Деякі політичні сили намагаються використати складне фінансове становище Солотвинського солерудника в передвиборних цілях
У четвер, 7 березня, 28 шахтарів, спустившись у шахти №8 і 9, відмовилися піднятися на поверхню, вимагаючи погасити заборгованість по зарплаті за грудень 2001 і січень-лютий 2002 року. Того ж дня колективу солерудника виплатили 72 тисячі гривень, погасивши заборгованість за грудень, проте припинити страйк шахтарі відмовилися.
З початком страйку облдержадміністрація направила в департамент харчової промисловості Міністерства аграрної політики України і Асоціацію “Укрсіль” (відомства, яким підпорядкований Солотвинський солерудник) термінові телеграми, і 9 березня на підприємство прибули директор Асоціації “Укрсіль” В.Єрмаков, його заступник С.Галушка та заступник голови департаменту харчової промисловості В.Христенко. Зараз із страйкарями ведуться переговори. До речі, минулого місяця на підприємстві працювала комісія із керівництва обласної ради і депутатського корпусу, однак її робота, як видно, шахтарів не задовольнила.
Головну проблему Солотвинського солерудника облдержадміністрація вбачає у формі власності підприємства. Керівництво області неодноразово зверталося в Асоціацію “Укрсіль” та Міністерство аграрної політики з пропозицією передати солерудник із державної в комунальну власність. Адже багаторазові спроби знайти інвесторів (один із них був готовий вкласти в солерудник біля 10 млн. доларів) закінчилися нічим саме з тієї причини, що не вирішувалося питання роздержавлення солерудника. Голова ОДА багаторазово звертав увагу керівників відповідних відомств на те, що своїм впертим небажанням вирішувати питання власності вони доводять солерудник до зупинки і повного банкрутства. Однак проблема так і залишається невирішеною.
Незважаючи на це, облдержадміністрація робить усе можливе для стабілізації роботи Солотвинського солерудника. Так, у серпні минулого року ОДА разом із ДПА в Закарпатській області списали з Солотвинського солерудника 7,5 мільйонів гривень боргу перед бюджетами всіх рівнів, а 4,5 млн. грн. реструктурували на чотири роки. Тоді ж за сприяння Геннадія Москаля солерудник отримав кредит на суму 400 тисяч грн. для погашення заборгованості по зарплаті. Крім цього, голова ОДА звернувся в Кабінет Міністрів України з клопотанням про визнання солерудника підприємством, якому надається державна підтримка (в радянські часи солерудник фінансувався з держбюджету).
На жаль, у нинішніх умовах облдержадміністрація вичерпала ресурс впливу на ситуацію, що склалася. Новий бюджетний кодекс категорично забороняє перекривати заборгованість госпрозрахункового підприємства (яким є Солотвинський солерудник) за рахунок бюджетних коштів.
Ключ до розв’язання проблеми на Солотвинському солеруднику облдержадміністрація, як і раніше, вбачає у зміні форми його власності. І сподівається, що питання буде вирішене без нагнітання політичних пристрастей.