Закарпаття: "Газдюки" по–Перечинськи

Нещодавно закарпатська газета "Вісті тижня" вже розповідала про те, як “газдюки” свалявського села Солочин перетворили громадські землі на джерело дармового збагачення окремих сорочинських сімей. Перш за все, тих, які аж занадто наближені до голови Сорочинської сільради – пані Магдалини Туряниці. Аж раптом виявилося, що “цінний досвід” головної пані села Солочин уже встиг поширитися і на Перечинщину. Зокрема на село Тур’я-Поляну, де одна-єдина родина напрочуд легко і швидко здобула статус “ленд-лордів”, а по нашому “газдюків”. І ви, мабуть уже не здивуєтесь, дізнавшись, що туринські “ленд-лорди” також не чужі голові тутешньої сільради пані Ольги Плакош, у дівоцтві – Ольги Лазарик. Всі тур’я-полянські “ленд-газдюки" – родичі пані Ольги Плакош-Лазорик. Чому ми згадали дівоцьке прізвище цієї шанованої пані”? Скоро ви це зрозумієте. Але все – по порядку...

Неподалік від села Тур’я –Поляна розташоване чарівне урочище Шипот. З давніх-давен ця місцевість славилась далеко за межами Закарпаття своїми казковими краєвидами, мисливськими угіддями та делікатесною фореллю. Всі ці принади завжди вабили до Шипоту панство і високе начальство. Полювали і відпочивали тут барони Австро-Угорщини, і компартійні “Бояри” СРСР і нинішні комерційні “князі”. Саме вони – бізнес-барони – дуже швидко збагнули, що привабливість Шипоту – це не лише лірика і поезія, а ще й капіталовкладення, яке обіцяє цілком прозаїчні, але дуже вагомі прибутки. Треба було лише спорудити на Шипоті сучасний рекреаційний комплекс.

Першим розпочав таке будівництво відомий на перечинщині підприємець Володимир Кибза, який мав непогані родинні зв’язки з могутніми московськими бізнесменами, через свого брата. Він почав будувати на Шипоті не просто турбазу, а справжнє диво туристично-рекреаційного бізнесу, Тут мало вирости справжнє містечко для відпочинку для відпочинку VIB персон. Але раптом сталося непоправне трагедія: у Москві загинув брат пана Кибзи. Ця трагедія обірвала, мабуть, ще й чимало бізнесових зв’язків, які допомагали втілити у життя задумані плани. Але про це можна тільки здогадуватися, виходячи з того прикрого факту, що після трагедії у Москві будівництво на Шипоті зупинилося...

Але не померло. Недобудоване рекреаційне містечко викупив відомий завод “Євро кар”, розташований на території колишньої Вільної Економічної Зони під Чопом. Отже, з’явилась цілком реальна надія, що на околицях села Тур’я-Поляна невдовзі все ж з’явиться чудовий рекреаційний центр.

Чудо туристичного комплексу!..

Але місцеві “газдюки” не бажають чекати, доки народиться це омріяне “чудо”, а тому почали творити свої “чудеса”. Не треба мати зайвої клепки в голові, аби не збагнути, що для спорудження рекреаційного містечка “Євро кару” знадобиться ... ЗЕМЛЯ. Так, так! Адже на хмарах стоять лише повітряні замки, а реальні будови – від палаців і до бараків – все ж базуються на твердій землі. А якщо так, то неважко і здогадатися, що реальна вартість земельних ділянок поблизу урочища Шипот дуже різко зросла. Кажуть, що нині вона сягає ДВОХ ТИСЯЧ ДОЛАРІВ США за одну верховинську “сотину”. Коли “Євро кар” розпочне будівництво “замороженого” об’єкту (рекреаційного комплексу), то ця ціна може ще навіть більше зрости.

Землі навколо новобудови лежать за межами села Тур’я-Поляна, а тому розпоряджатися цими угіддями сільрада права немає. Але таке право має Перечинська районна адміністрація на чолі з паном Михайлом Данчею. Щоправда Земельним кодексом України передбачено, що розпоряджатися такими земельними ресурсами державні адміністрації можуть лише за Погодженням з місцевими радами. Але закон у нас, як дишло...

Отож кілька місяців тому до Перечинської РДА надійшли заяви про виділення земельних ділянок поблизу Шипота від кількох мешканців Перечинського району. І на цих заявах негайно з’являються резолюції ”Задовільнити!”, підписані заступником голови РДП паном Іваном Штелихою. І лише після цього питання про виділення земельних ділянок виноситься “газдюками” із РДА на засідання комісії по земельних питаннях Перечинської районної ради. Сталося це 9 вересня 2006 року, що засвідчено протоколом № 01 засідання цієї комісії. Звісно, у депутатів районної ради викликав подив той прикрий факт, що виконавча влада району дала добро на виділення земельних ділянок, навіть не узгодивши це питання з районною радою. Присутній на засіданні комісії “президент” Перечинщини пан Михайло Данча тут таки заявив, що нічого не знав і невідав ні про заяви, ні про схвальні резолюції на них свого заступника. І сам же запропонував не розглядати питання про виділення землі біля Шипоту “до з’ясування”.

Правда після того засідання фіскальними органами було проведено перевірки в фірмах деяких депутатів районної ради які є підприємцями, а деяким депутатам, які є державними службовцями головою адміністрації було запропоновано, щоб собі шукали роботу.

А 20 грудня 2006 року на світ божий з’явилися розпорядження голови Перечинської РДА №№393-401) про ... виділення земельних наділів тим самим заявникам із Тур’я-Поляни, яких, здається “відклали до з’ясування” за пропозицією самого ж пана Данчі. Ще більший подив викликав той факт, що з блискавичною швидкістю після цього дивного “Розпорядження” з’являються і Державні Акти на володіння землею, видані новим тур’я-полянським “ленд-лордам. А тепер можна навести повний список цих місцевих щасливців, так щедро “обдарованих” дорогою землею (і виключно на халяву”). Читайте будь ласка:

Плакош І.І. – 0,97 га; Плакош –О.А. – 0,90 га; Плакош М.М. – 0,98 га; Плакош В.Ю. – 0,90; Плакош М.І. – 0,60 га; Касинець Т.О. – 0,86 га; Лазарик О.М. – 0,86; Партнер В.М. – 0,70 га; Ковач М.М. – 0,14 га.

Ви пригадуєте, як прізвище голови сільради Тур’я Пасіки? Правильно! ПЛАКОШ! А дівоче прізвище пані головихи? ЛАЗОРИК! А Касинець Т,О., це її рідна сестра. А якщо так, то вам, шановні читачі, не треба, мабуть пояснювати, земельні ділянки поблизу Шипота одержали не просто селяни, а ВИКЛЮЧНО РОДИЧІ ТА ЧЛЕНИ СІМ’Ї ГОЛОВИ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ПАНІ ПЛАКОШ-ЛАЗОРИК.

А тепер візьмемо аркуш паперу або калькулятор і порахуйте, наскільки збагатився цей сільський клан нових “ленд-лордів”, завдяки дивній щирості голови Перечинської РДА Данчі Михайла Дмитровича.. Вс умі цей клан одержав майже 7 гектарів землі (6,91 га). В одному гектарі – 100 “сотин”, в семи гектарах – 700. А вартість одної сотки, як уже зазначалося, сягає нині 2000 “зелених” амереканських грошей. А тепер помножте 7000 на 2000 “баксів” Скільки одержите? Правильно! ОДИН МІЛЬЙОН ЧОТИРИСТА ТИСЯЧ ДОЛАРІВ США “ЧИСТОГАНОМ”! ТочнішеТочніше не ви одержите цю фантастичну грошву, а родина головихи з Туря Поляни.

Але “родзинка” цієї земельної справи полягає в тому, що “дармові” земельні ділянки, які донедавна належали держлісгоспу, забудовники Шипоту (фірма “Єврокар”) тепер буде вимушена викуповувати не у громади села Тур’я Поляна і навіть не у державної влади району. Адже ця земля віднині приватна. Отож і викупити її інвестори змушені будуть у родини пані Плакош-Лазорик. Отож і гроші(дуже великі, як бачимо) підуть не до скарбниці села і навіть до бюджету району, а до гаманців “головатих” родичів пані Олени. Невже пан Данча, повноважний представник державної влади в районі, не знав і не розумів, що своєю дивною “щедрістю” позбавляє скарбницю району можливих прибутків, які ой, як потрібні гірській Перечинщині?

Щоправда, ми не впевнені, що ці вірогідні прибутки дійсно одержать ті люди, яких “обданчили” землею на Шипоті. Щось не віриться у неймовірну щедрість пана Данчі, який до того ж має багатий досвід розподілу чужої землі ще з часів свого керівництва в Ужгородській РДА, а відтак радгоспі “Ужгородський. Кажуть , що землі цього радгоспу за роки керівництва ним паном М. Данчею “схудли” на триста “з гаком” ділянок. Але точніше не знає ніхто, бо ніхто тих чуток, мабуть, і не перевіряв. А хто перевірить? Прокуратура? Чекайте! В прокуратурі також є Михайло Данча – молодший. Рідний син Перечинського “губернатора” і особливо довірена особа не тільки прокурора області пана Юрія Бенци, але й САМОГО Віктора Івановича Балоги. Чому особливо довірена? А тому, що саме він клепав справи проти неугодних владі посадовців.....

Отож і ми не тішимо себе сподіваннями, що хтось дізнається про справжні мотиви щедрості у роздачі державних земель Перечинського “губернатора” з прокурорсько-родинною кришею...



P.S. Останнім часом пан Михайло почав приїжджати на роботу на чорному джипі NISSAN PADZERO державні номери АО0437МІ вартість якого біля 70 000 $. А чоловік пані Ольги представляється як працівник фірми “Єврокар”. Як казав колись Михайло Горбачов процес пішов.



Богдан ГАНЖА, "Вісті тижня", "Майдан", "Народні новини"