Відгомін "Срібного дзвону"
Організувати і провести культурний захід такого масштабу справа непроста і вимагає поєднання зусиль багатьох сторін. За роки існування конкурсу команда оргкомітету набула необхідного досвіду, зміцніла і збагатилась новими зв'язками, надійними партнерами. З кожним разом зростає рівень організації конкурсу, росте авторитет "Срібного дзвону" на Україні, все більше дізнаються про нього і за кордоном. Значною мірою цей успіх став можливим завдяки співорганізатору конкурсу і надійному партнерові -"Саунд-клубу". Директор клубу Василь Маняк з перших конкурсів опікується технічною стороною, допомагає з підбором призів-подарунків. Цей вокальний конкурс мав не тільки високопрофесійне озвучення, він проходив ще й в одному з найкращих по акустації залів Європи, - великому залі облфілармонії. Багато допомоги і дружньої підтримки надходить від колег музикантів, відомих митців, шанованих педагогів. Дуже допоміг конкурсу вокалістів директор музшколи ім. П.І.Чайковського І.І.Шляхта, надавши приміщення для репетицій.
Протягом підготовки до конкурсів оргкомітету доводиться вирішувати багато організаційних моментів: це і поліграфія (друк афіш, запрошень, буклетів, дипломів тощо), і зустріч та влаштування конкурсантів та їх супроводжуючих, організація і оформлення залу, створення умов для роботи журі та ін. Вирішення цих питань потребує чималих коштів, тож для їх забезпечення було створено благодійний фонд "Срібний дзвін". Голова правління фонду Павло Мешко докладає багато зусиль для збору коштів і як бізнесмен, і як депутат міськради, і як директор філармонії. Доводиться звертатись за спонсорством до різних фірм, організацій, до владних структур. Надійним і поки що єдиним солідним спонсором з початку заснування конкурсу є ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго", кероване В.І.Ковачем, який підтримує всі заходи оргкомітету по організації конкурсних змагань. Регулярну підтримку у різних формах оргкомітет відчуває з боку голови облдержадміністрації - Івана Різака. Цього разу він перерахував кошти на придбання кількох цінних призів для конкурсантів. Однак оргкомітет не отримує дієвої допомоги з боку Ужгородської міської ради, яка, пообіцявши на організацію конкурсу 27 тис. грн., так і не надала їх. Незадоволений оргкомітет і приміщенням, виділеним фонду. Воно занадто мале і не відповідає елементарним санітарним вимогам. Немає приміщення під архів, що зростає з кожним конкурсом, немає місця і для прийому гостей із Польщі, Німеччини, Швейцарії, Бельгії. Зростає рівень конкурсу юних дарувань, і місто лише виграє від опіки й допомоги, адже своєю сподвижницькою діяльністю "Срібний дзвін" відкриває Європі юний потенціал культурної України.
Міжнародному статусу конкурсу на цей раз організатори завдячують значною мірою директору ЗОШ №5 м.Ужгорода Тетяні Пулик, яка організувала контакти з польською стороною. І як показав перший досвід, співпраця виявилась вдалою: у складі журі працювала досвідчений фахівець своєї справи, а серед конкурсантів змагалось талановите тріо з Польщі.
Загалом у конкурсі змагалась чимала кількість дітей - 61 конкурсант різного віку :від 6 років у молодшій і до 17 - у старшій вікових категоріях. На початку конкурсу передбачались змагання у двох номінаціях: "академічний вокал" та "естрадний спів", проте надзвичайно талановите виконання Ольгою Сенинець народної пісні змусило членів журі до відкриття ще однієї номінації - "народний спів", де конкурсантка отримала єдине перше місце.
Роботу журі вокального конкурсу очолювала народна артистка СРСР та України, солістка найкращих театрів колишнього Союзу і національної опери, найкраща Чіо-Чіо Сан світу - Гізела Ціпола. З Ужгорода в журі працювала Наталя Куклишина - завідуюча вокальним відділом державного музучилища ім.Д.Задора, з Харкова приїхав соліст академічного театру опери і балету, лауреат конкурсів Віктор Червонюк, із Польщі - Агата Плонка, викладач спеціалізованої музичної гімназії і відома вокалістка. Очолити журі естрадного конкурсу був запрошений Заслужений артист України Анатолій Матвієнко. На жаль, травма ноги змусила його передати цю функцію Гізелі Ціполі.
У своїх обов'язках журі не обмежувалось лише оцінкою конкурсантів, було надано також ряд цінних рекомендацій стосовно організації таких змагань. Особливий акцент було зроблено стосовно репертуару та визначення вікових груп. Під час прослуховування дуже доречною була коректива одному з акомпоніаторів, внесена головою журі, оскільки сила звуку рояля "Stenxei and sons" перебивала ніжний голосок конкурсантки. Були і інші зауваження, хоча загалом журі одностайно схвалило умови й організацію роботи на конкурсі. Приємно вражена великою кількістю талановитих і обдарованих дітей, представник Польщі п.Агата Плонка визнала, що стосовно "естрадного співу", то в Україні підготовка дітей ведеться більш фахово і це відбивається на професіоналізмі виконання.
Конкурсантів журі оцінювало за такими критеріями: категорія голосу, вокальні дані, чистота виконання, ритміка та володіння собою на сцені. На обговоренні конкурсу, витримавши цілий шквал претензій і запитань, Гізела Ціпола все ж зізналась, що отримала величезне задоволення від конкурсу. Особливу гордість в неї викликали діти, що співали класику, у багатьох з них вже відчувається школа. На завершення Гізела Альбертівна побажала педагогам мудрості у підборі репертуару, а батькам - в оцінці їх дітей.
Організацією конкурсу залишились задоволені і конкурсанти, адже графік репетицій і прослуховування дозволяв спокійно підготуватись до виступів.
Закінчився цьогорічний вокальний конкурс, визначені переможці і лауреати. Всі діти одержали пам'ятні подарунки, а разом із ними головний і найважливіший - це досвід, необхідний для майбутнього творчого зростання.
Завершуючи, хотілось би зауважити про таке: перебіг конкурсу в основному спостерігали лише спеціалісти, хоча зал очікував всіх бажаючих. І причина тут мабуть не в тому, що культурний бомонд ігнорує такі видовища, а просто в ті самі дні поряд, у ляльковому театрі, проходив показ фільмів фестивалю східного кіно, що само по собі цікаво і зручно, бо ввечері відвідини таких культурних заходів вимагають своєрідного емоційного настрою, от і виходить, що глядач змушений обирати. Подібний збіг стався на початку червня, коли в один день, хоч і в різні години, в місті відбувались два концерти: органний у філармонії та шоу Крістіни Орбакайте в драмтеатрі. Хотілося б на майбутнє, щоб хтось-таки у відділі культури міста координував такі культзаходи, щоб не програвав у виборі глядач, не програвало класичне, академічне мистецтво. Н.Лесько