ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

НИВМИРАВЫЙ МЕД РУСИНСЬКОГО МЕЛОСА

    17 августа 2018 пятница
    Аватар пользователя Русин-битанга

    Кой чуву што дниськы ся спuвать по вкрайинськых радійи, телевізійи,

    а из сцен, та иппен ся задумуву над тым, ош што ся тамкы ни спuвать.

    А ни спuвавуть ся наші русинські народні спuванкы.

    Гикой бы йих нигда й ни было !

    Та й кить дись штось якымись кипом ся прuрве, та – так украйинизовано !..

    Нашоє общоє етнічноє русинськоє поле, суперетнос котрого – РУСИНЫ –

    ся складать из дрuбнїшых етносuв: лемкuв, бойкuв, долинян, гуцулuв.., уродило нам безсмертні косичкы – наші народні русинські спuванкы, на котры каждоденно ся злїтавуть пчолы - наші чуства и думкы – и зносять у наші душі нивмиравый мед русинського мелоса !

    А й б о !.. - слово русинськоє на Пuдкарпатю – агонизує.

    Дuйшли асиміляторы й до русинської новты-мелодиї – убивавуть ї…

    Чому туйкы сисе ся такоє чинить !??..

    А иппен тому, чилядкове, бо отрицатилна комплиментарнuсть помеже русинами а украйинцями дана звышше – из Космоса, а май точно –

    уд Господа Бога !

    Иппен тому, кой совицькі украйинце удобрали уд русинuв зимлю, економіку… - йсе при бuлшuв вооружености и наглости зробити

    ни так тяжко ! - упстало ся удобрати уд русинuв спuваноє слово, и –

    майпослідноє – убити русинську музыку в души ! –

    удобрати мелодию-новту…

    И йсе ся ними чинить планно…

    Мы – днишнї русины – ни маєме тої насилницької власти, котру мавуть над нами наші асиміляторы – украйинце: войська, суды, міліцію, державных службовцьuв, ниправедных законuв…

    У нас ся впстала лем наша спuванка – слова а новта ! - и иппен сисе нам має помочи у нашuв справедливuв боротьбі за завтрашноє повнокровноє житя русинської нациї – русинського народа ! – укремішноє уд нашых насилственных асиміляторuв – украйинцьuв, а каммай – галичан !

    Усокотити своє – сокровенноє ! – покликана книга русинськых народных спuванок, уношена у серцях и мыслях такых истинно великых русинuв, гикой Володимир Біланин, Михайил Керецман, Юрій Чорі.

    Удохновитильом сього русинського подвига став Володимир Біланин, котрого душа болїла, кой чув ош як поперечиньовано слова а новты русинськых спuванок на вкрайинськый манїр.

    Вернути первослова нашым народным спuванкам узявся Юрій Чорі,

    а новтам-музыцї - Михайил Керецман.

    И по довгuв творчuв роботї книга была учинена, озаглавили ї ”Удроджені русинські народні спuванкы”.

    Ай туйкы, гикой усяды в нас типирькы, урішіня проблемы ся уперло у … гроші…Точнїше – в йих отсутствіє !

    Айбо Володимир Біланин найшов ищи єдну добру русинську душу – Марію Гаврилешко – котра на сисе сятоє дїло замагла ся ухосновати гроші из державної тапловкы. И – йuв ся тото удало !

    Лем ся ни вдало русинам усокотити свuй творчый труд - ”Удроджені русинські народні спuванкы” – у йих бойовuв формі…

    Уйшло так, ош держава гроші дала, айбо держава ся убыйшла из русинськыма спuванками … по вкрайинськы…

    Сись титаничный по ушоріню русинськых народных спuванок труд сперед свого уходу у світ быв удданый у рукы русинського янычара – “заслуженого учи тиля Украйины” - Мигаля Алмашія, котрый из бойового заряда учинив холостый патрон.

    Почав Мигаль Алмашій – дуже “заслуженый учитиль Украйины” - из имени книгы: повнокровна назва - ”Удроджені русинські народні спuванкы” - политїла у смітя, а місто ниї ся вбявила украйинська назывка русинської книжкы “Не є ліпших співаночок, як в нашому краю” …

    Дале пuшло спередслово – “Передмова”- вuсьuм пустослuвных сторuнок,

    писаных по вкрайинськы…

    А первыми у книзї стали … “авторські” спuванкы, нигде, николи й никым ни знані авторы котрых на повну силу нам явили свою як текстову,

    так и новтову бездарнuсть а малограмотнuсть.

    Узьмім лем перву спuванку якогось С.Савчука, новта-музыка котрої є повным , а щи й – безграмотным плагіатом авторськых спuванок совецької

    добы 50-60-ых годuв.

    А што коштувуть украйинські народні спuванкы, записані Мигальом Алмашійом и без позволения В.Біланина, М. Керецмана, Ю.Чорія –истинных первотворцьuв книгы ! – густо понатыковані в книгу !?..

    Бо лем “дякувучи” Мигальови Алмашійови днишньый молодый русин має спuвати нашу давну спuванку так:

    Била мене мати

    Прутиком-лозою
    Аби я не стояла

    З милим під вербою…

    Ни годен им порозуміти, ош што в сьому текстови є русинського !??..

    За покажені Мигальом Алмашійом русинські новты вже нич и ни кажу…

    Айбо … доста за пuллоє !..

    Говорім и за даштось порядочноє !

    А маєме за што, бо нидавно Михайил й Иван Керецманы пудготовили

    другу книгу русинськых народных спuванок, вернутых из украйинського спаскуджіння: “Ключ до русинського фолклора хх-хх1 вікuв” –

    назва проста, правда, є в ньuв нинависноє украйинцям слово “русинського”, айбо книга добра и русинам хuснавна.

    Михайил Керецман зuбрав русинські народні спuванкы на погатаринах Ужгорода, Перечина, Березнянщины, де вєдно живуть русины, словакы, мадяре, цигане, котры у свойых народных спuванках мавуть дуже много общого.

    Гикой бы на небесах золотом намальованы спuванкы горян - они своєобразні за мелодичнов простотов и ладовов колористиков пудвышеных другого и шестого спупиньuв.

    Дуже интересантным є й тото, ош часть спuванок словацькых русинuв сохранявуть натуралный лад, што го мали 200-300 годuв назад.

    У мадярuв Карпат ищи ся містами сохранили пентатонічні тетрахорды, што свідчить за йих истинну давнuсть и генно русинськоє походжіня.

    Спuванкы циганського походжіня мавуть домінанту волности и ниповториму красу колористикы – они абсолютно синкретичні: спuвавуться, туй такый переходячи в таниць !

    Иван Керецман мав и близькі з Михайилом поля збираня фолклора, гикой у Туря-Реметїх, Турици, Туричках, де здавна живуть словаце-жабураце (так йих давно ухрестили русины),а й и дале по Пuдкарпатю: “Спuванка мамкы” (солоспuв) – с. Туря-Пасїка, авать “Моя младосць” (То сом те промарнїл) –

    с. Завосино…

    Є и коломыйкы, у котрых ниє гуцульського лада: “Горі селом, долу селом…”.

    А много другых.

    Доля и нидоля, серце и душа, искрометнuсть и спокuй, краса благоговійної віры и любови до Бога, до Нянька и Мамкы, до вшыткої великої русинської родины спресовали ся и нивмираво живуть у до геніялности простых словах а новтах русинськых спuванок.

    У сьuв книжцї чує ся проникновенный народно-пісенный дух долинян,

    колористика ладовости горян, своєобычнuсть лемкuв, простота бойкuв…

    Михайил й Иван Керецманы сміло удверли украйинську демодию-псевдофолклор, наповнили свою книжку глубокым и чистым русинськым дыханьом !

    Упстало ся за малым – найти гроші и упустити сисю так трібну днишньым русинам книжку – ни покажену лепавыма рукома прислужувучых украйинцям “русинськых” яничарuв.

    Русинську спuванку, а из русинськов спuванков и нас – РУСИНUВ ! –

    шуга нигда никому ни згирити !

    Иван П Е Т Р О В Ц І Й,

    русинськый писатиль

    Рейтинг: 
    Загрузка...