Нові правовідносини із боржниками

9 березня 2011 набрала законної сили нова редакція закону «Про виконавче провадження», що посилює процедуру виконання судових рішень. Відтепер спрощується процедура вилучення майна боржника, в тому числі і нерухомого. Так, держвиконавець отримує можливість безперешкодно проникати в приміщення боржника, якщо є відповідне рішення суду. Якщо за позичальником велика прострочка за кредитом і при цьому він не виконує протягом 15 днів рішення суду про виселення із заставної квартири, то державний виконавець має право примусово виселити його вже наступного дня після закінчення цього терміну. Зміни і посилення не торкнулися неповнолітніх мешканців заставних квартир – їх як і раніше не можна виселяти, не надавши іншого житла. Виконавчі служби отримали доступ до всіх електронних баз, що стосуються майна громадян, тепер вони зможуть безперешкодно користуватися даними БТІ, земельного кадастру, МРЕВ, виявляти майно боржника, накладати на нього арешт і продавати за рішенням суду, що значно прискорить процедуру стягнення з боржника. Заборона виїзду закордон. Державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника (!) – юридичної особи за межі України – до виконання зобов'язань за рішенням. Крім того у новій редакції закону передбачено збільшення адміністративної відповідальності фізособи за невиконання рішення суду – від адміністративного штрафу до кримінальної відповідальності. Ще одним з нововведень є те, що державним виконавцям дозволяється звертати стягнення на кошти відокремлених підрозділів юридичної особи (наприклад, філій материнських компанії). Попередня редакція закону дозволяла звертати стягнення на кошти підрозділів тільки у разі відсутності грошових коштів на рахунку власне юридичної особи. Нова редакція закону встановлює, що арешт, накладений держвиконавцем на рахунки боржника, автоматично поширюється на всі гроші, які будуть розміщені на рахунках, відкритих після того як був накладений арешт. Важливим нововведенням є норма, яка встановлює граничний розмір зниження вартості майна, якщо воно не було продано в перший раз на публічних торгах. Якщо майно (будь-яке рухоме і нерухоме) не буде продано протягом 2 місяців, воно підлягає уцінці, але не більше як на 30%. Якщо і після цього майно не буде продано, тоді ціну можуть знизити до 50% від початкової вартості. У разі, якщо протягом наступного місяця майно все одно не продано, його пропонують забрати стягувачу. Якщо ж стягувач протягом 15 днів з дня одержання повідомлення не заявив про бажання залишити у себе непродане майно, арешт з авто знімається і повертається боржникові. Не дивлячись на ворожу реакцію правозахисників, потрібно відмітити, що до сих пір в Україні спостерігались великі труднощі в питаннях виконання судових рішень. На практиці, перемога в суді ніяк не гарантувала фактичного стягнення боргу. Якщо відповідач ставив собі за мету зірвати виконавче впровадження, як правило, йому це вдавалось. Зрозуміло, що ситуацію, що склалась, не можливо вважати нормальною і вона потребує втручання, в тому числі і на законодавчому рівні. Але при цьому важливо пам’ятати і про загрози, які вселяють занепокоєння експертам: органи виконавчої влади можуть почати зловживати новими повноваженнями. Існує тільки один спосіб попередити порушення: платники повинні самі забезпечити контроль за дотриманням законодавства та звертатись зі скаргами до адміністративного суду при найменших порушеннях. Правова держава не виникає сама по собі, її роблять такою її громадяни.