Закарпатська міліція виграє в судах 95 відсотків цивільних справ

Міліція, як і будь-яка державна структура, а тим паче силова, немислима без власної юридичної служби. Фахові юристи відстоюють інтереси міліції в судах, у юридичних спорах тощо.

Наш гість - начальник сектору юридичного забезпечення ГУМВС Світлана ЩАДЕЙ.

НАША ДОВІДКА

ЩАДЕЙ Світлана Михайлівна. Майор міліції. Родом із Тячівщини. Після закінчення середньої школи в Ужгороді була скерована на навчання в Харківську юридичну академію, після закінчення якої у травні 2000 року розпочала службу слідчим Ужгородського МВ. З березня 2002-го очолює юридичну службу закарпатської міліції.

ЮРИСТИ ВІЗУЮТЬ ВСІ ДОКУМЕНТИ

-
- Пані Світлано! У чому специфіка роботи юридичної служби міліції?

-- Сектор юридичного забезпечення захищає інтереси ГУМВС України в Закарпатській області, в тому числі і в судах. Надаємо також юридичні консультації усім підрозділам, працівникам міліції з питань їхньої службової діяльності. Ведемо роз’яснювальну роботу при внесенні будь-яких змін до законодавства, прийнятті нових нормативних актів. Ще однією нашою функцією є візування, розробка проектів документів, які видаються ГУМВС та його структурними підрозділами. Договірна робота теж належить до нашої компетенції. Під час укладання ГУМВС договорів з різними структурами та юридичними особами ми погоджуємо, візуємо ці документи, перевіряємо їх відповідність до чинного законодавства. Торік ГУМВС уклав 65 господарських договорів. Всі вони опрацьовувалися в секторі юридичного забезпечення.

-- Скільки людей у вас працює, який їхній фаховий рівень?

-- На сьогодні у секторі працюють три особи: начальник, старший юрисконсульт та просто юрисконсульт. Є в нас ще посади юрисконсульта з юридичного забезпечення в Ужгородському міському управлінні міліції та в УДАІ. Разом нас п’ятеро на всю закарпатську міліцію. Три атестовані посади, і два держслужбовці.

Ми довго підбирали свій колектив, бо одні юристи самі звільнялися через низькі, як вони вважали, зарплати, інші не могли впоратися з таким об’ємом роботи. Зате залишилися справжні фахівці. Як от Олександр Яблонський, котрий практикується в основному на укладанні договорів. Досвідчений юрист Оксана Тиводар, яка раніше працювала секретарем у суді та юрисконсультом в обласному управлінні Пенсійного фонду. Вона веде пенсійні справи. В УДАІ у нас працює досвідчений майор міліції Іван Бенца, котрий має значний досвід роботи в підрозділі МРЕВ. Наймолодший наш фахівець -- це юрисконсульт Ужгородського міського управління Олеся Чубелка. В активі молодого юриста: виграні в судах справи.

ХТО І ЧОМУ СУДИТЬСЯ З МІЛІЦІЄЮ

-- У чинне законодавство постійно вносяться зміни. Чи багато роботи додають такі нововведення?

-- Роботи вистачає. Коли мене призначили в 2002-му на цю посаду, у нас тоді було не більше десятка справ у різних судових інстанціях. На сьогодні маємо понад 200 справ за минулі роки у різних інстанціях, починаючи з міськрайонних судів і закінчуючи Верховним. Є 12 нових цьогорічних позовів. Щодня беремо участь у 5-7 судових засіданнях, по дві справи на людину. Часто їздимо у відрядження у Львів, бо там знаходиться Адміністративний апеляційний суд.

-- З якими справами найчастіше стикаються міліцейські юристи в судах?

-- Різного характеру. В основному нам доводиться бути відповідачами щодо позовів. А позивачами буваємо лише у справах стосовно захисту честі, гідності та ділової репутації ГУМВС… Проте їх небагато.

-- Чого вимагають від міліції позивачі в суді?

-- В основному судяться з нами самі колишні працівники міліції. Пенсіонери вимагають збільшення розмірів пенсій та стягнення заборгованості за час служби. “Пенсійні” справи становлять левову частку усіх наших справ у судах.

Інша категорія справ стосується поновлення на роботі звільнених працівників ОВС. Третя -- це позови громадян та юридичних осіб щодо незаконних дій працівників міліції. Судитися з міліцією тепер модно... Хоча не завжди такі незаконні дії міліції підтверджуються, хіба що якісь етичні моменти: грубість міліціонерів, неправильна поведінка тощо. Проте процесуальні дії вони здебільшого виконують з дотриманням вимог закону. А самі громадяни теж не завжди поводяться належним чином.

-- Стосовно перерахунку пенсій керівництво ГУМВС, фінансової служби постійно проводить роз’яснення, в т.ч. й у нашій газеті. І все ж люди невдоволені своїми пенсіями і часто судяться...

-- Річ у тім, що пенсійне законодавство постійно змінюється. Починаючи з 2005 року, до пенсій почали включати доплати, надбавки, премії. При тому, що раніше бралися до уваги лише грошовий оклад, звання та вислуга років. Тому люди стали порівнювати власні пенсії з пенсіями колег: мовляв, чому у когось стільки, а в мене лише стільки?.. Вони не розуміють, що тут усе залежить від законодавства, й часто звертаються в суд. Але виграють лише одиниці. Скажімо, торік ми мали 120 таких позовів, а програли лише чотири. З них три стосувалися не якихось порушень, а неналежного фінансування. Тобто людям не могли виплатити вчасно належної їм вихідної допомоги, бо не надійшло на це коштів. З цим справді проблема. За моєю інформацією, на даний час заборгованість з виплатою вихідної допомоги становила по ГУМВС близько чотирьох мільйонів гривень. Але з надходженням грошей з Києва ці борги погашаються.

СУД ДВІЧІ ПОНОВЛЮВАВ НА РОБОТІ ПИЯКА...

-- А що з поновленням на роботі звільнених міліціонерів? Чи часто суди поновлюють навіть звільнених з негативних мотивів?..

-- Маємо тепер 10 таких справ. Після рішення судів мусимо поновлювати людей на посадах, виплачувати їм заборгованість за час “вимушеного прогулу”. Хоча судяться в основному ті особи, котрі були звільнені з негативних мотивів. Вони вичікують, коли змінюється керівництво, і гадають, що нове начальство візьме їх знову на службу та не буде ставитися, як вважають, до них упереджено. Словом, звинувачують усіх, лише не себе...

Не хочу коментувати рішення судів, їх треба виконувати. Але в міліції своя специфіка проходження служби, котра регламентується спеціальним законодавством. Судді ж часто посилаються на норми Кодексу законів про працю, які буцімто порушуються, і не беруть до уваги той момент, що працівник міліції, ідучи на службу в ОВС, приймає присягу й обіцяє служити на користь народу України, а не на свою власну... У більшості випадків мотивацією поновлення служить те, що людина на момент звільнення перебувала на лікарняному. Не береться до уваги й те, що особа, відаючи про підписаний начальником наказ на її звільнення з органів, у той же день може звернутися, навіть півшостої вечора, до лікаря й одержати листок непрацездатності...

Маємо навіть прецедент, коли суд уже вдруге поновлює звільненого дільничного інспектора на роботі, а той обидва рази був звільнений за те, що перебував на службі в нетверезому стані! Був відповідно освічений, сам визнав це на суді, але судді знаходять підстави для його поновлення...
-- Чи можете оскаржувати такі “дивні” рішення суду і чи робите це?

-- Звичайно, ми оскаржуємо всі програні справи, аж до Верховного суду. Як наслідок -- програємо в кінцевому підсумку лише одиниці справ. Нині у виконавчій службі по ГУМВС -- в основному лише справи, пов’язані з несплатою боргів за спожиту електроенергію та телефонні розмови, які на сьогодні становлять близько 400 тисяч гривень. І знову ж таки, борги ці не пов’язані з небажанням платити, а з відсутністю належного фінансування. Держава дає гроші лише на чітко визначені цілі. Але це чомусь не беруть до уваги органи юстиції...

З МІЛІЦІЄЮ НЕПРОСТО СУДИТИСЯ

-- Побутує думка, що справи в судах проти міліції легко виграти. Це справді так?

-- Не так уже й легко. Іноді справа розглядається в суді 2-3 роки, і весь цей час позивач несе затрати на адвокатів, транспорт, не кажучи вже про нерви... Наголошую, що ми завжди оскаржуємо всі рішення не на нашу користь, аж до суду останньої інстанції. Це наша робота. Відсоток програних судових справ у закарпатській міліції -- не більше 5 процентів. Це, погодьмося, дуже мало.

-- Ви згадували про таку категорію справ, як захист честі, гідності й ділової репутації. Окремі газети та журналісти дозволяють собі огульно критикувати міліцію, ображати її керівників, не вельми добираючи епітети на їхню адресу. Чи часто ви судитеся за це з ними?

-- Щодо кожної критичної публікації чи виступу у ЗМІ проводиться службове розстеження. Більшість з написаного не знаходить свого підтвердження. Однак ми вважаємо недоцільним судитися з такими газетами, бо вони не є юридичними особами, які мають добру репутацію. Редакції цих газет не мають ані фінансової бази, ані рахунків, постійно змінюють свої адреси. Тому вважаємо недоцільним втягуватися міліції у полеміку з ними та судові спори. Тим паче, що тиражі цих газет -- мізерні, й тих “викривальних” публікацій мало хто читає...

Маємо виграний судовий позов стосовно однієї газети на 50 тисяч гривень, але досі її керівництво нам не відшкодувало жодних коштів. Судовиконавці не можуть встановити їхнє місцезнаходження... Позов стосувався публікації про те, як працівники виноградівської міліції буцімто побили прокурора. Розписано це все було в перебільшеній формі, мовляв: били на вулиці у день великого релігійного свята, коли в центрі міста повно людей... Службове розстеження, ані наше, ані прокуратури, жодного з цих звинувачень не підтвердило, у зв’язку з чим суд задовольнив наші позовні вимоги. Представники газети на судові засідання не з’являлися.

Ще з однією газетою ми теж судилися через наклепницьку публікацію про дії працівників ДАІ, мали всі шанси виграти справу. Та сам редактор вибачився, й керівництво прийняло рішення відмовитися від подальшої судової тяганини та не реагувати на подібні пасквілі. Виникає логічне запитання: навіщо писати, якщо знаєш, що це неправда, за яку потім доведеться вибачатися?.. У свою чергу, міліція залишає за собою право й надалі відстоювати власну правоту в суді.

Володимир ПАВЛЮХ, ВЗГ ГУМВС України в Закарпатській області

Хто є хто в міліцейській еліті Закарпаття