ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Псевдокомунальники розбушувались, але революції не сталось

    30 April 2025 Wednesday
    Гость's picture

    Хоча широко ступати ареною Ужгорода завжди бажав би наш місцевий фантомас із своїми поплічниками, що тільки й хочуть бачити чорне в білому. Таке в них хобі, що вирощує на їх головах замість правди хоботи неправди.

    Народний депутат С.Ратушняк, його сестролюб Федченко та помічник-комсомолець В.Бобков, через підконтрольні видання "Р.І.О.", "Новинку" та "Трибуну", постійно нападають на діючу владу Ужгорода на чолі з Віктором Погорєловим. З різних мотивів. Найбільш "популярні" серед яких - комунальні. Особливо вищеназвані особи полюбляють тему комунальної революції. Тільки трапиться щось у місті, наприклад, прорве теплотрасу, як пан Бобков негайно поспішає опублікувати в "Р.І.О." черговий опус, основний висновок якого зводиться до думки, що такого б не трапилося, якби в місті було здійснено "комунальну революцію". Зрозуміло, - ратушняківську. До чого це призвело б, ужгородці сьогодні наочно бачать на прикладі вкрай незадовільної роботи приватизованих у другій половині 90-х- з "ініціативи" все того ж Ратушняка! - трьох міських ЖреРів. Незадовільної настільки, що нинішній міський голова Віктор Погорєлов вимушений був поставити питання про заміну їх керівників.

    А який гвалт зчинили Ратушняк із компанією з приводу врегулювання міською владою тарифів на тепло- і водопостачання, які не змінювалися з 2001 року! Мовляв, для цього немає жодних підстав. При цьому "забуваючи" - свідомо! - сказати ужгородцям, що міська влада змушена була зробити цей непопулярний крок, бо останні кілька років відбувалася значна інфляція та й ціни на газ, електрику, труби, розмір заробітної плати теж зросли у декілька разів. А також "забуваючи" сказати про те, що цього року протягом усього літа у квартирах ужгородців - вперше за останнє десятиріччя! - була гаряча вода. На відміну від тих років, коли Ужгородом "керував" С.Ратушняк. Що, хіба сьогодні у міському бюджеті стало більше грошей, ніж було тоді? Ні! Навпаки, у міській казні нині коштів набагато менше!

    Але гаряча вода і тепло за Погорєлова є!… Була влітку, є і взимку! А пригадаймо хоча б початок грудня 2001 року, коли гостро стояло питання про припинення ВАТ "Закарпатгазом" подачі природного газу на котельні ДП "Ужгородтеплокомуненерго" через значну заборгованість останнього по проплаті за спожитий газ та у зв'язку з необхідністю попередньої подекадної проплати за нього. З даної проблеми відбулася навіть зустріч тодішнього голови ОДА Геннадія Москаля з головою правління "Закарпатгазу" Семеном Тижуком та колишнім Ужгородським міським головою Степаном Сембером. Її результатом стало доручення Г.Москаля здійснювати жорсткий контроль за всіма бюджетними платежами за теплоносії. Крім того, Ужгородській міській владі навіть було запропоновано взяти банківський кредит для термінового погашення заборгованості перед НАК "Нафтогаз України".… Де тоді був "комунальний революціонер" Рата?!?

    ...Зрозуміло, що за послуги потрібно платити. Зауважимо - за реальну гарячу воду і тепло. При Ратушняку ж гарячої води і тепла не було! Не було й потреби в регулюванні тарифів, тобто в підвищенні ціни.

    Нинішня міська влада в особі міського голови В.Погорєлова та депутатського корпусу міськради працює більш кваліфіковано за своїх попередників. Візьмемо, до прикладу, стан виплати заробітної плати. Окрім того, що поточна заробітна плата виплачується вчасно, так ще й значно (у 5 разів!) - на 1 млн. 900 тис.грн. - скорочено заборгованість по зарплаті ужгородців порівняно з періодами, коли в обласному центрі владарювали Сергій Ратушняк та Степан Сембер (див. діаграму).

    Несамовиту лють викликає, безперечно, те, що хтось почав робити справи, які не вдавалися фантомасам у їх натхненному пориві до власного достатку, набивання своїх дуже глибоких кишень. Через те й спостерігаємо загальновідомі стрибки одного з них із фракції у фракцію, що призвели останнім часом до приходу в "Нашу Україну". Але це не допоможе цим авантюристам, не здатним до конструктивної роботи. Все нагальнішою стає потреба в реальній роботі для України, а не в продукуванні надуманих конфліктів. Тим більше, що думки авантюристів, в основному, невисокого польоту - вище каналізації вони не підіймаються. Михайло Підлісний