Угорщина: Міжнародна наукова конференція, присвячена творчості видатного русинського письменника та історика о.Анатолія Кралицького, завершилась... сенсацією!

Конференція відбулась 27-28 лютого в Угорщині, в одному з мальовничих куточків Земплинських гір – м.Шаторальяуйгей (жупанія Боршод-Абауй-Земплин). У ній взяли участь дослідники з трьох держав – Угорщини, Словаччини, України. Серед слухачів були й греко-католицькі священики з навколишніх сіл, активісти місцевих осередків Вседержавної русинської самоуправи. Події висвітлювало Земплинське телебачення.У рамках культурної програми учасники наукового зібрання відвідали Земплинський архів та неочікувано віднайшли в ньому копію метрики Кралицького. Відомо, що при народженні він отримав ім’я Александер, а коли висвячувався на священика, отримав нове ім’я, під яким його здебільшого й знають – Анатолій. Свого часу Кралицький був відомим за межами Угорщини ігуменом Мукачівського монастиря (помер у 1894 р.). На жаль, своєї автобіографії нащадкам він не залишив, а тому понад сто років літературознавці та історики дискутували: коли ж народився Кралицький – у 1834 чи 1835 році?

Шаторальяуйгей протягом двох століть залишався центральним містом Земплинської жупи. Відповідно, тут, у жупному архіві (нині Земплинський архів), мали б зберігатись копії всіх свідоцтв, які у 18-19 століттях виписувались при народженні, вінчанні або смерті жителя цієї адміністративної одиниці. Після Першої світової війни Шаторальяуйгей залишився у складі Угорщини (державний кордон пройшов по одній з його вулиць), а більша частина історичної області Земплин відійшла до Чехословаччини. Скориставшись цією інформацією та за допомоги відповідального працівника архіву Томаша Олага, учасники міжнародної конференції спробували розшукати дані про Кралицького, який народився у с.Чабини на півночі Земплинської жупи.

Архівний документ за роки 1821–1895, як виявилося, зберігся та містить на стор. 73 відомості про Кралицького! Тут знаходимо інформацію: у Чабинах у батьків Теодора (Федора) Кралицького, дяка чабинської церкви, та Анни Конч народився син Александер Кралицький. Запис зроблено 13 лютого 1835 року. Парох Міхаил Якович. Хресні батьки Іоан (Іван) Маркович та Анна Якович, дочка священика.

Ця інформація збігається з відомостями про день народження – 12 лютого. Отже, русинський письменник народився 12-го, а був хрещений в чабинській церкві 13 лютого 1835 року.

При цій події в Земплинському архіві були присутні Валерій Падяк, к.ф.н., спеціаліст із творчості А.Кралицького, автор понад півсотні публікацій з цієї теми, Тібор Міклош Попович, голова общества „Будителі” (Будапешт), Лариса Ільченко, провідний спеціаліст Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки, співавтор (разом із В.Падяком) бібліографічного покажчика „Отець А.Кралицький”, о.Мілан Ясик, mgr. греко-католицький священик с.Чабини, популяризатор творчості Кралицького, автор брошури про нього, Марія Мальцовська, письменниця, лауреат Міжнародної премії ім.А.Духновича, Марек Ґай, mgr. учитель русинської мови основної школи с.Радвань над Лаборцьом, Гавриіл Бескид, mgr., науковець з Пряшова (до речі, племінник колишнього губернатора Подкарпатської Русі Антона Бескида), Дмитрій Крішко, інж., активіст пряшівського „Руського клубу – 1923”.

Знахідка у Земплинському архіві стала кульмінаційним емоційним моментом наукової конференції, яка пройшла на високому організаційному та науковому рівні. Було зачитано 8 доповідей. Організатори конференції – Русинське культурне об’єднання „Будителі” та Русинський дослідний інститут у Мадярщині (керівник Тібор Міклош Попович).



Валрій Падяк.