Ужгород: Творче об'єднання "Малий Лувер" взялося за висловлення своїх мистецьких талантів шляхом створення каталогів з образотворчими роботами

На даний момент є випущеним уже другий номер «Малого Луверу», і на цьому ніхто не збирається спинятися. Адже юні та не дуже юні таланти штовхають до дій, до створення чогось, що дасть людству знати про них енергією своїх різнобарвних робіт.

Образотворче мистецтво є дуже вагомим для його творців - людей, у котрих, крім буднів та метушні нерозумних суспільних думок, є щось ще. Це «щось ще» не обов'язково є відкритим та зрозумілим для митця. Воно просто дає йому пензля в руку та барви в свідомість, і його душа починає показувати багато зображень на екранах полотен. Вони живуть.

Чи не першою це помітила Е. Р. Левадська, котра й була засновником цього ілюстрованого видання.

«Малий Лувер» став формальним з появою першого каталогу та завдяки підтримці очільників крайової культури Ю. Ф. Глеби, Б.І.Кузьми та мистецтвознавця Л. Біксей, а ще багатьох інших закарпатців, також не байдужих до мистецтва. Виданий останній каталог видавництвом «Мистецька лінія».

У виданні представлено чимало творів сучасних авторів. Велику частину цих митців становить молодь, що може забезпечити ціну роботи за її свіжістю, свободою. Особливо радують око («холодного населення») та почуття («більш теплого населення») такі юні митці, як Юлія Половко, Артур Кльован, Гейза Дьерке, Вадим Мацола, Катерина Малько, Надія Кіс, Андріана Хархаліс, Петро Свалявчик та Андрій Хір. Особливою оригінальністю відзначаються роботи Олени Довженко та Надії Кіс. Роботи останньої вражають: де взялася та легкість, невимушеність? Усе на їх полотнах здається рідним, з чимось асоціюється, дублюється - й розум летить, а в душі — затишок та спокій. Це, напевно, мрія.

Образотворче мистецтво обов'язково щире. Що б ти не намалював - людям видно тебе сповна, помітні твої думки, лице, душа, настрій. Малюнком не

можна обманути, навіяти щось неправедне, брехливе. У мистецтві, може, оманливою є тільки музика, яка відверто й навпростець не говорить нічого. Малювання ж — це щира правда. Є люди, які розуміють це.

Подякуємо ж Еммі Романівні Левадській за те, що вона замкнула людей-художників у домашньому затишку живого творчого об'єднання «Малий Лувер», звільнивши їх від непевності, страху та агресивності.



Назар ЗУБАЧ, "Трембіта"