ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Зачаткы спōрту на Пудкарпатьови

    19 марта 2024 вторник
    Аватар пользователя Украинский исторический канал

    Йсе є первый, уводный матеріал з серії текстӯв о карпаторусинськых атлетох и спортсменох, написаных чиськым спортивным істориком и публіціштōв Владіміром Запотоцькым дїля новинкы «Пудкарпатська Русь», котра выходить пӯд заступōв орґанізації «Клуб цімбōрӯв Пудкарпатськōї Руси» у Празї.

     

    Зачаткы спōрту на Пудкарпатьови

     

    На зōрях спортивнōї істōрії

    Лем зачатком юнія рōку 1919 ставуть ся зимлї Пудкарпатськōй’ Руси частьōв новозаложеного штату – Чехословацькōй’ републикы. Її армада походовала зимлями типир лем ōпущиными мадярськōв и, містами, румунськōв арміями. За динь, кōй на Пудкарпатьови зачало фунґовати чехословацькоє справництво мож означити 1. октōвбра. Спорт а спортсменӯв щи никус ни видко. Зимлї, а з ними й явный живот ся легдвы-легдвы виртавуть на нормалноє пасмо пӯсля Першōї світовōї вōйны и двох скорых пōсōбі идучых ōкупацій. Містна цівілна адміністрація має велику серенчу, ож на її чōло дали похоженого фахмана з Прагы – Яна Брейху. Майнавперед його цімборы а зимлякы будуть ті, тко запōчнуть розвой систематичного й структурованого спорту у Срібернōм’ крайови. Далша габа приплыву Чехӯв є задōкументована в споєню з менованьом бывшого кладенського шпана Антонїна Розсыпала віце-ґубернатором уже вцілōму офіціалнōй’ частины зимиль републикы. Тогды видиме й перші назнакы й пробы о запоєня спорту до явного, каждоденного живота.

    Ни буде то нараз, айбо проґрес за пару рōкӯв буде видко голым оком. Карпаторусинськый спорт буде писати нōві капітолы свōї істōрії, а з цілым шором имен ся стрітиме на майвышшых уровнях спортивных перемагань.

     

    Зачати годні сьме першым русинськым слїдом у чеськōму спортови. То было щи у добах, кой за Пудкарпатські зимлї чиська сполочнӯсть мала лем слабой’ представленя – “зачаток Азії, дись там за Кошіцями”, ци “темный, незнамый закут Оріенту…”. На вакаціях рōку 1909 молодежный фотболный тім спортивного суверена Чехії СК «Славії» Прагы ся выдав на рейс до Малōй’ Рōсії (так тогды назвали фотболный матч в Ильвови) и на Пудкарпатську Русь (фотболноє стрітнутя в Мукачōви). Чиські спортсмены были частьōв Австро-Мадярщины а містні Карпаторусины щи ни завічали, ож з днишньыма Чехами будуть уже доста скоро в єднōму штатови. Тōті мōлōді фотболні “будителї” вандровали низнамым крайом й прōвбовали зреалізовати вєдно з містнōв чилядьōв спортивні акції. Айбо майнавперед їм хōтїли указати даякый ріхтунок (днись бы сьме упōвіли тренірōвку) й забавити з ними фотболный матч. Правый, з читавōв лобтōв, и у читавых жерсі.

    Молодеж СК «Славії» з Прагы

    У архівах Славії суть подобенкы з єдного такого стрітнутя, де бавлячі Славії змӯцнині дакӯлкома містными лиґінямі, провели матч з другōв, иппен такōв мішанōв, єденадцяткōв на пōльōви у Мукачōві пиля Паланкӯвського Замку.

    Йсе є першый и єдиный спортивный слїд у архівах чеськых клубӯв.

    А што было дале?

    Спорт залюбив ся и найшōв си місто майнавперед у векшых варошах. Занимати ся спортом – оснōвно бавити фотбол а орґанізōвовати атлетичні біганкы – зачало ся у Ужгōрōдї, Мукачōві, Вōлōвци, Берегōві, Хустови и у Севлюши. Айбо, кроме фотболных, ни были заложені ниякі містні спортивні орґаны. Локалні бунькы славнōї чиськōї фізкултурнōї орґанізації «Сокол» туй ни мали великōї пōпуларности. Айбо з поступом часу ся шырив дале и спорт, главно позад Чехӯв, котрых на Пудкарпатя завела робота.

     

    Архітекторы а ставбарї туй будовали урядōві будовы, школы, штації, шпіталы, даґде и біоґрафы. Свӯй волный час придїляли якраз спортови и тым самым привчали уд ньōму и свойих русинськых колеґӯв. Май силно ся шырив фотбол. Шыреню спōрту помагали и мōлōді Русины, кōтрі виртали ся дōмӯ з европськых академій ни лем з Прагы, а и из Будапешта, Відня и Паріжа. Они несли з сōбōв новоє проґресивноє никаня, розшырювали духовный обзор свойих зимлякӯв, иппен так, ги то робили Чехы в добах чиськōй’ народнōй’ оброды. Помалы у простōй’ чиляди ся зявляла нова потреба: свӯй волный час хōтїли проводити з хосном – тренірувучи тїло спортом и активнōв туристикōв. Рōку 1920 туй зачав активно дїлати «Сокол». О проблемох Пудкарпатськōї Руси орґанізовав у Ужгōрōдї шор лекцій, кōтрі пак дале выдав тиском. Позеравучи на розвой сполочности розвой спōрту мусїв быти притомный.

    Родить ся русинська спортивна еліта

    Ни мож зачати ничим другым, ги фотболом. Шырив ся спонтанно по школах, секціях. Фотбол мав свойих меценашӯв, главно у файтах, де ся убявляли талантливі дїти. У рōцї 1925 быв заложеный майуспішный а майтітулованый русинськый клуб чехословацькōї фотболнōї істōрії – СК «Русь» Ужгород. Скоро, такōй у Ужгōрōдї, ся му убявили перші конкуренты – мадярськый UAC, чиськый и словацькый ČSK и жыдӯвськый UTK. Быв у Ужгōрōдї и клуб робочого класа (нись бы сьме пōвіли профсоюзный). Клубы ся закладали раз-раз, скоро были у каждōму бӯлшōму варишови – у Мукачōви, Берегōви й Хустови. Айбо гōлōвным клубом краю ся ітак лишала ужгородська «Русь». Єден з його закладательӯв и великых пӯдпоровательӯв быв знамый русинськый аґрарный пōлітик Едмунд Бачинськый (на кӯнци рōку 1938 міністер внутрішных дїл автонōмнōї влады Пудкарпатськōї Руси). У 1931 рōцї была сформована репрезентація Пудкарпатськōї Руси, котра бавила и на межинароднōму уровньови.

    «Лїтавучі учитилї» – таку назывку мав спортивный клуб «Русь» Ужгород

    Першым чехословацькым репрезентантом з пудкарпатськых зимиль быв воспитаник Берегōвського BFTC Ґийза Колочай. У 1935 рōцї выступавучи за пражську «Спарту» вӯн выграв цінный межинародный трофей – Централноевропськый кубок. Через 3 рокы, у септембру 1938 рōку, його здобытя пōвторив щи єден зимляк сōкōтячый брамку пражськōї «Славії» – Алекса Бокшай.

    Алекса Бокшай – брамкарь СК «Русь» и СК «Славія». На подобенцї тритьый зправа у вирьхньōму шорови.

    Кроме особнōстьӯв было Пудкарпатя знамоє и тым, ож ся на його теренох удбывали спортивні акції контіненталнōї міры. У Вōлōвцю – называнōму «Карпатьскый Давос» – удбывали ся маштабні заводы у біганках на лыжох, з фест престижными участниками, межи котрыми были и тогды недосяжні Сїверяне з Швеції й Норвеґії. Пōрядōчні роботы были пороблені й на приправу автомобілных перемагань (нись бы сьме упōвіли Ралї) “1000 міль чехословацькых”, кōтрых ся участнила вшытка тогдышня заводна еліта.

     

    З чиськōї бисїды пиритōвмачив Юрій Капац

    Владімір Запотоцькый, пōтōвмачив Юрко Капац