Україна має шанс для видужання

Українська економіка знайшла шанс для видужання. Уряд Віктора Януковича приступив до роботи над помилками, що стали візитною карткою попередніх урядів. Прийняття своєчасних рішень по різних напрямках дозволяє поступово, але впевнено боротися з наслідками раніше ініційованих політичних міждержавних скандалів і цілого ряду криз. Крім того, терміновій реанімації підлягає і різко знизилася інвестиційна привабливість країни, а, значить, і джерела економічного росту. Так, за минулий рік Україна втратила 10 позицій у світовому рейтингу конкурентноздатності, опинившись на 78 місці з 125 можливих. Так невміло використовувати існуючі на кінець 2004 року темпи і потенціал економічного росту, мабуть, було під силу тільки тим, хто сьогодні називає себе опозицією.

Саме тому питання конкурентноздатності для України є одним з найбільш актуальних. Адже від успішності його реалізації прямо залежить підвищення якості і рівня життя населення. Виходячи з доступних на сьогоднішній день шляхів вирішення цієї проблеми - створення для експортерів таких умов для ведення бізнесу, що дозволили б не тільки зберегти, але і збільшити свою частку на зовнішніх ринках. А вже в середньостроковій перспективі держава зможе претендувати на збільшення випуску продукції з високою доданою вартістю, якщо представлений Урядом проект програми «Конкурентна Україна» буде підтриманий і почне поступово реалізовуватися. Це, у свою чергу, дозволить відшукати внутрішній довгостроковий фактор росту національної економіки.

Незважаючи на несприятливі стартові умови для роботи нового Кабміну, результатом перших 100 днів його роботи під прем'єрством Віктора Януковича вже стало встановлення позитивних тенденцій до поліпшення всіх макроекономічних показників. Цьому сприяли як чіткі і виважені рішення, сприятлива зовнішня кон'юнктура, так і динамічне споживання, обумовлене високими темпами збільшення доходів населення. У той же час, значний ріст був відзначений у промисловому виробництві. Прискоренню експорту товарів, що стимулює темпи росту в металургії і машинобудуванні, сприяло підвищення світових цін на чорні метали.

Тривалі м’ясомолочні війни, котрі боляче вдарили по сільському господарству і харчовій промисловості, були успішно вирішені, що дає привід сподіватися на поновлення позитивної динаміки й у названих галузях у тому числі.

Крім того, у бік поліпшення рухаються й інші показники соціально-економічного життя країни. Серед них - зниження безробіття, ріст зарплат і доходів малого бізнесу. У свою чергу, Уряд поступово створює таке інституційно-регуляторне середовище, що дозволило б найбільш ефективно мобілізувати внутрішні ресурси для розвитку національної економіки. Цьому, безумовно, сприяє зниження фіскального тиску на економіку. Так, якщо в першому півріччі фіскальні вилучення з реального сектора склали 34,2% ВВП, то вже в наступному році пропонується знизити таке навантаження до 30,2%. Крім того, очікується, що стимулювання бізнесу вже в короткостроковій перспективі приведе до росту продуктивності праці, а, значить, і його оплати. Усе це сприятиме підвищенню зарплат і доходів не інфляційним шляхом, а в результаті підвищення конкурентноздатності як окремих галузей, так і країни в цілому.

У той же час, Уряду в особі Прем'єр-міністра Віктора Януковича вдалося домовитися про найнижчу ціну в Європі на газ. Відповідно до підписаної угоди про постачання газу в Україну в 2007 році, Україна зможе закупити 55 млрд. кубометрів газу за ціною 130 доларів за тисячу кубів. При цьому дана ціна виявилася нижчою за рівень, закладений в бюджет на наступний рік, що зробило недоцільним формування стабілізаційного фонду в розмірі трьох мільярдів гривень, за рахунок якого планувалося дотувати більш високі ціни на паливо. Схоже, що 130 доларів - це мінімальна ціна, за якою Росія взагалі може погодитися продавати газ. Крім того, пріоритетною задачею уряду стає виведення всіх посередницьких структур, що беруть участь на газовому ринку України. Це підвищить його прозорість і передбачуваність політики ціноутворення.

До того ж, Уряд і нафтотрейдери підтвердили свою позицію по зниженню роздрібних цін на бензин. Такий крок викликаний ініціативою Кабміну по стимулюванню роботи українських нафтопереробних заводів, а також збільшенням обсягів переробки нафти і збільшенням обсягу випуску готової продукції українськими НПЗ.

Очікується, що внаслідок цього рішення цілий ряд товарів, у яких паливо відіграє визначальну роль у політиці їхнього ціноутворення, стане більш доступним для споживача, що, у свою чергу, позначиться на стримуванні і зниженні темпів інфляції.

Визначивши макроекономічну стабілізацію головною задачею, Уряд дає сигнал про стабільність економічної політики на довгострокову перспективу. Конкретні кроки націлені на зниження ризиків для бізнесу, на забезпечення пільг для реалізації реальних інвестиційних проектів з інноваційними компонентами. Прогнозується, що високий ріст внутрішнього споживання і перспективи в експортній діяльності сприятимуть прискореній модернізації виробництва компаній і розширення їх потужностей. Зокрема, очікуються істотні інвестиції в енергозберігаючі технології, що є своєрідною адаптацією до нових цін на газ, а також можливістю розширити ринки збуту.

Міжнародне рейтингове агентство “Fitch” уже змінило рейтинг України з “стабільного” на “позитивний”. Цим воно показало задоволення стабілізацією політики в державі з обранням нового уряду. А значить, при відсутності політичних дестабілізацій, планомірний розвиток економіки має всі шанси залучити зацікавлених закордонних інвесторів, що стане черговим позитивом діяльності нового Кабінету міністрів.



Володимир УШЕНКО, "Закарпатська правда"