Закарпаття: Береги гірської річки у Нижньому Бистрому зміцнюватимуть методами біотерапії

У селі Нижній Бистрий, що на Хустщині, розпочалися роботи з укріплення берегів місцевої річки, що вже неодноразово виходила з берегів і завдавала селу чималих проблем. Методами так званої біоінженерної терапії береги зміцнюватимуть не бетоном, а рослинами та деревами, коріння яких краще за будь-що інше зберігає річкові кордони та захищає берег від ерозії. Схожу терапію вже пройшла річка у с. Луг Рахівського району завдяки швейцарській гуманітарній допомозі. По завершенню того проекту залишилася частина коштів, обладнання, а також цінні напрацювання, що передаються далі, зокрема — Нижньому Бистрому. Нещодавно швейцарські фахівці провели теоретичний семінар для лісників та «водників» різних районів Закарпаття, а також на практиці продемонстрували техніку укладання ряжевої берегоукріплюючої стінки. Впорядкування гірської бистрянської річки — це один із заходів, профінансованих швейцарсько-українським проектом розвитку лісового господарства FORZA в рамках розробленого проектом інтегрального плану розвитку території водозбору в Нижньому Бистрому. Міжнародний Радник проекту FORZA Гілмар Фіольмі коментує: «У Нижньому Бистрому, як і у Лузі, до роботи спільно взялися водне та лісове управління — одні спроектували, інші забезпечили сировину. Лише міжгалузева співпраця може гарантувати у майбутньому досконале облаштування карпатських ландшафтів, з користю для місцевих громад. У Швейцарії ця робота також проводиться спільно. Необхідна й активна підмога урядових установ на місцях та самих селян. Фінансування, яке надаватиме проект FORZA, забезпечить впорядкування деяких показових об’єктів, територій, навчання місцевих фахівців, обмін досвідом з колегами інших країн. Звичайно, для усіх заходів, необхідних краю, коштів треба набагато більше, потрібні додаткові джерела. А позитивний результат можливий лише за активної співпраці, як це відбувається у Бистрому».

У бистрянський річці працює повороткий міні-екскаватор, який вже використовувався певний час на своїй батьківщині у Швейцарії. Керує процесом начальник водної інспекції кантону Цюрих (Швейцарія) Франц Білер разом з колегою Лукасом Хунцінгером. Вони також консультували та проводили контроль будівництва дамб і противопаводкових споруд на закарпатських річках після повеней 1998-2001 рр. у рамках швейцарської допомоги області. Цього разу вони демонструють українським колегам секрети облаштування міцнішої берегової лінії в умовах гірського потоку. На попередньо впорядковане річкове дно викладають своєрідну стінку з дерев’яних колод, яка разом із поперечними річковими перепадами перешкоджатиме повеням, ерозії та оздоровлюватиме ріку. Колоди засипають ґрунтом та вербою, яка, прижившись, згодом виконуватиме тут основну функцію. Франц Білер радить використовувати для укріплення берегів ялицю або піхту — вони більш стійкі до впливу вологи. Вік бяжевої стінки — 15-20 років, за цей час вона повинна сформувати міцний природний берег.

За словами начальника відділу комплексного проектування Закарпатського облводгоспу Ольги Сороки, на семи кілометрах бистрянської річки намічено облаштування плавної берегової лінії, створення десятків бяжевих стінок, інші необхідні заходи. Ольга Іванівна також розповідає, що до малих річок у облводгоспу не доходять руки через брак фінансів, основна частина яких йде на потреби великих водних артерій області. Допомогти спроектувати заходи річкової терапії управління готове завжди, а от реалізувати проект фінансово важче. Водночас біологічне кріплення — досить дешеве. Лісгоспи могли б постачати деревину для нього та вже спільними силами з громадою зміцнювати береги річок.

Бистряни до процесу берегоукріплення на їхній річці ставляться дещо насторожено. Місцеві господині, вийшовши до бригади робітників, запевняли, що натиску гірської води ніяка берегова підмога не витримає. Усе ж, попри побоювання, селяни раді, що Нижній Бистрий отримав підмогу. Вони з цікавістю приймають пропозиції проекту FORZA, який, у свою чергу, чекає їхньої ініціативи задля спільної розробки плану розвитку території тутешнього водозбору.

Володимир Кічура, заступник начальника обласного управління лісового господарства: «Один-два перепади та укріплюючі стінки не можуть втримати воду у руслі. Таких об’єктів на річці повинно бути десятки, як це й заплановано у Н. Бистрому. Важливо облаштувати одразу увесь комплекс споруд, які спільно протистоятимуть стихії і завадять виходу річки з берегів навіть за найбільших опадів».