Закарпаття: краденим є кожне друге зрізане дерево?

Неподалік закарпатського міста Сваляви є залізнична станція Оса. Далекий, забутий Богом куточок Карпат. Якщо від станції піднятися лісовою дорогою до старої криниці, можна побачити поле, що заросло ожиною та кущами. Вагашем, як кажуть тут. А ще торік тут височіли стрункі явори та ясени, які водночас зникли невідомо куди. Люди, які тут живуть, стверджують, що це справа рук місцевої мафії, яка здавна вміє знімати вершки з лісового багатства. Протестують проти цього свавілля лише громадські екологічні організації, голоси яких надто слабкі, а доказова база – непевна…Про те, що лісова скарбниця Закарпаття спустошується, свідчать дослідження Міжнародної асоціації “Український центр менеджменту землі та ресурсів”. Її представник у Закарпатській області Тиберій Бауман, за порівнянням фотографій, зроблених із супутників у 1988 і 2000 рр., зауважив, що лісова площа краю зменшилася на 27 кв. км.

- Можна заробити 100-200 доларів, спилявши одне дерево, - щиро розповідає таксист Ярослав Мішковський. – Молодь у нас часто цим промишляє. Пиляють вночі і везуть на пилораму, перевіривши, щоб на дорозі не було міліції. Якщо міліціонер зупинить машину з “лівим” лісом, менше ста доларів з перевізників не візьме. Серйозніші люди роблять усе через лісників. Доларів за 500 ви можете зняти 10-15 кубів – скільки поміститься на лісовоз. Але найбільші злочинці діють через Київ. Отримують усі необхідні папери, винаймають місцевих лісорубів. А потім шукай вітру в полі. Приводи для вирубування називали різні: дерева хворі, старі, ростуть там, де їм рости не можна і де, буцімто, будуть щось будувати. А коли ліс вже розпиляли на дошки, ніхто не зможе заперечити, що він був хворим…

- Найбільші крадіжки лісу здійснюються на Рахівщині, у районі Усть-Чорної, та на Воловеччині, де лісом вкрито 60% території, - стверджує президент молодіжного екологічного об’єднання “Екосфера” Оксана Станкевич. – Там є ліси, в яких навіть лісники з’являються дуже рідко. Зафіксувати незаконну рубку майже нереально. Один із працівників Рахівського держлісгоспу сказав, що обсяг краденого лісу дорівнює обсягу зрізаного законно. За останні десять років у всіх галузях, так чи інакше пов’язаних з лісом, утворилися міцні корупційні ланцюжки, які тепер годі розірвати. Скажіть, чи бачили ви бідного директора лісгоспу? Але ж його зарплата – 600-700 грн. Наприклад, один знайомий директор лісгоспу, який проводить тільки санітарні рубки, має квартиру в Ужгороді та справжній палац неподалік міста, кілька власних автомобілів. За які гроші все це куплено? За “дерев’яні”!

У курортних зонах ліс зрізають, щоб звільнити землю під будівництво баз відпочинку та дач тих, хто має гроші. Ринкова вартість однієї сотки у курортному селі Поляна Свалявського району сягає понад 2000 доларів. Щоб, буцімто, побудувати нову вулицю, сільський голова Іван Дрогобецький наказав зрізати півтора гектара молодого дубового лісу, який, за його словами, пішов на дрова малозабезпеченим сім’ям. З журналістами пан Дрогобецький тримався впевнено, так, що відчувалося: у нього надійні заступники десь нагорі. Багато про що говорила бездіяльність районної прокуратури, а також висновок районної екологічної інспекції, за яким ерозійно небезпечну ділянку визнали цілком нормальною і “благословили” рубку.

Однак лісовики переконують, що розповіді про крадіжки лісу є байками, які придумали журналісти, під’юджені місцевими жителями.

- Спеціалістами визначено, що у нашому держлісгоспі щороку можна вирубувати 43 тисячі кубометрів лісу, - каже перший заступник голови Свалявської райдержадміністрації та колишній начальник Свалявського держлісгоспу Георгій Каменяш. – Близько 40 тисяч кубометрів становить обсяг санітарних рубок. А щороку приростає 200 тисяч кубометрів. Звичайно, є й крадіжки. Хтось вночі привезе бригаду на якийсь відлюдний схил, при світлі ліхтарів зніме 20-30 кубів і зникне. Але, повірте, це крапля в морі…

Один із місцевих жителів Поляни, пан Андрій, запропонував нам інші цифри і парадокси:

- В одній яворині 4 кубометри деревини. А один кубометр коштує на ринку близько 100 доларів. Стільки ж коштує дуб, смерека трошки дешевша – 80-110 доларів за дерево. В самому лише Свалявському районі понад 40 пилорам. Дерево-кругляк не можна вивозити за кордон, але ви дуже часто можете побачити вагони з кругляком, які йдуть на Захід. Ґрунтовних перевіркок держлісгоспів не проводили ніколи (!). За зловживання лісом ще нікого не судили, максимум – звільняли з роботи стрілочників – лісників.

Ярослав Мішковський, якого “душа болить за рідний край”, своєю машиною відвіз мене на місця самовільних рубок. Всюди одна картина: пеньки, ерозія, стволи дерев, які не згодилися у виробництво.

- Проблема навіть не в тому, що зловмисники крадуть ліс, а в тому, що вони беруть найкращі породи: дуб, явір, ясен, - каже Оксана Станкевич. – Вони не будують лісових доріг, мостів, опорних стінок, які перешкоджатимуть зсувам, не зачищають за собою ділянку, щоб на ній міг швидше вирости молодняк. І, звичайно, не садять ліс. Це призводить до ерозії ґрунтів, зсувів, взимку – лавин, навесні – повенів. І зменшення лісового покрову.

У розвинутих країнах промислову рубку лісу в гірських районах давно припинено. Швейцарці, наприклад, в Альпах ведуть лише санітарні рубки, використовуючи надскладну і дорогу техніку, аж до гелікоптерів, щоб зрізати хворе дерево у самому серці густого лісу. В Україні таке буде можливим, напевно, нескоро. Особливо за господарювання на лісових землях мафії…



Дмитро СИНЯК



Високий Замок