На відміну від Ужгорода, вулиці прикордонного Чопа поливаються щодня

Розмова з директором комунального підприємства "Тиса", що забезпечує комунпослугами жителів прикордонного Чопа на Закарпатті, Юрієм Олеаном, відбувалася, так би мовити, на ходу. Зранку - нарада у міського голови, день розписаний по хвилинах, ввечері - знову нарада. І так - щодня.Кожен крок комунальників під особливим й особистим контролем міського голови Чопа Галини Цар. Вимоги високі. І питання поставлено руба, або комунальники справляються, або - ні. Третього, як з'ясувалося — не дано. Підштовхувати та направляти, а тим більше няньчити, тут ніхто й нікого не збирається.

Віддаючи останні розпорядження водієві водовоза, директор підприємства розповідає про своє дітище.

— Наше підприємство організоване 27 листопада минулого року, — розповідає Юрій Андрійович, — нині колектив налічує 108 чоловік. Є вакансії спеціалістів — трактористів, екскаваторників та водіїв. Ми обслуговуємо 106 житлових будинків, - на балансі «Тиси» п'ять кондиційно-насосних станцій, очисні споруди, частково — водозабір питної води з трьох свердловин, адже ми забезпечуємо третину жителів міста питною водою. Виконуємо практично всі види робіт з благоустрою: і прибирання, і вивезення сміття, і озеленення, і утримання в належному стані кладовища та інші, окрім капітального ремонту житла.

Транспортний парк налічує дев'ять одиниць техніки. З дня на день очікуємо ще дві: сміттєвоз та самоскид. Хотілося б аби були ще кран та вишка. Адже навіть лампочку самотужки на стовпах замінити не можемо.

— Пане Юрію, ви змалювали практично ідилістичну картину. Невже нема жодних проблем?

— Як же без них? Проблем купа. Але завдяки співпраці з міськрадою більшість вирішуємо. Працюємо успішно, хвала Богу - боргів із заробітної плати нема. Роботи ведуться. За кошти міського бюджету плануємо бурити ще чотири свердловини, адже не секрет, що найпаскудніший стан з водою саме у нашому місті. Знову ж таки за бюджетні кошти закупили техніку. Але й тут не все гаразд. Через нововведення в тендерній політиці ми втратили близько 50 тисяч гривень. Нині ці дві одиниці техніки коштують 234 тисячі гривень.

— А як справи з поливом міста? Прогнози синоптиків щодо спеки справджуються.

— Поливаємо вулиці двічі в день. Сьогодні буде засідати комісія, яка й вирішить питання з подальшим поливом. Але запевняю всіх - скільки буде потрібно, стільки й будемо поливати.



Тетяна Павлова, "Вісті Ужгородщини"