ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Ратушняк визнав!?

    27 апреля 2024 суббота
    49 переглядів

    "Стягнути на користь Ратушняка Сергія Миколайовича матеріальну шкоду, що складає: з видавця - редакції газети "Репортер" - 1200 (одну тисячу двісті) грн., головного редактора Романенка Сергія Васильовича - 500 (п'ятсот) грн. моральної шкоди, а також судові витрати, що складають 17 (сімнадцять) грн. державного мита та витрати на оплату послуг юриста в розмірі 340 (триста сорок) грн." (Із рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17 грудня 2004 року)Такого від Ужгородського міськрайонного суду ніхто не чекав. Літературного героя Рату, котрий проходив червоною ниткою через кілька публікацій народної газети “Репортер”, вони вирішили ідентифікувати — з… ким би ви думали? З поважною людиною над Ужем — народним депутатом України Сергієм Ратушняком. Новорічні свята вочевидячки дуже далися взнаки для служителів Феміди, бо на деякий час задрімала в нашому краї біла зима, але ота клята біла гарячка не заспить і на мить.



    І, знаєте, це зовсім не сон.



    Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області цілком серйозно потішив редакцію народної газети “Репортер” черговим сумнівним рішенням, до якого не завадило би додати акт обстеження психіатрами стану їхнього здоров’я. Цікаво, що головуючий на минулорічному засіданні суддя Ужгородського міськрайонного суду О.Леміш заявляє в підписаному ним рішенні, що останнє може бути оскаржене до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом одного місяця з дня наступного після його оголошення”. Найсмішніше, що рішення було підписане паном Лемішем 17 грудня минулоріч, а вислали його, згідно поштового штемпеля, 21 січня цього року. Ще п’ять днів його доставляли на поштових нартах широченними сибірськими просторами Ужгорода. Даний факт показує, що таке рішення не що інше, як рецидив білої гарячки в працівників відповідної галузі правоохорони.



    Мало того, Ужгородський міськрайонний суд вимагає якогось спростування стосовно народного депутата України, вельмишановного Сергія Миколайовича Ратушняка, про якого в редакції ніколи й не думали, оспівуючи лише такого собі літературного персонажа Рату.



    Тому цілком можливо, слухаючись вікопомного рішення, надрукувати спростування, щоби читачі ще раз пережили моменти гуморесок, які судді сприйняли за статті, які немовбито не сподобались видуманому судовершителями справжньому (!) Раті.



    СУД І РАТУШНЯК



    ВИМАГАЮТЬ



    СПРОСТУВАННЯ



    (Спростування, що поміщається, є нашим законослухняним передруком із рішення Ужгородського міськрайонного суду. — Автор). Почитайте наскільки воно абсурдне:



    “Редакція газети “Репортер” та Закарпатська ТО УСВА (воїнів-інтернаціоналістів) навмисно поширювала відносно громадянина Ратушняка Сергія Миколайовича з метою приниження його честі, гідності та ділової репутації наклепницькі та такі, що не відповідають дійсності, відомості. Зокрема, такі неправдиві відомості були розповсюджені у газеті в статті Степана Сокири “Ужгородські перевертні”, або банда “Рати” продовжує тероризувати жителів обласного центру” (№9 (155) від 06.03.2004 р.):



    “натренувавшись у бійках біля президії Верховної Ради, переносить свої вміння на рідний Ужгород, повним володарем якого відчуває себе повсякчас...”



    “…после того, как Рата получил мандат депутата, он начал мстить всем “потенциальным заказчикам”. То побьёт в поезде своего бывшего соратника, начальника Управления Закарпатской областной государственной администрации Иштвана Цапа…”,



    “…среди прочих преступлений — и упомянутое выше покушение на жизнь того же Сергея Слободянюка, и поджёг автомобиля, владельцем которого является И.Цап…”,



    “…отсиживался в трудное время за десять долларов в сутки в хозяйских погре6ах кукурузной столицы прежних лет — Великих Лучках…”,



    “…Лгунишка этакий!..”,



    “…Рата стал главным туристом по съезду личного мозга с нормальной колеи…”,



    “…стукач есть стукач…”,



    “…у него осталось много злости, яда, банда рекетиров и стремление сеять и дальше зло там, где его не хотят…”,



    “…скомпрометированного лидера…”,



    “…интриган…”,



    “…беден душой…”,



    “…женщин, как знают все, он не любит…”,



    “…притвора…”,



    “…беганье по фракциям — это его поиск спонсора, который возьмётся за содержание упитанного пограничного столба, на коем начертано — Рата…”,



    “…Рата — “шаровик”. Настоящая закарпатская куртизанка ХХI века. Наше местное политическое “ноу-хау”…,



    “…ускорила его падение организация попытки убийства Слободянюка. Он думал, что даст исполнителям пять тысяч долларов и всё уляжется…”,



    “…На сегодня Рата — жалкое подобие даже того, с чего начинали прежние скульпторы лепить его имиджевый образ…”,



    “…сей человек живёт ныне на интригах, голимом популизме и обмане избирателей…”,



    “…он, кроме бедных фантазий-интриг, ничего за душой не имеет…”,



    “…у опущенного пахана Раты иногда “рвёт крышу”…,



    “…криминальное посмешище…”,



    “…закарпатскому криминальному монстру по прозвищу Рата…”.



    Ці вислови є надуманими, безпідставними та неправдивими.”



    Такий ось шедевр вийшов з-під пера наших шановних суддів.



    Дорогі наші, Ратушняка ми любимо як провідника правди в нашому краї, борця за справедливість у помаранчевому Києві. Ніхто не мав на меті його образити. Він — герой нашого часу!



    І гуморески, які судді сприйняли серйозно, насправді такими і є — “надуманими, безпідставними та неправдивими”.



    Такі ознаки й передбачають ці літературні жанри — гуморески, усмішки.



    Не завадило би вам узяти кілька консультантів за певний гонорар із нашого університету — філологів європейського рівня. Хай би й вони заробили якусь дещицю, а то вже набридло дивитися на серйозні вілли наших пихатих місцевих адвокатів. Хай би і працівники духовності посмакували здобним суддівським пирогом, що дещо притупив у суддів адекватне сприйняття дійсності.



    Та їм можна пробачити — не всі витримали революційну напругу в суспільстві під час майданного переділу влади.



    P.S.: На початку наступного тижня редакція газети «Р-р» планує провести прес-конференцію з цього приводу. Про дату та час її проведення буде повідомлено додатково.



    P.S.P.S.: Редакція «Р-ру» обов’язково скористається своїм правом звернутися в Апеляційний суд Закарпатської області, оскільки дане рішення вважає абсолютно незаконним.



    Редакція газети "Репортер"




    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору