Як "Говерла" знущається над футболістами!

У першості Львівської області успішно продовжує виступати "Рух" з Винників. Ще б пак - тепер до Олександру Алієву, який грає тут з квітня, приєднався і бомбардир-рекордсмен українського чемпіонату (124 м'ячі) Максим Шацьких.

Завжди з великою повагою ставився до цього талановитому нападаючому, особливо в роки його виступів за "Динамо", та й в інших клубах - "Арсеналі", "Говерлі", "Чорноморці" - у нього все складалося, скрізь він був лідером. У Максима прекрасні людські якості: скромний, стриманий, толерантний, справжній футбольний джентльмен, прекрасний сім'янин. Шацьких завжди шанобливо ставився і продовжує ставитися до нас, спортивним журналістам.
"Ужгородський могікан" в силу свого виховання багато місяців вірив горе-власникам "Говерли". Його приклад наслідували молоді партнери, і також вірили. Але терпіння у Макса, і не тільки у нього, увірвався - не витримала душа "футбольного поета" цих образ. Він покинув команду Грозного, який тримався і продовжує триматися за свій клуб, як потопаючий за соломинку. Йому було легше - він-то зарплату разом зі своїм помічником отримував, а хлопців, яких особисто запросив до Ужгорода, тримав на прив'язі. У підсумку терпіння у капітана і його партнерів лопнуло, набридло постійне годування сніданками. Вони пішли, але має право чекати того, що Шуфрич погасить заборгованості. Хоча особисто я в це не вірю ...
Буде прикро, якщо футбольна кар'єра Шацьких завершиться в аматорському "Русі", хоча це клуб з високими амбіціями і відмінною футбольною інфраструктурою. Розумію, що Максу необхідно годувати родину, а вона в нього чималенька. Але основним мотивом переходу для нього, на мій погляд, була можливість продовжувати отримувати задоволення від футболу. Принаймні, саме про це він сказав в недавньому інтерв'ю.
Безсумнівно, прийде день, і Максим прийме остаточне рішення повісити свої "стріляючі" бутси на цвях. І дуже хотілося б, щоб в Києві, на стадіоні клубу, в якому він грав багато років, відбувся прощальний матч Шацьких. І щоб він запросив брати участь у ньому всіх своїх футбольних побратимів, і не тільки з України. А ми, шанувальники його таланту, обов'язково заповнимо трибуни стадіону імені Валерія Лобановського, під керівництвом якого він провів свої кращі матчі, в загальній складності забивши за "Динамо" 97 м'ячів у чемпіонатах України та 24 в Лізі чемпіонів.