На Закарпатті усі виноградні плантації — морально застарілі?

Вчора в Ужгородському прес-клубі реформ відбулося засідання на тему „Ринок винограду 2005: підсумки сезону і прогнози”. Йшлося не тільки про цьогорічний урожай місцевих виноградників, а й проблеми та перспективи галузі. До обговорення були запрошені фахівці з виноградарства, науковці, практики, а також представники управління агропромислового розвитку Закарпатської ОДА. Останні задекларувавши свою участь, так до журналістів і не прийшли. Не все так просто, як з’ясувалось, з нашим місцевим національним продуктом.

Агроном корпорації „Закарпатсадвинпром”, ветеран виноградарства Михайло Скрильник навів деякі історичні факти розвитку виноградарства на Закарпатті. Так, за часів Австро-Угорщини виноградниками було зайнято близько 3000 га. За Чехословаччини площа виноградних посадок зросла до 4 тис. га, а вже у 60-70-ті рр. мин. ст. — до 12-16 тис. га. Славнозвісна радянська епопея боротьби з алкоголізмом винищила значну частину виноградного багатства краю. Сьогодні ж маємо лише 4,5-4,7 тис. га, зайнятих виноградниками. За останні 3-4 роки насаджено не більше 600 га нових виноградників. „Це надзвичайна прикра ситуація, — коментує М. Скрильник. — Виноград росте на схилах, непридатних для інших культур і для Закарпаття ця галузь справді могла б бути пріоритетною та прибутковою, однак сьогодні нема чіткої владної політики та державної підтримки виноградарства». Якщо у радянські часи 80% площі під виноградниками було засаджено європейськими сортами, а 20% - ізабельними (технічними), то нині ситуація змінилася у протилежний бік. Нещодавно прийнято Закон про виноград та виноградне вино, який є досить жорстким, передбачає заборону на засадження «ізабельними» сортами винограду, а існуючими насадженнями сорту дозволено користуватися лише найближчі 15 років. «Така ситуація несприятлива для Закарпаття, однак за інакших вимог вітчизняне виноробство не витримало б конкуренції з іноземними колегами—переконаний Михайло Скрильник». Серед найбільш успішних виноградарських підприємств краю М. Скрильник назвав „Леанку”, Бобовищанське господарство, радгосп „Виноградівський”, корпорацію „Закарпатсадвинпром” та «Завидівське» господарство.

За словами кандидата наук, завідувача Закарпатського опорного пункту Інституту гідротехніки і меліорації УААН Олександра Матвійця, виноградарство тісно пов’язане з економічною ситуацією у державі взагалі і вимагає нових економічних та технологічних підходів. О. Матвієць розповів, що в Закарпатті за кліматичними та ґрунтовими показниками для вирощування конкурентноздатного винограду ідеальними є близько 2,5 тис. га (частково в Ужгородському районі, Мукачівському, Берегівському та Виноградівському). Однак навіть ці землі сьогодні задіяні не повністю. „Це питання до земельників, до влади: чому природне багатство нашого народу не використовується ефективно?” — запитує Олександр Матвієць.

Про труднощі у вирощуванні популярного в області продукту розповів Емерих Крицькій, заступник голови Ужгородської районної ради, досвідчений виноградар: «Якщо минулоріч урожай винограду становив близько 50 центнерів з гектару, то цього року показник, на жаль, набагато нижчий. Крім того, у краї сутужно із посадковим матеріалом, місцеві підприємства ним забезпечити не можуть. Підтримують окремі виноградарі-приватники, які завозять саджанці з-за кордону. Та й посадкою винограду зараз мало хто займається—1-2 приватника, одиниці з державних підприємств». Скрутна ситуація з урожаєм винограду, за словами Емериха Крицького на ринку вина значною мірою не позначиться. У земляків нема культури споживання вина, а ринок заповниться імпортованою продукцією, — стверджує фахівець.

Старший науковий співробітник Закарпатського інституту АПВ УААН Михайло Бабидорич стверджує, що усі виноградні плантації у Закарпатті — морально застарілі. Бракує сучасної техніки, фахових знань. Побільшало шкідників, трапляються хворі рослини навіть тих сортів, які ніколи не піддавалися ушкодженням комах. «За такого ставлення до виноградної лози ми ризикуємо стати злидарями, - переконаний науковець.

Валерій Ходак, в.о. завідувача кафедри плодоовочівництва та виноградарства УжНУ, кандидат біологічних наук, доцент розповів про підготовку кадрів в Ужгородському національному університеті для виноградарської галузі, перший випуск яких відбувся у 1998 році. Попри зацікавленість у професії, спеціалістів не вистачає. Цього року планують запустити також заочне відділення. Але постає проблема з практикою у студентів: щороку зменшується площа насаджень на околицях Ужгорода, оскільки прилеглі землі віддають під забудови.

Учасники засідання підсумували, що покращання ситуації у виноградарстві можливе за умов, які обрали вже чимало європейських країн — кооперації та об’єднання фермерів з метою більш потужне та технічно модернізованого господарювання.
Виноградники Закарпаття: Спочатку нищимо, потім відроджуємо…
У закарпатській "Леанці" будуть закладені нові виноградники
В Закарпатье проведен "круглый стол" по технологии выращивания столового винограда
Фермеры Закарпатья надеются получить хороший урожай винограда