Гуцульські коні змагалися на іподромі закарпатського санаторія "Квітка полонини"

З ініціативи Національного об'єднання з племінної справи у тваринництві, науково-виробничої асоціації „Племконецентр" на іподромі „Гуцульські стежки", що в санаторію „Квітка полонини" на Закарпатті, проводилися II-ий конкурс коней гуцульської породи та державна атестація жеребців-плідників.

До участі в ньому запросили представників фермерських господарств „Золота підкова", „Полонинське господарство", „Барвінок", „Заріччя" із Закарпаття, а також науково-виробничої асоціації „Племконецентр" з Івано-Франківської, підприємця Б. Гавриляка з Львівської областей, приватне підприємство „Козак", товариство з обмеженою відповідальністю „Варта".

У програмі свята - кінні змагання, виставка-продаж коней, верхова їзда на природі та розіграш лотереї.

Одразу по приїзді учасників відбулася реєстрація та традиційний ветеринарний огляд коней. Такого зібрання елітних представників породи, яку донедавна відносили до відмираючої, не завжди побачиш. Лагідні, стійкі, витривалі, міцні - така неповна характеристика окраси Українських Карпат - гуцульських коней, родовід яких започаткований більше 400 років тому.

Чи не тому в санаторію „Квітка полонини", зваживши на характер „гуцуликів", першими в Україні започаткували лікування гіпотерапією. Відомо, що своїм біополем ці коні благотворно впливають на психіку людей, а верхова їзда певною мірою поліпшує самопочуття хворих з рухово-опорним апаратом. Завдяки старанням головного лікаря, заслуженого лікаря України Павла Ганинця було створено племконецентр як окрему самостійну галузь оздоровниці. Мета його найблагородніша - утримання коней, задіяних в гіпоте-рапії, зеленому туризмі і, що головне, відтворення та збереження гуцульської породи.

Важливим етапом конкурсу була експертна оцінка коней, адже бажаючий придбати невеличких на зріст роботяг, як правило, головну увагу звертає на їх елітність. А для встановлення племінної цінності, запису коней до Державної книги племінних необхідною умовою є випробування їх на іподромі на довгій дистанції.

"Гуцульська стежка", якою названо сам конкурс, складається з 15 натуральних і штучних перешкод, розташованих на дистанції 1500-2000 метрів. Це кладка, лабіринт, хвіртка, низький перехід, крутий спуск, перехід через ріку, вітролом та інше. До участі в конкурсі допускалися коні, які проходили обов'язковий ветеринарний огляд. На тварину необхідно було мати ксерокопію документа про походження, актуальні щеплення та ветеринарне свідоцтво. Після відповідного технічного інструктажу вершник брав на себе повну відповідальність за здоров'я своє і коня.

Переможці і призери були нагороджені кубками, медалями відповідного ґатунку та дипломами.

Наступного дня після показу і продажу коней відбулася наукова конференція, на якій йшлося про стан і перспективи розвитку гуцульського конярства в Європі та Україні.

Борис ІВАНЧОВ, м.Свалява
14-16 вересня на Закарпатті – фестиваль з кінного туризму "Гори на долоні"
У закарпатському селі Голубине вирощують і вдосконалюють гуцульську породу коней
Добрий дідусь Миколай живе біля Косова і їздить на "гуцуликах"?
Донька відомої закарпатської художниці виходила заміж по-гуцульськи!