Від українофобії до сепаратизму

Українські інтелектуали висловили готовність об’єднатися під спільним знаменом боротьби проти українофобії

Активізація інтелектуалів викликана збільшенням випадків національної нетерпимості до панівного народу та сепаратистських проявів у регіонах України. Експерти дійшли висновку, що це загрожує суспільству і державному устрою нашої країни.

Обговорення проблем, пов’язаних із антиукраїнськими тенденціями, відбулося в ЛНУ ім. І. Франка. У заході взяли участь близько сотні громадських діячів, істориків, політиків і науковців. Заклики академічної спільноти університету і гостей з різних регіонів України пролунали під час семінару “Українофобія як явище та політтехнологія”.

Проблеми пропаганди українофобських позицій та бездіяльність влади у справі відстоювання національних цінностей українського народу викликає гостру критику та спротив у середовищі українських учених.

Так, під час семінару проректор із науково-педагогічної роботи ЛНУ Звенислава Мамчур закликала відстоювати українські національні цінності та протидіяти антидержавним течіям, що активно поширюються в Україні. “Ми все частіше стикаємося із проявами українофобії в повсякденному житті. Це неприпустимо, тому мусимо говорити про проблеми, які у нас є. Ми не маємо права мовчати!”

Найбільш проблемними регіонами України у контексті українофобії є Крим, Східна Україна та Закарпаття. Так, саме Закарпатська область нині потерпає від зовнішніх втручань і внутрішніх розколів. Про це розповів доктор філологічних наук професор із Ужгорода Любомир Белей. З його слів, закарпатський регіон є яскравою ілюстрацією не лише бездіяльності української влади, але й її підігравання антиукраїнським рухам. Любомир Белей назвав три основні джерела, якими чимраз активніше поширюється українофобія на Закарпатті, – неорусинство, закордонний вплив і використання Церкви для розпалювання нетерпимості у регіоні.

“У Закарпатській області ще з часів розвалу СРСР було активовано радикальний антиукраїнський та українофобський політичний неорусинський проект, який і нині активно підтримують Москва, Будапешт, Брати­слава та деякі політичні кола в Україні”, – заявив професор.

Не менш беззахисною є наша держава і в публічній сфері, про що свідчить дослідження кандидата історичних наук Василя Расевича, який висвітлив тему антиукраїнської пропаганди в художніх і документальних фільмах російського виробництва.

“За останнє десятиліття росіяни встигли зняти низку фільмів і серіалів на історичну тему... Майже в усіх цих стрічках чітко проглядається намагання утвердити на всьому російськомовному просторі свій злегка відкоригований під сучасних правителів історичний канон”, – каже він.

Результатом обговорення мають стати практичні рекомендації щодо законодавства, яке мусить регламентувати будь-які прояви українофобії, захист інформаційного простору України і громадський спротив згубній діяльності нинішньої влади.