ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Україна програла пенсіонерам в судах понад 67 мільярдів гривень

    20 травня 2024 понеділок
    598 переглядів
    Держава зіткнулася з шквалом позовів від пенсіонерів

    Пенсійна система України перебуває за крок від краху через хвилю судових рішень. Вони загрожують породити хаос у правилах виходу на пенсію та призвести до втрати державою контролю за ситуацією.

    Рішення судів відкривають "скриньку Пандори": видатки держави на виплати окремим категоріям осіб ростуть, як на дріжджах, а можливості профінансувати хоча б якісь виплати решті пенсіонерів зменшуються. Це відбувається в умовах гострого дефіциту бюджету, коли кожна гривня спрямовується на оборону.

    За даними Міністерства соціальної політики, борги держави за програними в судах справами перед пенсіонерами перевищують 67 млрд грн. Дехто не чекає, коли в уряду з’являться гроші, та судиться про стягнення заборгованості в міжнародних судах, що може ускладнити процес вступу України в ЄС.

    Рішення Конституційного Суду про скасування верхньої межі пенсійних виплат коштують мільярди гривень на рік. Часто такі рішення провокують хвилю позовів про перерахунок виплат, формуючи ринок юридичних послуг у пенсійних справах.

    У березні 2024 року Конституційний Суд ухвалив чергове рішення, ставши на бік пенсіонерів із зон підвищеного радіоактивного забруднення. У чому суть справи та як від рішень суддів страждають пересічні пенсіонери?

     

    Пенсії без обмежень, але не для всіх

     

    На початку 2024 року середня пенсія в Україні становила 5 385 грн на місяць або близько 140 дол. Це на 1 714 грн менше, ніж рівень мінімальної зарплати для людей працездатного віку, притому, що часто саме в літніх людей набагато більші потреби в медикаментах та лікуванні.

    Ситуація з пенсійним забезпеченням виглядає ще більш загрозливо, якщо врахувати, що розмір виплат двох третин пенсіонерів не дотягує до 5 тис грн.
     
    Хоча держава ледь може профінансувати навіть такі мізерні виплати, в Україні знайшлася "каста" спецпенсіонерів, розміри нарахувань яким можуть перевищувати середню пенсію в десятки разів.

    Наявність категорій громадян, які мають особливі умови виходу на пенсію, загалом відповідає світовій практиці. Однак в Україні кількість таких громадян непропорційно більша за можливості утримувати таку систему.

    За даними Мінсоцполітики, пільгові пенсії отримує кожен п’ятий пенсіонер. У Польщі таких лише 6%, що і так вважається рекордно високим показником серед країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

    Правила розрахунку виплат для пільгових пенсіонерів набагато вигідніші, ніж для решти громадян. Наприклад, розмір пенсій колишніх правоохоронців та військовослужбовців прив’язаний до суми грошового забезпечення осіб, які обіймають аналогічні посади та служать зараз. Для інших українців він залежить від розміру їхньої офіційної зарплати впродовж трудової діяльності.

    Попри це частина пільговиків оскаржила в судах обмеження, яке держава встановила для максимального розміру пенсії – десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, або 23,61 тис грн у 2024 році. Це обмеження запровадили, аби збалансувати пенсійну систему та максимально ефективно розпорядитися вкрай обмеженим фінансовим ресурсом.

    Першими домоглися визнання такого обмеження неконституційним судді. Як наслідок, середній розмір довічного грошового утримання (аналог пенсії) для понад 3,7 тис колишніх служителів Феміди перевищує 100 тис грн на місяць.

    У жовтні 2022 року Конституційний Суд скасував це обмеження і для колишніх "силовиків" та військовослужбовців. З того часу 48,8 тис осіб встигли отримати суми, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів. За даними джерел ЕП, розмір виплат окремих "силових" пенсіонерів перевищує 80 тис грн на місяць.

    У березні 2024 року Конституційний Суд скасував обмеження максимального розміру пенсій для "чорнобильців". За підрахунками уряду, це рішення коштуватиме бюджету 6 млрд грн додаткових видатків лише у 2024 році. Конституційний Суд уже не вперше стає на бік "чорнобильців". У 2018 році він ухвалив рішення, яке спровокувало шквал судових позовів проти держави.

     

    Чорнобильська колізія

     

    Громадяни, які живуть на забруднених після аварії на ЧАЕС територіях, стали вигодонабувачами великої законодавчої та бюрократичної колізії. Лише у 2024 році ця колізія коштуватиме державі 15,5 млрд грн.

    Про те, звідки в "чорнобильців" пенсії, які можуть перевищувати максимальне обмеження, ЕП писала рік тому. Ця справа стосується надбавок, які влада пообіцяла мешканцям, що постраждали від аварії, на зорі незалежності.

    У 1991 році Верховна Рада ухвалила закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У статті 39 документа була норма про доплати для осіб, які працюють на забруднених територіях, і для непрацюючих пенсіонерів та студентів. Розмір доплат становив від однієї до трьох мінімальних зарплат залежно від зони забруднення.

    З того часу згадану статтю змінювали вісім разів. Зокрема, у 2008 році із закону прибрали пенсіонерів як отримувачів таких доплат, але залишили людей, які працюють у зоні забруднення. Розмір доплат мав встановлювати Кабмін.

    У 2014 році Верховна Рада скасувала 39-ту статтю закону, але у 2016 році доплати особам, які працюють на забруднених територіях, повернули.
    У 2018 році Конституційний Суд визнав неконституційним закон від 2014 року, який скасовував доплати. Однак оскільки парламент їх уже повернув, то це рішення залишилося майже непоміченим депутатами та урядовцями.
    Доти, доки адміністративні суди не почали ухвалювати рішення про призначення доплат пенсіонерам у розмірі двох-трьох мінімальних зарплат на місяць, посилаючись на рішення Конституційного Суду.
    Суди нижчих інстанцій ухвалюють рішення, керуючись редакцією закону від 1990-х років, адже в поточній редакції не міститься жодної згадки про доплати пенсіонерам у розмірах, прив’язаних до мінімальної зарплати.
    В останні роки держава зіткнулася з шквалом позовів від пенсіонерів, які домагалися призначення доплат. Деякі суди їх призначали виходячи з мінімальної зарплати, деякі – прив'язуючись до прожиткового мінімуму. Хай там як, а загальні видатки на виконання таких рішень сягнули десятків мільярдів гривень на рік.
    Інформація про можливість відсудити в держави щедрі надбавки до пенсії швидко поширилася серед українців, через що кількість таких справ зростала в геометричній прогресії. Якщо на початку 2022 року отримувачів "чорнобильських" доплат було близько 10 тис, то навесні 2024 року – 133 тис.

    В уряді натякають, що часто громадяни зловживають, намагаючись вибороти різні доплати та пільги. Наприклад, в Україні з’являються нові ліквідатори аварії на ЧАЕС – через майже 40 років після катастрофи.

    Зрештою, уряд вирішив відреагувати на хвилю рішень судів щодо доплат "чорнобильцям" радикальним, хоч і не зовсім традиційним способом.
    У законі про держбюджет на 2024 рік там вигадали спеціальний розмір мінімальної зарплати, яка має використовуватися для обчислення виплат за рішеннями суду: 1 600 грн. Як наслідок, в усіх нових позовах "чорнобильців" проти держави суди ухвалюють рішення із застосуванням цього показника. У рішеннях до 2024 року розмір надбавок частково перерахували, але не у всіх випадках.

     

    Закони ринку

     

    "Підвищимо вам пенсію", "Збільшення, перерахунок пенсії" та інші подібні оголошення давно заполонили рекламні площі в громадському транспорті. У цьому немає нічого дивного, адже саме так працюють закони ринку. Через зростання попиту на адвокатів, які працюють з пенсійними справами, у країні почали з’являтися юридичні фірми, що спеціалізуються на цих питаннях.

    Особливість цих фірм – наявність потужних аналітичних відділів. Вони розраховують пенсійні виплати, орієнтуючись у заплутаному пенсійному законодавстві та відштовхуючись від численних рішень Конституційного Суду.

    Пенсійні юристи працюють не лише з пільговиками – "чорнобильцями" чи колишніми "силовиками". Часто до них звертаються громадяни, які не мають права на спеціальну пенсію, але яким неправильно розрахували розмір виплат.

    "Причини можуть бути різні. Наприклад, Пенсійний фонд може не зараховувати стаж з трудової книжки, бо там ім’я людини вказане як Наталія, а в паспорті – Наталя. Або в записі про прийняття на роботу пропущений символ "№", – пояснює адвокатка "Адвокатського бюро Івана Хомича" Олена Воронкова.

    Пенсіонери – не найбільш платоспроможні клієнти, тому юридичні фірми пропонують їм можливості розрахунку за послуги на виплат або сплати мінімального початкового внеску перед судовим процесом і решти суми – після перерахунку державою розміру пенсії за рішенням суду.

    Доступність послуг юристів та "сарафанне радіо" приводять до того, що держава не завжди може відбиватися від судових позовів. Деякі справи держава програє через брак коштів у Пенсійного фонду на сплату судових зборів.

     

    Наслідки

     

    Рішення судів у пенсійних справах мають кілька наслідків. Перший – миттєве перерахування розміру пенсійних виплат людині. Хоча це хороша новина для конкретного позивача, проте погана – для решти учасників пенсійної системи. Пенсії та надбавки виплачуються із "загального казана", тому можливості Пенсійного фонду профінансувати виплати решті пенсіонерів скорочуються.

    В умовах обмеженого бюджету Пенсійний фонд призначає нові пенсії вкрай обережно. Часто людям не враховують стаж або неправильно розраховують виплати. Це провокує нові позови і ще сильніше обмежує можливості держави.

    Другий наслідок – зобов’язання перерахувати пенсійні виплати за попередні періоди (як правило – за останні кілька років). Коштів на це нема, тому такі рішення судів збільшують заборгованість держави перед пенсіонерами.

    За даними заступниці міністра соціальної політики Дарини Марчак, цей борг перевищив 67 млрд грн. Більшу частину суми сформували рішення судів про доплати "чорнобильцям" і перерахунок пенсій колишнім "силовикам" і військовим.

    На погашення боргів за рішеннями судів держава щороку виділяє лише кілька сотень мільйонів гривень, хоча сума заборгованості може зростати на мільярди гривень на рік. Чимало пенсіонерів, розчарувавшись в українській судовій системі, шукають справедливість у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).

    Зазвичай ЄСПЛ ухвалює рішення на користь пенсіонерів. Однак коштів на їх виконання в бюджеті країни немає. Відтак у держави зростає заборгованість уже за рішеннями міжнародних судів, яка переростає в системну проблему.

    Наприклад, ЄСПЛ об’єднав 12 тис позовів у рамках однієї справи "Бурмич та інші проти України". Наразі ця справа перебуває на контролі Кабінету міністрів Ради Європи. Співрозмовники ЕП в уряді зазначають, що надалі така заборгованість може стати перешкодою для вступу України в Євросоюз.

     

    Не лише "чорнобильці"

     

    Ситуація з програшами державою судів проти пенсіонерів набирає обертів. У березні найвищі судові інстанції ухвалили ще кілька загрозливих рішень, що можуть суттєво збільшити видатки та розбалансувати пенсійну систему.

    5 березня Верховний Суд дозволив судам нижчих інстанцій не дотримуватися норм законів про одноразові доплати грошової допомоги жертвам нацистських переслідувань і низці інших категорій пенсіонерів. За даними Мінсоцполітики, це може збільшити видатки на такі виплати у 2024 році на майже 18 млрд грн.

    24 березня Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду щодо конституційності поступового підвищення вимог до стажу для деяких категорій пенсіонерів. Відповідну реформу держава запровадила у 2017 році.

    "В Україні співвідношення працівників, які сплачують внески в солідарну пенсійну систему, і пенсіонерів становить один до одного. Унаслідок війни цей показник погіршується. Будь-які рішення, наслідком яких буде більш ранній вихід на пенсію, погіршуватимуть це співвідношення. Як наслідок, буде зменшуватися спроможність фінансувати достатній рівень пенсій", – вважає Марчак.

    Рішення судів на користь пенсіонерів – логічний наслідок багаторічної популістської політики. Як виявилося, пообіцяти пільгові пенсії чи різні надбавки набагато простіше, ніж скасувати їх через неможливість держави виконувати взяті на себе зобов’язання.

    Проблема в тому, що цей урок Україні доводиться вивчати в умовах, коли від кожної бюджетної гривні залежить виживання держави.

     Ярослав Вінокуров, ЕП.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору