Хто жартує — той довше вікує...

Кажуть, що жарти, сміх продовжують життя. А воно у нас таке коротке. Різні ж негативні чинники роблять те життя складнішим, а часом – і нестерпним. Однак – не даваймося. Сміймося, жартуймо. До цього закликають і „фіглі-міглі” Юрія Чорі – збірочка „лаконічних резюминок та сміховинок”, що недавно побачила світ у видавництві ТОВ „Іва Профі” в Ужгороді. У ній – 1350 текстів, поділених на 20 розділів. Ось деякі з них: „Де фіглюється, ліпше й торгується”, „при панові фіглюй, та що кажеш міркуй”, „фігляр при біді смішить і в суді”, „Фіглі соромітцькі про діла побутово-світські”. Назви говорять самі за себе. Отож є з чого вибирати. Але перекона – „Фіглі – міглі” нікого не залишать байдужими. Бо читаються легко, незважаючи на те, яку сторону нашого життя висвітлюють і над чим закликають посміятися.Юрій Чорі – відомий фолькльорист. Тексти фіглів збирав по всіх куточках Закарпаття. У збірку ввійшло все те. Що записано й опрацьовано ним в 1961968 роках. Крім цього є й тексти останніх років.

Дивна доля випала фіглям Чорі. Частина їх мала вийти окремою збірочкою в 1966 році. І таки вийшла. Спочатку під назвою „Сміховинки”, а потім – "Закарпатські сміховинки". Однак не під прізвищем автора-упорядника Юрія Чорі, а зовсім непричетної до них людини. Юрій Семенович з болем розповідає про цей факт читачу; зазнаючи: „Тоді про це не знала широка громадськість (не знає ще й досі), бо радянська влада та її преса не бажала чіпати так званих „своїх” авторів, захищених партквитком, проте прекрасно знала Закарпатська філія СП України, куди я звертався як усно, так і письмово, вимагаючи засудити плагіат”. У передмові Юрій Чорі доводить свою правоту доповідною запискою, надісланою ним до Президії Закарпатської філії СП України від 11 жовтня 1968 року.

І хоч тоді фолькльристу не вдалося добитися правди, як такому, що свого часу був репресованим з політичних мотивів, але вдалося зробити це нині. Від цього збірка стає ще ціннішою. Адже на практиці переконує, що фіглі – то велика сила. А Юрій Семенович знає їх стільки, що й не злічити. І тематика їх різна. „Тут майже увесь наш морально-етичний, фізичний і соціально-політичнгий дивосвіт, майже всі прояви нашого мислення й практичної діяльності. Подаються ті прояви через авторську оповідь, монолог оповідача або ж діалог персонажів. Інколи має місце й алегорія, оживлена через образи близьких людині тварин”.

Отож фіглюймо разом з Чорієм, міцніймо фізично й духовно й живімо довго!

Надія Маїк.
Юрій ЧОРІ: Таке — не забувається!