Карпатській Січі — 65!

4 вересня 1938 року в Ужгороді за ініціативи Організації Українських Націоналістів було створене напіввійськове формування під назвою «Українська Національна Оборона». Її основним завданням був захист Закарпаття від нападів угорських та польських диверсійних загонів. Упродовж місяця по всій території Закарпаття була розгорнута організаційна мережа Оборони загальною чисельністю близько тисячі осіб.

У листопаді Українська Національна Оборона була реорганізована у збройні сили автономної республіки Карпатська Україна та отримала назву “Карпатська Січ”. Управління Січчю здійснювала Головна Команда на чолі з комендантом Дмитром Климпушем. Гарнізони Січі були створені у столиці Хусті та містах Королеві, Іршаві, Торуні, Ставному, Перечині. Головна Команда приділяла основну увагу здобуттю зброї, підготовці старшин і медичних сестер, вишколу молоді. У складі Січі існували також відділи допоміжної поліції, бригади з прокладання та ремонту доріг. Відділ преси, пропаґанди та ідеологічного виховання видавав тижневик «Наступ». Підрозділи Січі постійно поповнювалися Закарпатці не мирилися з окупаційним режимом Угорщини. На знак протесту через 2 роки, тобто 15 березня 1941 року в Хусті на Замковій горі молоді патріоти таємно вночі підняли синьо-жовтий прапор. А на Красному полі, де полягли карпатські січовики, поставили дубовий хрест із написом: “Борцям за волю України”. В 1942 році була виявлена підпільна діяльність молоді з ОУН, яку військовий трибунал звинуватив у намаганні відірвати Закарпаття від Угорщини. Десятки юнаків були засуджені на тривалі терміни ув’язнення.