Микола Рудьковський: Транспорт і зв’язок України стануть високотехнологічними галузями

Економіка України поступово набирає темпів. Я допускаю, що таке твердження хтось може оспорити. Але, як міністр транспорту та зв’язку, я маю можливість говорити про економічні процеси й тенденції не лише на підставі статистичних даних, а головним чином за підсумками діяльності транспортних галузей.

Посудіть самі. За дев’ять місяців транспортні підприємства перевезли понад 460 мільйонів тонн різних вантажів, що на 8,2% більше, ніж на цей час минулого року. 84 мільйони тонн вантажів пропустили українські порти, і це на 4,2% більше, ніж за січень-жовтень минулого року. І зрозуміло, що приріст товарообігу забезпечений насамперед промисловістю, торгівлею та бізнесом, які в рамках ринкової економіки формують ВВП країни та вибудовують усі логістичні ланцюжки, що забезпечують рух усіх цих товарів як усередині країни, так і в напрямі інших держав. Якщо уявити країну у вигляді електрифікованої схеми різноманітних перевезень і ліній зв’язку, то тут одразу відзначиш постійний, доволі ритмічний та при цьому прискорювальний рух.

Виріс попит і на наші послуги громадянам країни, що може свідчити про подальше підвищення життєвого рівня, а також ділової активності населення. Пасажирський транспорт (без міського) перевіз 3,4 мільярда пасажирів (на 3,1% більше, ніж минулого року). Тривало зростання обсягів послуг зв’язку. Зокрема, населенню їх було надано на 24,1 мільярда гривень (зростання — 21,9%). Звісна річ, при цьому виросли як доходи галузі, так і відрахування її підприємств до бюджету країни. За дев’ять місяців вони досягли трьох мільярдів гривень і на 17% перевищили торішній рівень.

Зараз абсолютно очевидно, що й подальші роки характеризуватимуться зростанням економіки, ділової активності, рівня та якості життя українців. На це спрямована стратегічна програма соціально-економічного розвитку, підготовлена урядом, і немає сумніву, що вона буде реалізована. Зрозуміло, що транспорт і зв’язок не будуть вузьким місцем у цій програмі і навпаки постараються як інфраструктурні галузі забезпечити всі умови для розвитку як промисловості та бізнесу, так і громадянам України, котрі дедалі частіше подорожують країною та всім світом і чимраз більше спілкуються з родичами, друзями, партнерами за допомогою сучасних засобів зв’язку. Звісно, міністерство тримає під постійним контролем виконання державних програм розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів, дорожнього господарства, кількох інших галузевих програм.

Нам дуже важливо максимально реалізувати транзитний потенціал України. Пріоритетним напрямом транспортної політики в країні визначена інтеграція в міжнародну транспортну мережу, і ми приділяємо цьому першорядну увагу. У рамках співпраці Україна — ЄС реалізовуються три проекти технічної допомоги «Твіннінг», метою яких є впровадження в Україні основ європейської транспортної політики, підвищення безпеки дорожнього руху та приєднання України до європейських авіаційних правил.

На залізничному транспорті, по суті, вже почалася реформа державного управління, оновлюють рухомий склад, вживають усіх заходів для подальшого розвитку інфраструктури. Галузь повинна повною мірою забезпечувати як поточні, так і перспективні потреби країни в перевезеннях вантажів і пасажирів, постійно підвищувати якість послуг підприємств транспорту та зв’язку.

Не приховуватиму, значна частина обладнання й транспортних засобів у галузі застаріла та випрацювала свій ресурс. Це обмежує швидкості трафіку по всіх наших лініях, що ми вважаємо недопустимим і планово, згідно з програмами та наявними ресурсами, долаємо. На залізницях від початку року здійснені капітальні інвестиції в модернізацію колії майже на півмільярда гривень. У результаті модернізовано 365 км залізничних доріг. У третьому кварталі на залізниці почав надходити новий рухомий склад вітчизняного виробництва. Триває розвиток швидкісного руху, і паралельно впроваджують європейські стандарти залізничних перевезень. Швидкісні маршрути стали фактом на ділянках Кременчук — Київ, Дніпропетровськ — Донецьк, Одеса — Вінниця, Полтава — Київ, Київ — Львів. У швидкісному режимі експлуатується також літній поїзд Дніпропетровськ — Сімферополь. Робота в цьому напрямі продовжуватиметься. Завершена підготовка до подання на розгляд Верховної Ради законопроекту «Про ратифікацію Гарантійної угоди (проект впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України, обсяг кредиту — 120 мільйонів євро) між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку». Тож наші пасажири, навіть не виїжджаючи за межі України, незабаром дізнаються, що таке європейські швидкості та європейський комфорт.

Утім, транспортники працю ють у цьому напрямі, й не чекаючи згаданого кредиту. Введений в експлуатацію новий вид залізничного транспорту — рейковий автобус. Він тепер курсує від станції Дворічна до вокзалу Харків-Пасажирський і від вокзалу «Станція Суми» за маршрутом «Суми — Смородине — Харків». Після капітального ремонту та реконструкції відкриті оновлені вокзали станцій Кривий Ріг, Кривий Ріг Головний і Самойлівка (Придніпровська дорога), Щорс (Південно-Західна), Котовськ (Одеська) та кілька невеликих вокзалів на Донецькій залізниці.

Роботи в цьому напрямі ще, звісно, непочатий край. І щоб максимально врахувати всі потреби, мобілізувати сили та ресурси і раціонально їх використати, в міністерстві розроблений проект концепції державної програми реформування залізничного транспорту. Вона ставить перед собою також і завдання вдосконалення управління. Для цього заплановано відділити функції державного та господарського секторів. Стратегічними завданнями в цій програмі визначені розвиток конкуренції у сфері надання транспортних послуг, створення сприятливих умов для залучення інвестицій у оновлення та модернізацію виробничо-технічної бази залізниць, забезпечення фінансової прозорості діяльності підприємств, інтеграцію транспортного комплексу України в європейську та світову транспортні системи. Проект цієї концепції зараз обговорюють й узгоджують міністерства та відомства.

Якщо на окремих ділянках залізничних магістралей ми вже говоримо про так звану оксамитову колію, то на звичайних дорогах у нас ще, звісно, не злічити вибоїн. Уряд і міністерство знають про це та виділяють значні кошти на розвиток дорожнього господарства. Але без іноземних і так само приватних інвестицій цієї проблеми нам не вирішити. Закінчилася підготовка до парафування текстів проектної та кредитної угод із Європейським банком реконструкції та розвитку (на 400 млн. євро), спрямованих на фінансування ремонту автомобільної дороги Київ — Чоп на ділянці від Києва до м. Броди.

Серед закінчених об’єктів дорожнього господарства — мостові переходи через р. Борзенка на автошляху державного значення Кипті — Глухов — Бачівськ і через р. Тащенак на автошляху державного значення Харків — Сімферополь — Севастополь. Стала до ладу ділянка автошляху державного значення Київ — Ковель — Ягодин завдовжки 4,5 км у міжнародному транспортному коридорі «Балтійське море — Чорне море». Проводять реконструкцію мережі автовокзалів і автостанцій, зокрема центрального столичного автовокзалу й автостанцій «Поділ», «Дачна», «Південна», «Дарниця». Після реконструкції введена в експлуатацію автостанція «Полісся» (Київ). Удосконалюється мережа підприємств автомобільного сервісу для передрейсового обслуговування автомобілів, задіяних у міжнародних перевезеннях. Найближчим часом на трасі Київ — Одеса планується відкрити сервісний пункт «Умань».

Україна — велика авіаційна держава і не може здавати своїх позицій як усередині країни, так і на міжнародних ринках перевезень. Серед першочергових заходів у цьому сенсі — розвиток авіаційних перевезень й авіаційної промисловості, покращання системи безпеки польотів. Триває реформування державного управління цивільною авіацією. У країні буде створена єдина авіаційна влада, що отримає всі необхідні повноваження. Незалежні розслідування авіаційних подій проводитиме спеціально створений орган. Це дозволить підвищити безпеку польотів і привести її у відповідність зі стандартами ІКАО.

Продовжується впровадження єдиних європейських авіаційних правил (JAR), що забезпечить не тільки польоти відповідно до європейських стандартів, а й визнання сертифікатів вітчизняних суб’єктів авіаційної діяльності в Європі, а відповідно, і розширення наших експортних можливостей.

Мінтрансзв’язку спільно з Мінпромполітики ініціювало державну підтримку виробництву нових зразків вітчизняної авіаційної техніки (літаків Ан-148, Ан-70), які експлуатуватимуть українські авіакомпанії. Ми також повинні забезпечити розвиток аеропортів, що буде спрямовано на покращання обслуговування пасажирів і прийом в аеропортах нових типів сучасних літаків.

Україна завжди була і надалі залишиться також могутньою морською державою. Але без потрiбної законодавчої бази вирішувати відповідні проблеми дуже складно. Зараз у міністерстві допрацьовують проекти законів «Про внутрішній водний транспорт» і «Про морські порти». Але одночасно з цим вирішують і складні практичні проблеми.

Ми збираємося, і в цьому отримали підтримку профільного комітету Верховної Ради, відновити в 2007 році судноплавство в українській частині дельти Дунаю. Для цього заплановано продовжити будівництво каналу «Дунай — Чорне море».

В Іллічевському морському торговому порту введений в експлуатацію спеціалізований контейнерний комплекс і перевалочна база найбільшого в Європі масложирового комбінату. Для реконструкції цього порту використовуватимуть фінансові ресурси (26 мільйонів євро) відповідно до кредитної та гарантійної угод з ЄБРР.

Розпочата робота з інвентаризації земельних ділянок, необхідних для розвитку морських торгових портів.

Про високий рівень технічного та соціально-економічного розвитку сьогоднішньої України свідчить поширення послуг мобільного зв’язку. На початок жовтня мобільна мережа мала 40,4 мільйона абонентів. Вражають також темпи, якими зростала кількість абонентів мережі «Київстар» — 31,8%, «Астеліт» — 29,6%, «Український мобільний зв’язок» — 27,4%. Намагається не відставати від приватних мобільних операторів і ВАТ «Укртелеком». Він ввів в експлуатацію та модернізував понад 15 тисяч нових універсальних таксофонів, активно розвиваються інтернет-послуги. Національний сегмент мережі інтернет є одним із пріоритетних напрямів державної політики в галузі високих технологій. На сьогодні послугами інтернету з різною періодичністю користуються майже 8,5 млн. жителів України. Впроваджуються послуги високошвидкісного та широкосмугового доступу через систему кабельного телебачення й за оптико-волоконними лініями. На цих напрямах активно працюють підприємства приватного сектора. А міністерство створює для них правила гри. Розроблена програма розвитку телекомунікацій в Україні до 2010 року, концепція державної програми впровадження цифрового телебачення.

Словом, підприємства Мінтрансзв’язку сьогодні готуються до того, щоб забезпечити своїми послугами підйом народногосподарського комплексу, що запланований відповідно до розроблюваної зараз стратегічної програми уряду. Ми маємо для цього у своєму розпорядженні високий кадровий і зростаючий технічний потенціал. Прискорення країні буде забезпечене на всіх магістральних напрямах — на суші, воді та в повітрі, а тим більше в теле-, радіо- й інтернет-просторі.

Микола РУДЬКОВСЬКИЙ, міністр транспорту та зв’язку України, "День"
Що експортують підприємці обласного центру Закарпаття?