Життя жінки обірвалося від рук незнайомого пройдисвіта...

Либонь, і не думала мукачівка Марія, що її життя так безглуздо обірветься від рук незнайомого пройдисвіта, якого вона бачила вперше. А розпочалася трагедія з банальних ста грамів... Це трапилося влітку 2003 року в Мукачеві. Була шоста година ранку, коли 35-річний Михайло Ловас повернувся до будинку своєї знайомої Ганни, у котрої останнім часом тимчасово мешкав. Був схвильований, одяг брудний. Куди й подівся хміль. Трапилося щось серйозне, подумала Ганна, адже у Михайла аж руки тряслися. Скинувши одяг, він почав його старанно прати.



– Що сталося? – обережно спитала господиня.



– Краще б нікуди не ходив, – буркнув у відповідь чоловік. – Знайшов собі клопіт на голову...



Відтак замовк, старанно змиваючи якісь бурі плями. Знизавши плечима, Ганна подалася в іншу кімнату. Все прояснилося пізніше, коли навідалася знайома Марина. Вона й розповіла про дикий випадок, що трапився вночі.



...Увечері до Ганни завітали її приятельки Марина та Віола. До жіночої компанії запросили й Михайла. Через якийсь час на столі серед закуски вже красувалася й випивка. За розмовами про життя-буття час сплив непомітно. Близько першої ночі жінки зібралися додому, й Марина попрохала Ганну, щоб та їх провела. Однак господиня поскаржилася на хворі ноги і запропонувала замість себе Михайла. Гостя погодилася. Вже на вулиці Віола, попрощавшись, подалася в інший бік, а Ловас взявся проводжати Марину аж до самого дому. Там жінка запропонувала кавалерові зайти в гості. Удома ще не спали, і Марина познайомила Михайла з матір’ю Марією та братом Андрієм. Розмову продовжили за чаркою. Через якийсь час у Михайла скінчилися сигарети. Щоб догодити гостеві, господиня дістала з-під матраца двадцять гривень: мовляв, здачу повернеш. Гість вдячно посміхнувся жінці й подався з Мариною у кафе за цигарками. Повернувшись і віддавши 18 гривень, Михайло знову сів за стіл, і гостина продовжилася. Коли вже всі добряче сп'яніли, гість попросив господиню позичити сорок гривень. Та на цей раз хазяйка відмовила. У цю мить Михайла раптом наче підмінили. Сприйнявши відмову як образу, він накинувся на жінку з кулаками. Намагання Андрія й Марини заступитися за неньку нічого не дали. Значно сильніший супротивник легко скинув їх із себе, почастувавши навздогін ще й стусанами. Потім схопив стілець і знову кинувся до своєї жертви...



Після розправи Михайло спокійно забрав з телевізора раніше принесену здачу і покинув оселю.



...Вранці до Марії навідався знайомий, котрий домовився з нею обміняти будинок. Газдиня із сином чомусь ще лежали в ліжках. Спочатку, було, чоловік подумав, що вони перепили, але, підійшовши ближче, зрозумів, що господарям зле від звірячих побоїв. Тоді гість негайно викликав карету "швидкої допомоги".



Повідомлення з Мукачівської райлікарні про матір і сина, яким хтось завдав тілесні ушкодження, надійшло у чергову частину Мукачівського міськвідділу УМВС. У медзаклад вирушив дільничний Михайло Лешко. Хто і коли побив потерпілих, міліціонер довідався під час розмови з Мариною. Зловмисника правоохоронці знали добре: свого часу за скоєння низки кримінально-карних діянь Михайло Ловас тричі опинявся на лаві підсудних...



На жаль, отримані жінкою травми виявилися несумісними з життям і через кілька днів вона померла. Після завершення слідства відбувся суд. За вчинення тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілої, Михайлу Ловасу доведеться сім років провести у місцях позбавлення волі. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду вирок залишено без змін.



Іван Ладжун, "Відомості міліції"