Хоч молодий, але знає і може!
Мабуть, багатьом відомий вислів: «Якби молодість знала, а старість могла...», який натякає на недосвідченість перших, сповнених енергії, та досвідченість других, яким той досвід важко застосовувати, будучи обтяженими роками. Та, слухаючи Ярослава ЛАЗУРА, який ледве переступив чвертьвіковий рубіж, відчуваєш, що цей вислів — не про нього. Бо в цій молодій людині щасливо поєднуються і знання, і спроможність, які вона хоче використати на суспільне благо.
 |
Ярослав Лазур народився 27 жовтня 1980 року в Ужгороді. В 1997 році закінчив Ужгородську гімназію. У цьому ж році вступив і в 2000 закінчив юридичний факультет УжНУ, де отримав вищу освіту за спеціальністю „ «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. З вересня 2001 по травень 2002 року проходив стажування в секретаріаті першого заступника Голови Верховної Ради України. З листопада 2002 по листопад 2005 року навчався в аспірантурі при кафедрі конститу-ційного права та порівняльного правознавства Ужгородського національного університету. 13 січня 2006 року захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю —„ «Конституційне право» у Спеціалізованій вченій раді при Інституті законодавства Верховної Ради України.
Трудову діяльність розпочав у травні 2002 року. До листопада працював у апараті Верховної Ради України на посаді помічника консультанта народного депутата України, а саме Голови ВР України з питань екологічної політики, природних ресурсів та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а потім — секретаря Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин. Водночас був зарахований на державну службу з присвоєнням 7-го рангу держ-службовця. Після закінчення аспірантури з 1 січня по теперішній час працює викладачем кафедри господарського права юридичного факультету УжНУ, де викладає «Комерційне право зарубіжних країн». Саме із ним і піде у нас розмова.
— Ярославе, як ти розцінюєш факт висунення тебе кандидатом у депутати Ужгородської міської ради від СПУ в першій п’ятірці?
— На мою думку, це аванс довіри та сподівань моїх партійних однодумців, який я зобов’язаний виправдати в процесі роботи в міській раді. Водночас я цілком усвідомлюю, що мене висунула дуже авторитетна і послідовна політична сила — СПУ. А тому найголовнішим завданням вважаю — продемонструвати наполегливу, компетентну, самовіддану працю виключно в інтересах людей.
— Ти говориш про роботу в міській раді. Якими будуть її пріоритети? В яких напрямах ти плануєш працювати і вважаєш себе компетентним?
— Насамперед вважаю, що основою моєї роботи повинні стати знання, набуті в процесі здобуття юридичної освіти та здійснення наукової роботи в сфері захисту прав людини, а також досвід, набутий мною у Верховній Раді України. Виходячи із цих міркувань, вважаю своїм основним завданням забезпечити строге і неухильне виконання міською радою та її виконавчими органами вимог законодавства: починаючи від установчих функцій по формуванню відповідних виконавчих органів, та закінчуючи конкретними питаннями земельних відносин і комунального господарства міста. Я важко сприймаю позицію чиновників, які, виправдовуючи незадовільний стан тої чи іншої сфери, постійно посилаються на недолугість українського законодавства, хоча певна доля правди у цьому, на жаль, є. Вважаю, що основною причиною зловживань і недоопрацювань влади будь-якого рівня є ухиляння від встановленої законодавством процедури прийняття рішень. Повірте, якщо б місцева влада з точністю виконувала, до прикладу, передбачену Земельним кодексом процедуру, скажімо, оцінки земельних ділянок, погодження в відділах архітектури, повною мірою забезпечувала доступ до інформації Генплану забудови міста, земельного кадастру, інших офіційних документів, ми б не мали тих, цілком справедливих, нарікань на неї в цій сфері. При цьому проблема небажання, а в багатьох випадках — банального незнання чиновниками, так само, як і депутатським корпусом, вимог законодавства, є характерним підґгрунтям для проблем у будь-якій ланці життєдіяльності міста. Виходячи із цього, я переконаний, що моєю основною функцією у міській раді повинна стати послідовна, принципова діяльність, аби змусити кожного учасника владних відносин неухильно дотримуватися законодавства по всіх напрямках роботи місцевої влади. При цьому саме депутатські повноваження, як на мене, повинні стати дієвим засобом реалізації цієї позиції і під час засідань ради, і при поданні відповідних депутатських запитів і звернень, а також забезпечувати право участі у роботі тих чи інших галузевих комісій та виконавчих органів.
— Ярославе, чи не боїшся, що всі ці міркування можуть залишитися нереалізованими, коли стикнешся з давно налагодженою системою влади на всіх її щаблях?
— Повірте, моя коротка, але насичена біографія, дозволяє мені з високою ймовірністю говорити про те, що я зумію знайти методи спілкування з чиновниками-можновладцями будь-якого рівня. До того, щоб це не звучало занадто амбіційно, можу вас запевнити, що до будь-якого кабінету я входитиму з Конституцією і відповідним законодавством. Що стосується владної системи, то скажу: однією з моїх основних задумок у разі обрання є створення громадської приймальні. У мене вже є відповідний досвід роботи керівником громадської приймальні Олександ-ра Мороза. Вважаю, що це — найефективніший механізм, який дає змогу безпосередньо дізнатися про проблеми громадян. Переконаний, що в такий спосіб, взявши на озброєння закони та авторитет СПУ, цілком можливо змінити владну систему на краще, змусити її працювати на людей, а не на свої інтереси. Вважаю за необхідне ініціювати громадські слухання та стимулювати розвиток органів самоорганізації населення. Позаяк ці передбачені законодавством механізми впливу громади Ужгорода на діяльність влади повинні відігравати ключову роль, аби змусити ту владу повернутися обличчям до проблем міста. А взагалі переконаний, що саме юристи, основним покликанням яких є забезпечення принципу законності, повинні гарантувати міській раді можливість реалізувати завдання кожного професіонала в цій чи іншій сфері. Тобто, комунальними проблемами має займатися комунальник, освіти — вчитель, охорони здоров’я — лікар. Юрист повинен гарантувати участь цих професіоналів у процесі прийняття владних рішень, даючи їм у руки важелі закону. Як юрист, використовуватиму депутатські повноваження, щоб викорінити зловживання у будь-якій господарській сфері міста. Аби діяння влади були прозорими та відкритими для громадян.
— Вважаєш, що це буде легко?
— Ні, нелегко. Але є всі передумови і бажання це робити. Для цього з одного боку опиратимуся на закон, з іншого — на виборців, які віддали свої голоси за команду членів СПУ.
— Розкажи про себе, сім’ю, роботу в УжНУ, свої особисті захоплення.
— Щодо сім’ї, то я поки що з юридичної точки зору неодружений, однак найближчим часом планую виправити ситуацію. Моя кохана працює лікарем і дуже неоднозначно ставиться до моєї роботи, через яку залишається вкрай мало часу для особистого життя. Я дуже пишаюся своїми батьками, які досягли вагомих результатів на науково-педагогічній ниві. Мій тато — Лазур Володимир Юрійович — професор, доктор фізико-математичних наук, декан фізичного факультету УжНУ. Мати — Вовканич Маргарита Дмитрівна – кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної роботи УжНУ. Вважаю, що саме від них я повинен навчитися глибоко і професійно вникати у те чи інше питання. Адже саме цей принцип лежить в основі наукової роботи, яка займає вагоме місце в моєму житті. Поки що у свій актив можу записати ряд пропозицій до законодавства України в сфері захисту прав людини. При цьому я розглядаю факт захисту кандидатської дисертації не більше, ніж можливість бути кандидатом у науку, і, звичайно, можливість подальшої роботи для нових механізмів удосконалення законодавства, яке відповідало б інтересам людей.
— І на завершення: якою б ти хотів бачити майбутню владу Ужгорода?
— Насамперед — професійною. Депутат повинен вміти належним чином використати свої повноваження, чиновник — ефективно реалізувати рішення представницьких органів та вимоги законодавства. На моє переконання, майбутня влада Ужгорода зможе забезпечити ефективність роботи лікарів, освітян, підприємців. І ключову роль у цьому процесі відіграє команда СПУ.
— Думаю, Ярославе, ти зумів переконати мешканців Ужгорода, що зможеш прислужитися їм у ролі депутата міськради, якщо на це буде їхня воля і вони оберуть тебе ним. Тож — удачі!
Інтерв’ю вела Надія МАЇК.
UA-Reporter.com
Комментарии
А кым були його батьки,
А кым були його батьки, скжить, будь- ласка. Батько навирно начальником заводу чи ось таке?
я одного не зрозумила, це так
я одного не зрозумила, це так просто, закинчиш университет, и тебе видрази визьмить на секретаріат першого заступника Голови Верховної Ради України - цикаво??????????????
смішинка
Цікаво те, що він "хоч і молодий, але знає!!!! і може!!!!!"
Свідок
На посаді "помічника консультанта народного депутата України, а саме Голови ВР України з питань екологічної політики, природних ресурсів та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи", а прізвище можна було опублікувати ? І чи не хоче подякувати команді цього колишнього народного депутата та колишнього Голови комітету (а не Голови ВР України, що, погодьтеся, не одне й те ж) за ті політичні ази, завдяки яким він "виплив" у політичне життя ?
Ярославе, "человек, не помнящий родства", не має права на подальше існування. Не забувай свої "політичні корені", хоча політиком ти не був ніколи, а тільки "хлопчиком на побігеньках" при колишньому нардепові !!!
Eô
Так що це з нашим народом робиться невжеж ми небачимо як ці молодики і звідки виходять.Такий геній одразу після школи в генерали ,не будьте дурні.
Оглядач преси
Якшо не помиляюсь, головою комітета ВР по екології і т.п. є Генадій Руденко, такий же "молодий та ранній" есдек (о)
Критик
Його батько декан фізичного факультету УНУ
Свідок
У 2002 році головою комітету ВРУ був далеко не Руденко !
Спостерігач
Він перефарбований ЕСДЕК!!!!! Якщо я не помиляюся, він помічник колишнього ЕСДЕКА, атепер Соціаліста Іштвана Гайдоша. І взагалі соціалісти, які йдуть вміську раду, це не ті, люди за кого вони себе видають. ПЕРЕВЕРТНІ.!!
Кліщ
Знову влада міняється ,деж моя шапка треба вивернути
Русин
Уважаемые выпускники юрфака, кто из вас может похвастаться, что после окончания университета вам запросто и совершенно свободно свободно предлагалась работа в аппарате Верховного Совета Украины на посту помощника консультанта народного депутата Украины? Позорно то, что ровным счетом ничего не меняется: профессор университета и доцент университета имеют наглость вот так, в открытую, "продвигать" своего ребенка в номенклатурники, чтобы "устроить" по блату на теплое местечко и обеспечить кормушку на всю жизнь! Это называется - закарпатский кадр, проходящий стажировку в глубинке, чтобы познать жизнь простого народа?! Это называется новым способом выучить национального кадра, который будет знать жизнь и проблемы простых русин, коренного населения Подкарпатья? А почему одни начинают свой трудовой путь в обычном городке Подкарпатья, а Ярославу , позвольтье спросить, исключение? Что сделал до сих пор Ярослав для Подкарпатья, какие заслуги именно его лично в том, чтобы помочь решить проблемы несчастного, униженого до предела большинства русинского народа, который влачит жалкое существование и содержит свою семью и детей на жалкое пособие, называемое запрлатой? А может попробовать с самого начала своей карьеры работать на благо своего народа? Да сколько же можно терпеть, чтобы родители устраивали свое дитя по блату на теплое местечко и еще и раздували дешевую рекламу? Сколько Вы уплатили газетчику, который написал заказную статью по "проталкиванию" вашего сына?! Я думаю, что преподавателей в университете достаточно много, у всех есть дети, и остальные преподаватели университета точно так же любят своих детей, как и родители любят Ярослава! Что-то не слышала, чтобы и другие преподаватели-родители устраивали своих детей с подобной наглостью в аппаратчики Верховного Совета Украины! Позор и таким родителям, и позор тем, кто допускает до подобного безобразия. А что же народ? Безмолвствует? Где же вы, русины, что же вы терпите и сами растите на свои шеи очередного номенклатурного кадра, блатщика, с младых лет получающего уроки хамской наглости и уроки занятия места у "кормушки"?
Этот юноша поймет проблемы многодетной семьи? Он поймет проблемы пенсионеров, вдов и инвалидов, живущих на нищенские пенсии? Он поймет проблемы "афганцев"? Он поймет проблемы врачей, работающих в невероятно трудных условиях? Он поймет проблемы учителей, живущих, как нищие? Он служит своему краю и русинскому народу?
Возмутительно! Каждый сам выбирает свой путь, и есть еще время одуматься Ярославу. Ярослав, знай, что каждый твой шаг, сделанный "по блату" виден всем, и все твои ухищрения, усилия, направленные на то, чтобы по наглости занять "теплое местечко" тоже видны, более того, знай, что только честное служение своему народу и реальные, конкретные дела на благо своего народа дают основание работать в Верховном Совете Украины, а для этого нужно проработать много лет, набраться опыта и проникнуться сердцем и душой реальными проблемами народа, который тебя вскормил!
для русин
Вам бы стоило более внимательно вчитаться в статью - Ярослав собирается в депутаты горсовета, а никак не Верховного Совета. И зачем столько пафоса? Вы считаете, что в апаратах инстанций должны работать только умудренные опытом старцы, а для молодежи дорогу следует закрыть? Пусть ищут себе низкие должности и ни в коем случае не претендуют на что-нибудь повыше? Госпожа русин, смысл вашей амбициозной речи теряется.
Свідок 2
В статті дуже багато грубих "помилок" та "неточностей", випущені цікаві моменти біографії, такі як президентські вибори 2004 року. А взагалі, Він нормальний хлопець.
P.S. "Хоч молодий, та ще рано!!!!!"
да никто н сказал, что он не
да никто н сказал, что он не годитса, просто человек з 1980 года рождения,а столько успецхо! Ну да что вы, а не говотрите, что ето завист, а просто боль. Я, особенно на три года старше, а что, у мена таких бозможностей небыло. Мой папа инженер, мама простая рабочая, вот Вами результати!!!
Хотелось бы конечно на юридический факультет УжДУ,но увы.
Він не ЕСДЕК! Ярослав Лазур -
Він не ЕСДЕК! Ярослав Лазур - звичайний хлопчик МАЖОР !
Гость
Нечего защищать сыночка, мамочка и папочка! Замечание совершенно верное. Понятно же, что налицо "продвижение" сынка по блату сразу на чиновничью должность да на теплое местечко! В депутаты горсовета тем более, ТЕМ БОЛЕЕ важно выдвигать человека, который начинал свою трудовую практику с закарпатской глубинки, который проработал на обычном предприятии обычного закарпатского городка не один или 2 года, а не так, как выдвигают Ярослава: хотя и молодой, но уже знает и умеет. Очень много надо проработать, пройти все ступеньки карьеры от юрисконсульта на обычном предприятии маленького закарпатского городка, набраться не только профессионального опыта, но и стать зрелым человеком в подлинном смысле слова, чтобы претендовать на звание депутата горсовета. Опыт приходит с годами, после преодоления реальных жизненных трудностей, дорогие папа и мама Ярослава. Проблема не в том, что Ваш Ярослав не заслуживает стать депутатом горсовета когда-то в будущем, после того, как своим многолетним доблестным трудом сделает реальный вклад в улучшение ситуации на своем рабочем месте, и пройдет карьерные ступеньки от начала до конца, а в том, что у Вашего сына нет жизненного опыта работы с простыми, обычными людьми, на обычном закарпатском предприятии, где начальник, возможно, и "блатщик" покруче, и карьерист покруче, и трудности на таком предприятии - реальные. В депутаты горсовета достоин быть избранным тот, кто преодолел определенные жизненные трудности, кто познал реальную жизнь именно проработав на обычном предприятии несколько лет, никак не менее 10 лет, кто имеет опыт карьеры, начиная с первой, начальной ступеньки, до руководящей должности, кто может сказать: да, меня выдвинули в депутаты горсовета, потому что я прошел карьеру от простого преподавателя вуза до профессора, до декана и ректора, и я стал ректором или профессором математических наук не через год-два, после окончания вуза, и сделал для своей кафедры список очень важных дел, которые изменили жизнь всех сотрудников в лучшую сторону таким образом, что стало понятно: если этого человека выдвинуть в депутаты горсовета, то он и там своими реальными делами наведет порядок. Сколько раз Вы перечислили свою зарплату в дом престарелых? В обласную больницу? В психбольницу? Сколько раз вы перечислили свою зарплату в церковную кассу? Сколько раз Вы сделали реальное доброе дело: добились, например, чтобы решились важные насущные проблемы стариков, инвалидов, младенцев, оставленных в детском доме родителями? Что вы лично сделали и делаете, чтобы Ужгород стал чище и не был похож на гору мусора, как сейчас? Что вы конкретно делаете,уважаемые папа и мама, чтобы в Ужгороде стало меньше алкоголиков. наркоманов, чтобы молодые люди (ВСЕ выпускники университета ВСЕХ факультетов) имели РАВНЫЕ СТАРТОВЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ для выдвижения их в депутаты горсовета?! ВОТ О ЧЕМ РЕЧЬ , УВАЖАЕМЫЕ РОДИТЕЛИ ЯРОСЛАВА И ТЕ, КТО ЕГО ВЫДВИГАЕТ НА НОМЕНКЛАТУРНУЮ ЧИНОВНИЧЬЮ ДОЛЖНОСТЬ.
Кос
Подивіться біографію Кириленка!Просто є такі людкі які все вчасно вміють і можуть:)