ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Л І Т ЕР А Т У Р Н Е Я Н Г О Л Я Т К О І П И С Ь М Е Н Н И Ц Ь К А Б А Б А Я Г А

    18 октября 2021 понедельник
    Аватар пользователя понашому ненашим

    Л І Т ЕР А Т У Р Н Е Я Н Г О Л Я Т К О

    І

    П И С Ь М Е Н Н И Ц Ь К А Б А Б А Я Г А

    Йому тринадцятий минає, і ягняток за своїм рідним селом Підгорб, що неподалік Ужгорода, він бачити не може, адже поруч розкинулося місто, в якому “…за рогом будинків стоять переповнені сміттєві звалища…”. Правда, в Підгорбі “…виходиш з хати і відчуваєш свіжі пахощі квітів…”

    Ідучи у напрямі від сміттєзвалища до квітів, тринадцятилітній Василь Малишка творить свій світ – літературний, і взагалі – світ. Він дуже любить книги, і тому каже:

    - Мені подобаються Артур Конан Дойль з його Шерлоком Холмсом, Антуан де Сент-Екзюпері - "Маленький принц",

    М. Булгаков - "Майстер і Маргарита", "12 стільців" Ільфа і Петрова, твори Маршака, Пушкіна, Духновича…

    Мені ж здається, що тринадцятилітній Василь Малишка сам схожий на отого Маленького принца, який сам створив свою планету людей і намагається очищати її від усілякої паскудоти.

    Якщо хтось не знає хто такий Василь Малишка, то я скажу: найперше, це - заступник редактора всеукраїнської газети "Газетище" (є така газета !), автор книг "Що найголовніше у світі?" та "My dreams"…

    Тут я ставлю трикрапку, адже переконаний, що саме зараз виходить третя книга тринадцятилітнього письменника Василя Малишки – ніжна, поетична, цікава, по-дитячому безпосередня..,

    як і попередні його твори.

    Однак, зараз я повертаюся до другої книги Василя Малишки тільки з-за її передмови, написаної в дусі страшних для поетів Закарпаття скунцівських часів, коли наш “великий” ”метр”,

    у радянські часи вічний редактор єдиного на Закарпатті видавництва “Карпати”, самодіяльний поет і професійний п’яниця Петро Скунць “редагував” поетичні та й прозові твори наших авторів.

    Воістину “скунцівські” часи для справжніх письменників Закарпаття були жахливими часами.

    Якщо на стіл редактора видавництва “Карпати” Петра Скунця потрапляв рукопис місцевого – закарпатського ! – автора, та й якщо ще цей автор був талановитим ! – від нього під пером неймовірно заздрісного і вічно п’яного “редактора” залишалися тільки “ріжки та ніжки”.

    Коли ж Петрові Скунцеві не вдавалося зовсім знищити рукопис молодого закарпатського автора, тоді він – Петро Скунць - писав до цієї книги передмову, у якій густо мазав автора власним літературним гівном… Без скунцівського гівна книга закарпатського автора не виходила…

    На авторів-прийшляків цей скунцівський принцип

    не розповсюджувався, адже Петро Скунць дуже хотів мати Шевченківську премію, на яку самовисувався аж шість разів…

    Саме отому й поблажливим був наш вічно п’яний редактор видавництва “Карпати” Петро Скунць тільки до прийшляків,

    таких як Володимир Матіїв (нині цього типа вже ніхто не тямить, та й не треба – цей прийшляк-письменник у радянські часи був у нас великим начальником !..), Надія Панчук, Галина Малик, Людмила Кудрявська…

    Отож Галина Малик (з незрозумілих мені причин !) написала передмову до книги оцього дивовижно талановитого літературного янголятка Василя Малишки "My dreams".

    Цитую передмову шестидесятилітньої Галини Малик до другої книги тринадцятилітнього Василя Малишки "My dreams": “Можливо, Вася не стане видатним письменником. Можливо, навіть зовсім не стане письменником. Це неважливо…”.

    Розумієте тепер що таке “скунцівське гівно” у передмові до книги молодого автора !?..

    “Вихованка” самодіяльного поета і професійного п’яниці, “редактора” і “передмовця” Петра Скунця Галина Малик рівно в двадцяти рядках своєї “передмови” до неймовірно талановитої (слава Богу вже – другої !) книги тринадцятилітнього автора спромоглася вичавити з себе лише вище цитовану паскудь !

    А чого ж це тринадцятилітній Василь Малишка згідно “письменницького” прогнозу шестидесятилітньої Галини Малик

    “зовсім не стане письменником”!?..

    Якщо ти поправді є письменницею, і якщо так думаєш, то для чого бралася писати передмову до книги цього автора !?..

    Особисто я добре знаю творчість Василя Малишки, і переконливо кажу: Василь Малишка – попри його юний вік ! – істинний письменник.

    Так же досконало я знаю “творчість” прийшлячки, члена спілки письменників України Галини Малик, і дуже сумніваюся – попри її дуже похилий вік ! – чи стане вона письменницею. Це –

    не зважаючи на десятки понашкрябуваних нею книг,

    і такі ж десятки самоорганізованих нею премій,

    які вона сама собі й навручала.

    Хоча: у Галини Малик є до божевілля активний пропагандист її “творчості” – недожурналіст і недописьменник Олександр Гавкош. У цього тандему - Малик-Гавкош - ні честі, ні совісті: пропагують одне одного де лише їм вдається, і як лише їм вдається.

    Тобто: то Гавкош не злазить з Малички, то Маличка не злазить з Гавкоша, а – закінчити і не можуть, і не хочуть...

    Щодо премій Галини Малик.

    Оце наприкінці минулого року до директриси закарпатської обласної бібліотеки, прийшлячки Людмили Захарівни Григаш звернулися наші – місцеві ! – ініціатори з пропозицією висунути на здобуття обласної премії імені Федора Потушняка свого – місцевого ! – кандидата, то Л.З. Григаш сказала:

    - А ми вже висунули на здобуття цієї премії реальну кандидатуру Галини Малик і… таку собі кандидатуру… ще однієї письменниці…

    - Якої це такої “ще однієї письменниці” !?..

    - А я її прізвища не пам’ятаю…

    Вибачте, будь ласка, а як оце можна висувати кандидатуру на здобуття премії (вартість премії – вісім тисяч гривен !), прізвище якої не тримається в тебе у голові, не кажчи вже про твори цієї кандидатки…

    Тобто, ця “кандидатка ” – така собі статистка, а реальний какндидат - наша висуванка – Галина Малик !..

    Та й дійсно: премію – чергову ! – (вісім тисяч гривен) - минулого року за рекомендацією прийшлячки Людмили Григаш одержала прийшлячка Галина Малик…

    (Цікаво, чи хоч поділилися грошима Григашка з Маличкою !?)..

    …Отакими є всі “премії” прийшлячки в нашому краї Галини Малик…

    Отаким є і її “слово” – вступне - до книги молодого,

    воістину талановитого автора – справжнього письменника,

    хоча й – тринадцятилітнього Василя Малишки.

    А Галина Малик – більше баба яга, аніж письменниця - хай би все-таки задумалася: чи варто їй займатися тим, чим займається – писанням недолугих текстів, яким дуже далеко до того, що зветься ЛІТЕРАТУРОЮ!

    І якщо й надалі ШЕСТИДЕСЯТИЛІТНЯ Галина Малик, хоче займатися своєю шкрябаниною, то хай повчиться у справжнього письменника - ТРИНАДЦЯТИЛІТНЬОГО! - Василя Малишки.

    А витирати свої брудні постоли у талановиті твори молодого автора і непристойно, і – гріх !

    Іван ПЕТРОВЦІЙ,

    виключений зі спілки письменників України

    “за участь у русинстві, яке є антиукраїнським”.

    Рейтинг: