Прокурору Закарпатської області - підприємець волає про допомогу!!!

"На сьогоднішній день я доведений до банкрутства, так як на банківський рахунок накладено арешт виконавчою службою і я не можу проводити фінансові операції щодо заробітної та соціальної виплати, тому вимушений зупиняти свою діяльність, а робітників у складі 20 чоловік залишити без роботи і, відповідно, без засобів до існування їхніх сімей та неповнолітніх дітей, в тому числі працюючих інвалідів. Ось де наші “створені робочі місця” в Тячівському районі в гірських селах, які так звучно обіцяв по М-студіо Лендєл З.З., виконуючи Указ президента України (адже Лендєл З.З. теж “відстояв на Майдані за народ”)."Прокурору Закарпатської області п. Бенца Ю.Ю. Директор ПП “Іваниш” Іваниш І.П., с. Лопухів,

вул. Лісна, 1, Тячівського району Закарпатської області

С К А Р Г А

на невиконання рішення Господарського суду

Закарпатської області від 15.09.2005 р.

7.05.03 р. між підприємством “Іваниш” та головою с. Лопухів, Павлюк Юрієм Івановичем, було укладено угоду на влаштування мостового переходу з металевих конструкцій через річку Брустурянку по вул. Червоноармійській с. Лопухів Тячівського району, який було зруйновано під час паводків 1998 і 2001 рр., внаслідок чого частина жителів залишилася від’єднаною від села. Замовником була Лопухівська сільська рада. Частина 2.2 угоди, а саме: “фінансування проводиться з місцевого бюджету” – до цього часу не виконана, тому що Павлюк Юрій Іванович за два терміни перебування на посаді сільського голови не навчився читати те, що підписує, але добре знає, як можна відмовитися від того, що підписав. Ось приклад: від 17.02.2006 року Юрій Іванович заявою звертається до Господарського суду Закарпатської області з проханням зобов’язати державну виконавчу службу в Тячівському районі зняти арешт з усіх розрахункових рахунків Лопухівської сільської ради, так як враховує, що оплату за виконані ПП “Іваниш” роботи повинна профінансувати Тячівська районна державна адміністрація, а те, що він угоду підписував, мотивує тим, що він не знав, що за це (підписання угоди) його можна притягнути до відповідальності. А також надає Господарському суду неправдиву інформацію за своїм підписом та печаткою, а саме – в своїй заяві стверджує про оплату у 2006 році ПП “Іваниш” за виконанні роботи по мостовому переходу через річку Брустурянку в селі Лопухів Тячівського району. 15.09.2005 року Господарський суд Закарпатської області виніс рішення, яким зобов’язав стягнути з Лопухівської сільської ради (с. Лопухів, Тячівського району, вул. Калініна, 100) на користь приватного підприємства “Іваниш” заборгованість на суму 164928,95 грн. (сто шістдесят чотири тисячі дев’ятсот двадцять вісім грн. 95 коп.) та судові витрати в розмірі 2548,95 грн. (дві тисячі п’ятсот сорок вісім грн. 95 коп.).

6.10.2005 року, згідно Наказу Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2005 року про примусове виконання рішення суду від 15.09.2005 р., яке набрало законної сили, я на ім’я начальника Тячівського РВ Державної виконавчої служби подав заяву про відшкодування коштів на користь ПП “Іваниш”, але моя заява не була прийнята до уваги. 28.10.2005 року я повторно звертаюся до начальника Тячівського РВ державної виконавчої служби ознайомити мене з документом про виконавче провадження.

19.12.2005 року я звернувся до державної виконавчої служби Закарпатської області, на що отримав відповідь, що 16.12.2005 року виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та надіслано запит до відділення державного казначейства в Тячівському районі про наявність коштів на зазначених рахунках. Прошу звернути увагу, що з 15.09.2005 р. по 16.12.2005 року державним виконавцем не було винесено постанову про арешт коштів боржника. А також неодноразово я звертався до голови державної адміністрації Тячівського району Лендєла З.З. щодо профінансування виконаних робіт.

18.11.2005 року отримав відповідь, що профінансувати виконані роботи на облаштуванні мостового переходу через річку Брустурянку в с. Лопухів за кошти районного бюджету немає можливості.

15.12.2005 року я звернувся із заявою до Лопухівського сільского голови Павлюка Юрія Івановича надати мені відповідь про невиконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2005 року. Юрій Іванович відповів, що кошти на “котлованському” рахунку є, але голова районної державної адміністрації та державне казначейство в Тячівському районі не дають йому дозвіл на перерахування коштів на рахунок ПП “Іваниш”.

Того ж дня, 15.12.2005 року, сільський голова Павлюк Ю.І. листом звертається з проханням до голови Тячівської районної ради Кушілки В.В. та голови Тячівської районної державної адміністрації Лендєла З.З. дозволити використати кошти сільської ради, які надійшли від забруднення навколишнього середовища в сумі 17198 (сімнадцять тисяч сто дев’яносто вісім грн.) для часткової оплати ПП “Іваниш” за виконану роботу по будівництву моста, але державне казначейство Тячівського району дає інші дані. Тобто всі рахунки Лопухівської сільської ради нульові, а Кушілка В.В. та Лендєл З.З. на такі листи навіть не звертають уваги. Вони зараз мають більш важливі проблеми – не за горами вибори, і їм постійно потрібно переконувати себе та журналістів, позуючи перед камерою і розповідаючи, як вони надають допомогу підприємцям та підприємствам, особливо в гірських селах, створюючи робочі місця. З усього вищенаведеного можна зробити висновок, що в Тячівському районі правди не можна домогтися, тому що, як кажуть у народі, “рука руку миє”.

Таким чином, по сьогоднішній день рішення Господарського суду не виконане, що не дозволяє мені сплатити заборгованість перед пенсійним фондом, працювати на бюджет району, розвивати своє виробництво тощо.

На початку цього року з державного лісового управління Закарпатської області витребували довідки про наявність заборгованості до державного бюджету. У зв’язку із невиконанням вищезазначеного рішення Господарського суду я не можу погасити заборгованість перед пенсійним фондом та Тячівською податковою інспекцією в розмірі 47000 (сорок сім тисяч) грн. з штрафними санкціями. Саме з цієї причини я не отримав лісовий фонд і був вимушений відправити працівників у неоплачувані відпустки.

На сьогоднішній день я доведений до банкрутства, так як на банківський рахунок накладено арешт виконавчою службою і я не можу проводити фінансові операції щодо заробітної та соціальної виплати, тому вимушений зупиняти свою діяльність, а робітників у складі 20 чоловік залишити без роботи і, відповідно, без засобів до існування їхніх сімей та неповнолітніх дітей, в тому числі працюючих інвалідів. Ось де наші “створені робочі місця” в Тячівському районі в гірських селах, які так звучно обіцяв по М-студіо Лендєл З.З., виконуючи Указ президента України (адже Лендєл З.З. теж “відстояв на Майдані за народ”).

Також прошу прокурора Закарпатської області Бенцу Ю.Ю. допомогти моїм односельцям, особливо дітям шкільного віку, де завдячуючи виконавчій службі в Тячівському районі, було порушено конституційні права людини і громадянина, особливо, ст.53, в якій сказано, що повна загальна середня освіта є обов’язковою. Але ця стаття не діє в селі Лопухові, тому що діти не можуть відвідувати школу, так як вони проживають на відстані 6-8 км від школи, а кошти, які були перераховані з районного бюджету на рахунок ПП “Іваниш” за перевезення дітей, арештовані виконавчою службою. Я декілька раз заходив у виконавчу службу до виконавця, заступника начальника виконавчої служби – Ярослави Василівни, намагаючись пояснити, що з рахунку, який вона поспішила арештовувати, виплачуються зарплатні та соціальні виплати. Але висококваліфікований виконавець не вважає Конституцію за основний Закон України, їй притаманно порушувати ст. 43, ст. 53, а також статті законодавства України “Про соціальний захист населення”.

На підставі вищевикладеного прошу Вас:

1. Вжити невідкладних заходів по виконанню рішення Господарського суду Закарпатської області, а також притягнути до відповідальності виконавчу службу за неправомірні дії щодо арешту рахунку.

2. Притягнути до відповідальності Павлюка Ю.І. – голову Лопухіввської сільської ради за неправдиву інформацію.

3. Дати письмову відповідь про вжиті заходи.

З повагою,

Іваниш І.П.



PRAVOZAHIST