О.Сніцарчук: «Ці всі цивілізаційні соплі – тупо крокодилячі»

Після всього шуму, що виник навколо побиття чи нібито побиття журналістки 5 каналу Ольги Сніцарчук під час акції «Вставай, Україно!» на Софіївській площі, повторювати деталі, нюанси та коментарі політиків, аналітиків і колег-журналістів немає ніякого смислу. Тим більше, що вже встановлено і допитано особу нападника, дали свідчення сама О.Сніцарчук та її чоловік – фотограф В.Содель, а також створена тимчасова слідча комісія Верховної Ради, що має дослідити всі обставини події. Чим все закінчиться – покаже слідство. Скажу відверто – я щиро співчував О.Сніцарчук, коли почув, що вона стала жертвою нападу. А вже сьогодні мене мучать сумніви, чи треба співчувати людині, яка не має співчуття до інших, що стали також жертвами нападу. Справа в тому, що у Фейсбуці я знайшов її комент до повідомлення про напад 2 квітня поточного року на жінок-депутаток Верховної Ради України кількома «відморозками», у результаті чого Ірина Горіна отримала струс мозку. Ось що написала О.Сніцарчук(див. ілюстрацію) Чому ж сьогодні колеги-журналісти розмазують по своїх обличчях «тупо крокодилячі цивілізаційні соплі», захищаючи цю «героїню нашого часу»? Про політиків від опозиції говорити не буду – у них така робота, тим більше, що все сталося майже на території їхнього Майдану. Але в мене є ще кілька питань як до О. Сніцарчук вже не як «жертви», а як журналістки.Журналіст, якщо він є професіоналом, повинен знати, що будь-який захід, що передбачає присутність на ньому великої кількості людей, а особливо масові акції у формі мітингів, ходи, демонстрацій тощо, являються зоною підвищеної небезпеки для їх учасників, в тому числі і журналістів, незалежно від того, приймають вони участь в цих акціях як громадяни, чи виконують свій професійний обовꞌязок. Про це говорять рекомендації різних міжнародних організацій журналістів. Виходячи з наявності такої небезпеки, журналіст має знати, як поводити себе під час таких заходів, щоб уникнути проявів насильства та агресії до себе з боку: а) правоохоронців; б) учасників акцій та їх прихильників. 1. У якій якості О.Сніцарчук перебувала на Софіївській площі? Як журналіст з відповідним редакційним завданням, як журналіст без редакційного завдання, чи просто як громадянка України? 2. Якщо вона мала завдання редакції, чи враховувало керівництво редакції наявність чи відсутність у неї досвіду роботи у зонах підвищеної небезпеки для діяльності журналіста? 3. Чи знають журналісти 5 каналу про рекомендації міжнародних організацій журналістів стосовно того, що журналісту, котрий знаходиться у зоні підвищеної небезпеки «по можливості слід мати розпізнавальний знак «Преса», яким може бути жилетка з таким надписом, або бейдж для однозначного позначення свого статусу у місці великого скупчення людей»? 4. Чи знає вона та її чоловік-фотограф про рекомендацію «припиняти на вимогу приватної особи її зйомку заради уникнення загострення конфлікту та проявів агресії у місці проведення масових заходів»? 5. Чи змінилося і у якій мірі її ставлення до кожного факту побиття чоловіком жінки, якщо вона навіть не є журналісткою? Чи вона і далі готова радіти, якщо у депутатів-жінок будуть жбурляти навіть лимонки?