Співець борщу біля тріснутої «миски» рідного народу

Хоча момент відставки з посади прем’єр-міністра став найвищим злетом у його політичній кар’єрі. Тепер його поведінка хибує на елементарну здорову логіку. Розуміючи, що саме Л.Кучма ініціював відставку Кабміну, Ющенко слізно називає його “батьком”. Потім – запрошує до переговорів на предмет входження до блоку “Наша Україна» саме тих одіозних діячів, з якими, власне, і боровся уряд Ющенка-Тимошенко, а саме – Азарова, Пустовойтенка, Щербаня і т.д.



Не будемо розбиратися, хто із них правий, а хто – винуватий. Просто наяву – відсутність будь якої політичної орієнтації у Віктора Андрійовича.



Може, він надмірно любить український народ? Цитати з його висловів, принаймні, пересипані народними реаліями. Наприклад:



“Коли кожний із нас вечором приходить на кухню їсти борщ, його можна стільки з’їсти, скільки насипано в тарілку. Більше ніяк не виходить”.



У В.А.Ющенка іменна миска, видно, велика, і за нею він не бачить на столах свого народу борщових мисок, які стають все більше схожі на блюдця. Адже саме за час прем’єрства цього чоловіка були скасовані ключові пільги для ветеранів війни і праці, й ні грама не постраждали жирніючі держслужбовці. Всі релігійні конфесії він теж змішав в один «борщ», і віддає перевагу лише Українській автокефальній православній церкві. Сумнівно називати цю позицію українським патріотизмом, бо вона може призвести до міжконфесійної ворожнечі, а з нею – до великих конфліктів. Іван Порошенко