ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

НИВМИРАВЫЙ МЕД РУСИНСЬКОГО МЕЛОСА

    13 июня 2024 четверг
    Аватар пользователя Русин-битанга
    Кой чуву што дниськы ся спuвать по вкрайинськых радійи, телевізійи, а из сцен, та иппен ся задумуву над тым, ош што ся тамкы ни спuвать. А ни спuвавуть ся наші русинські народні спuванкы. Гикой бы йих нигда й ни было ! Та й кить дись штось якымись кипом ся прuрве, та – так украйинизовано !.. Нашоє общоє етнічноє русинськоє поле, суперетнос котрого – РУСИНЫ – ся складать из дрuбнїшых етносuв: лемкuв, бойкuв, долинян, гуцулuв.., уродило нам безсмертні косичкы – наші народні русинські спuванкы, на котры каждоденно ся злїтавуть пчолы - наші чуства и думкы – и зносять у наші душі нивмиравый мед русинського мелоса ! А й б о !.. - слово русинськоє на Пuдкарпатю – агонизує. Дuйшли асиміляторы й до русинської новты-мелодиї – убивавуть ї… Чому туйкы сисе ся такоє чинить !??.. А иппен тому, чилядкове, бо отрицатилна комплиментарнuсть помеже русинами а украйинцями дана звышше – из Космоса, а май точно – уд Господа Бога ! Иппен тому, кой совицькі украйинце удобрали уд русинuв зимлю, економіку… - йсе при бuлшuв вооружености и наглости зробити ни так тяжко ! - упстало ся удобрати уд русинuв спuваноє слово, и – майпослідноє – убити русинську музыку в души ! – удобрати мелодию-новту… И йсе ся ними чинить планно… Мы – днишнї русины – ни маєме тої насилницької власти, котру мавуть над нами наші асиміляторы – украйинце: войська, суды, міліцію, державных службовцьuв, ниправедных законuв… У нас ся впстала лем наша спuванка – слова а новта ! - и иппен сисе нам має помочи у нашuв справедливuв боротьбі за завтрашноє повнокровноє житя русинської нациї – русинського народа ! – укремішноє уд нашых насилственных асиміляторuв – украйинцьuв, а каммай – галичан ! Усокотити своє – сокровенноє ! – покликана книга русинськых народных спuванок, уношена у серцях и мыслях такых истинно великых русинuв, гикой Володимир Біланин, Михайил Керецман, Юрій Чорі. Удохновитильом сього русинського подвига став Володимир Біланин, котрого душа болїла, кой чув ош як поперечиньовано слова а новты русинськых спuванок на вкрайинськый манїр. Вернути первослова нашым народным спuванкам узявся Юрій Чорі, а новтам-музыцї - Михайил Керецман. И по довгuв творчuв роботї книга была учинена, озаглавили ї ”Удроджені русинські народні спuванкы”. Ай туйкы, гикой усяды в нас типирькы, урішіня проблемы ся уперло у … гроші…Точнїше – в йих отсутствіє ! Айбо Володимир Біланин найшов ищи єдну добру русинську душу – Марію Гаврилешко – котра на сисе сятоє дїло замагла ся ухосновати гроші из державної тапловкы. И – йuв ся тото удало ! Лем ся ни вдало русинам усокотити свuй творчый труд - ”Удроджені русинські народні спuванкы” – у йих бойовuв формі… Уйшло так, ош держава гроші дала, айбо держава ся убыйшла из русинськыма спuванками … по вкрайинськы… Сись титаничный по ушоріню русинськых народных спuванок труд сперед свого уходу у світ быв удданый у рукы русинського янычара – “заслуженого учи тиля Украйины” - Мигаля Алмашія, котрый из бойового заряда учинив холостый патрон. Почав Мигаль Алмашій – дуже “заслуженый учитиль Украйины” - из имени книгы: повнокровна назва - ”Удроджені русинські народні спuванкы” - политїла у смітя, а місто ниї ся вбявила украйинська назывка русинської книжкы “Не є ліпших співаночок, як в нашому краю” … Дале пuшло спередслово – “Передмова”- вuсьuм пустослuвных сторuнок, писаных по вкрайинськы… А первыми у книзї стали … “авторські” спuванкы, нигде, николи й никым ни знані авторы котрых на повну силу нам явили свою як текстову, так и новтову бездарнuсть а малограмотнuсть. Узьмім лем перву спuванку якогось С.Савчука, новта-музыка котрої є повным , а щи й – безграмотным плагіатом авторськых спuванок совецької добы 50-60-ых годuв. А што коштувуть украйинські народні спuванкы, записані Мигальом Алмашійом и без позволения В.Біланина, М. Керецмана, Ю.Чорія –истинных первотворцьuв книгы ! – густо понатыковані в книгу !?.. Бо лем “дякувучи” Мигальови Алмашійови днишньый молодый русин має спuвати нашу давну спuванку так: Била мене мати Прутиком-лозою Аби я не стояла З милим під вербою… Ни годен им порозуміти, ош што в сьому текстови є русинського !??.. За покажені Мигальом Алмашійом русинські новты вже нич и ни кажу… Айбо … доста за пuллоє !.. Говорім и за даштось порядочноє ! А маєме за што, бо нидавно Михайил й Иван Керецманы пудготовили другу книгу русинськых народных спuванок, вернутых из украйинського спаскуджіння: “Ключ до русинського фолклора хх-хх1 вікuв” – назва проста, правда, є в ньuв нинависноє украйинцям слово “русинського”, айбо книга добра и русинам хuснавна. Михайил Керецман зuбрав русинські народні спuванкы на погатаринах Ужгорода, Перечина, Березнянщины, де вєдно живуть русины, словакы, мадяре, цигане, котры у свойых народных спuванках мавуть дуже много общого. Гикой бы на небесах золотом намальованы спuванкы горян - они своєобразні за мелодичнов простотов и ладовов колористиков пудвышеных другого и шестого спупиньuв. Дуже интересантным є й тото, ош часть спuванок словацькых русинuв сохранявуть натуралный лад, што го мали 200-300 годuв назад. У мадярuв Карпат ищи ся містами сохранили пентатонічні тетрахорды, што свідчить за йих истинну давнuсть и генно русинськоє походжіня. Спuванкы циганського походжіня мавуть домінанту волности и ниповториму красу колористикы – они абсолютно синкретичні: спuвавуться, туй такый переходячи в таниць ! Иван Керецман мав и близькі з Михайилом поля збираня фолклора, гикой у Туря-Реметїх, Турици, Туричках, де здавна живуть словаце-жабураце (так йих давно ухрестили русины),а й и дале по Пuдкарпатю: “Спuванка мамкы” (солоспuв) – с. Туря-Пасїка, авать “Моя младосць” (То сом те промарнїл) – с. Завосино… Є и коломыйкы, у котрых ниє гуцульського лада: “Горі селом, долу селом…”. А много другых. Доля и нидоля, серце и душа, искрометнuсть и спокuй, краса благоговійної віры и любови до Бога, до Нянька и Мамкы, до вшыткої великої русинської родины спресовали ся и нивмираво живуть у до геніялности простых словах а новтах русинськых спuванок. У сьuв книжцї чує ся проникновенный народно-пісенный дух долинян, колористика ладовости горян, своєобычнuсть лемкuв, простота бойкuв… Михайил й Иван Керецманы сміло удверли украйинську демодию-псевдофолклор, наповнили свою книжку глубокым и чистым русинськым дыханьом ! Упстало ся за малым – найти гроші и упустити сисю так трібну днишньым русинам книжку – ни покажену лепавыма рукома прислужувучых украйинцям “русинськых” яничарuв. Русинську спuванку, а из русинськов спuванков и нас – РУСИНUВ ! – шуга нигда никому ни згирити ! Иван П Е Т Р О В Ц І Й, русинськый писатиль