ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Руська премія и Пудкарпатська Русь.

    26 апреля 2024 пятница
    Аватар пользователя Гость

    При моюм очереднум приходї у домовину, котру, на жаль, нечасто‑м годен навщивити, щи раз ми впало до ока, же главный варош Пудкарпатськой Руси - Мекка многоголосого совєтського паломництва до Карпат, бывшый центер бесчисленых музикалных и театралных концертовань, научных и партійных зъїздув и конференцій - уже не має руськой новинкы. У независимуй Украинї, демократичного року 2005! Тымчасом, чажкого повоєнного щи року 1920 в краю ходили 22 мадярські, 9 русинськых, 10 руськых, 5 жидуськых, 4 украинські, 4 чешські, 3 чешсько-русинські, 2 русько-мадярські, 1 мадярсько-русинсько-чешська новинка. Туй маєте многовіковоє мадярськоє иго, туй вам наполы колоніална окраина буржоазной Чехословакії!

    Сокласниця, з котров єсьме ходили до руськых ужгородськых школ, з гуркотов ми повіла, же внука мусїла дати до украинськой школы, бо руська вже лем єдна убстала, а щи й там ю настрашили, же из руськым языком внук пак ни на яку высшу школу не пуйде. Як и вшиткі пудкарпатські Русы, донедавна ани я, ани моя приятелька, не знали сьме, же року 1937 туй за руську ґраматику Є. Сабова дали голос 313 школ, а за украинську И. Панькевича - 114. Украинськый політичный активіста мусїв забановано занотовати: "пудкарпатські Русины кунцём 30‑х рокув щи не чули ся Украинцями".

    Но та легко, на даколишных загуменках Австро-Мадярщины, а на теперішнуй окраинї наслїдницї Совєтськой и Російськой Імперій, котра тоты загуменкы року 1944 сяточно хапнула и вольно ид собі прикапчала, наконець, говорят на первотнум русинськум языку?

    А щи што нїт!? Русинськый язык, русинська нація не существуют ани у природї. Тото, што є - ото лем громадка удскіпаникув, так прузваных "політичных Русинув", што неконстітуційно ладят убновити історичну справедливость. Сесї даже пробовали року 1992 референдум подержати о автономії. И 78% неусвідоменых обывателюв Пудкарпатськой Руси за сесю ідею проголосовали. Правда бывші секретарі ЦК КПУ из Кієва сесю візію оформили як "самоуправну теріторію". Пак из столицї через ґубy дали ростолкованя, же у вольнуй Украинї кажда область - сесе "самоуправна теріторія". А пузніше, 7го марця 2007, туй якись 71 баламути из 75 посланцюв признали націоналность Русин?!

    Та якось так помалы и прийшло на то, же зачатком третёго тысячолїтія у ґеоґрафичнум центрї Европы, у не маючум пары історичнум узлї, сут на граници занику языкы теперішных націоналных меншин — руськый и русинськый.

    Вказало ся, же сеся проблема не самого мене, старого Руса, у смыслї не "нового Руса", проимат, но и дакотрых моих цімборув и знакомых, што мают из Пудкарпатськов Русёв етеровый стык. "Етеровый" - мало застарілоє слово, дакотрым молодым людям уже не докус изрозумілоє. Зато додало ся ид нёму цїле модерноє слово "віртуалный". Сесе из світовой електронной паучины, про котру не є и не треба границь межи єї державами-серверами, расами и націями, записаными двойковым кодом. В інтернетї щи дотеперь можеш прянути хоть за чим. Хоть и за независимов Пудкарпатськов Русёв. Природно, віртуалнов. Бо кедь ти ся забажит справдушной, та наперекор вшиткым твоим паролам, вулущити тя в інтернетї, як замаховця на новоє устроєня світа, про фахмана-беспекаша и бывшого гакера - нич не проблема. А бажити собі можеш як на стародавнум, хоть и не до кунця кодіфікованум русинськум языку, так и на не заказанум, но з волї дакотрых дуже нежаданум руськум.

    В авґустї 2005 прийшли сьме на тото, же языкові багы не шкодило бы змоцнити дачим намацлившым, як то погарданый метал, кажім, у формі літературной премії. Історія щи не пише, де и в якуй хвильцї родила ся назва „Русская”. Не пофарадловали сьме ся наші розважаня запротоколовати... Айбо вшиткым пробойцям ідеї назва сеся, накониць, барз полюбила ся, ипен зато, же и по русинськы повіст ся точно и звучно: Руська Премія.

    Сконтроловали сьме на РАМБЛЕРу а GOOGLE - нич такого не є. Про булшу солідность заложили сьме Межинародный Фонд "Руська премія" - відь я теперь бывам булше не в Ужгородї, ай у Празї, вадь в аеропланї. И софінансеры - в Украинї, Словакії, Нїмещинї, Швайцу. Хоть и вшиткі сьме пуддані віртуалной Пудкарпатськой Руси. И гостюв єсьм yu