!
Дивує велика кількість молодих матерів, які беруть із собою дуже маленьких дітей у переповнену маршрутку. Ось недавно, їдучи ранком на маршрутці №21, стала свідком ситуації: мати, заходячи в маршрутку, проштовхує дитину приблизно 3-річного віку і каже, щоб та подала гроші за проїзд водію. Звісно, дитина зупинилася на самому проході, не роблячи ніяких наступних дій, створивши цим велику чергу і викликавши хвилю обурення тих людей, які намагалися зайти в маршрутку. Мати ніяк не відреагувала на крики людей, що залишилася на зупинці, а почала вмовляти дитинку все ж таки передати гроші. Такі дії затримували самого водія, який не міг вирушити, людей, які поспішали на роботу, та ще й тих, хто намагався зайти в маршрутку.
Безперечно, до вагітних дівчат і жінок потрібно ставитися з увагою і обережністю. Проте, коли вагітна дівчина швидше за інших заскакує в переповнену маршрутку, то мимоволі ловлю себе на думці, а чи дійсно майбутня мати дбає про здоров’я ще ненародженої дитини і своє власне? Чому вона не поїде на таксі або не почекає наступну маршрутку?
Наболіла тема для молодих красивих дівчат - деякі старші чоловіки та дідусі, які не можуть зрозуміти, що їхня молодість вже давним-давно минула і вважають, що вони ще здатні сподобатися молодій дівчині. Такі представники сильної половини людства замість того, щоб звертати увагу на жінок свого віку, чіпляються до дівчат в маршрутках і що саме страшне - дійсно не розуміють причини їхньої відмови. А отримавши ту саму відмову або байдужість, ще активніше починають приставати до дівчат. Зі сторони це виглядає ганебно й низько. Можете собі уявити стан тої дівчини, яка стала об’єктом публічного залицяння старого дідуся в громадському транспорті або на автобусній зупинці...
Більшість молодих людей, які стали об’єктом словесного "нападу" людей старшого віку, вибирають собі за тактику мовчання, стараються ніяк не реагувати на образливі слова. Певною мірою вона виправдана, дивлячись, що дівчина чи хлопець ніяк не реагує, більшість відстають. Проте, трапляються й такі, які зі ще більшою інтенсивністю і завзяттям починають діставати в прямому сенсі цього слова молоду особу, ставлячи її (його) в дуже незручне становище перед іншими пасажирами. Гірше, коли до знущань над молодими людьми приєднуються й інші пасажири...
Тому, добираючись на роботу чи якогось іншого місця, пасажирам ужгородських маршруток доведеться запастися залізним терпінням, щоб за 2.30 грн сидіти або стояти в переповненому транспорті, обливаючись потом, слухаючи історії з життя інших людей, а не поступившись місцем старшій людині - нерідко почути щось цікаве й незвичне про себе самого...

Євгенія Романко для "Нового Закарпаття"