На Хустщині з’явилася …столиця закарпатського фольклору!

Сталося це в селі Копашнево Хустського району Закарпатської області на початку вересня. Там відкрився Крайовий музей літератури, фольклору та мистецтва Івана Хланти. Експонати розмістилися в Копашнівській загальноосвітній школі 1-3 ступенів у найбільшому його класі. Місце розташування музею невипадкове, адже саме в цьому великому п’ятитисячному селі на понад дві тисячі садиб народився видатний фольклорист сучасності Іван Васильович Хланта, котрий зараз живе й працює в обласному центрі. На відкриття зійшлися жителі села, сільські голови та голови сільрад із Хустщини, директори шкіл зі згаданого району, а ще й Виноградівщини та Іршавщини.

Всіх уражала своєю повнотою експозиція “Літературна Хустщина”. В гарних сучасних книжкових шафах вишикувалися книги хустських майстрів слова різних часів — Василя Довговича, Олександра Маркуша, Миколи Рішка, Олександра Сливки, Дмитра Вакарова, Юрія Шкробинця, Василя Вовчка, Миколи Васильовича Рішка, Івана Хланти, Христини Керити та інших. Усього ж було репрезентовано понад тридцятьох літераторів. Особливо цінним було те, що подавався портрет, вичерпна біографічна довідка майстра красного письма. Вражали уяву раритетні видання. Скажімо, книги Олександра Маркуша, що виходили на початку сорокових років ХХ століття, а також видання Олександра Сливки, Миколи Рішка того ж часового діапазону, які вже стали бібліографічною рідкістю.

Вчителі-словесники прямо на відкритті взялися до конспектування багатьох фактологічних подробиць зі стендів. Це підтвердило відразу, що музеєві судиться не запилений застій, а довге динамічне життя.

Особливо цінною є експозиція “Фольклор та фольклористичні видання Закарпаття”. Прикметний, приміром, збірник народних пісень “Русский соловей”, які записав фольклорист Михайло Врабель, а відтак опублікував в Ужгороді в 1880 році. Є тут і наступний збірник під назвою “Христоматія церковнослав’янських та угрорусских памятников”, які підготував священик і письменник Євменій Сабов у 1893 році. Там уперше надруковані казки та пісні Закарпаття. Привертають пильну увагу записи народних пісень, які здійснив Іван Панькевич на фонографі в 1928-му і 1935 роках в різних регіонах краю, під назвою “Голоси предків”. А наскільки цікавий збірник із нотами “Пісні подкарпатських русонов” (1944), які записали Петро Милославський, Юрій Костюк і Дезидерій Задор у Закарпатті! Дивують також інші раритетні видання.

Всі експозиції представляють видання із записами фольклористів Петра Лінтура, Юрія Туряниці, Івана Сенька, Івана Хланти, Юрія Чорі, Петра Пойди, Степана Мишанича та інших. Є і їх портрети та біографічні довідки.

Відвідувачі змогли зримо познайомитися з фактами про уродженців Хустщини, котрі написали й опублікували книги з питань історії та країнознавства. Маються на увазі Омелян Довганич, Олексій Хланта, Степан Пруниця, Микола Олашин та інші. Поряд із ними — мовознавці-тутешняки Кирило Галас, Борис Кирилович Галас, Іван Сабадош, Василь Добош. А також є жипвописці Василь Гангур, Василь Вовчок, Василь Олашин, Ласло Гайду, Богдан Корж, Наталія Герц, Йосип Рущак. Всі вони, до речі, члени Національної Спілки художників України. Коштовним камінцем поміж іншого проблискує книга Івана Жироша з питань спорту.

Надовго відвідувачі спиняються і біля неїх, і коло еккспозиції “Хустщина в художній літературі”. В чисельних книгах різного час ового діапазону розповідається про важливі події, що вирували на Хутщині. Про це поеми Василя гренджі-Донського, роман Семена Скляренка “Карпати”, книга Василя Поліщука “Зустрінемося на Менчулі”, роман Юрія Мейгеша “Срібна Земля”, твори діаспорного священика Зореслава і киянина Дмитра Павличка та багатьох інших літературних красенів.

І, звичайно ж, досить повно представлені в музеї книги уродженця цього села, де розгорнувся неповторний музей, Івана Васильовича Хланти з питань фольклору, а також літературознавчі та бібліографічні, всього понад шістдесят книг. Стосується постаті цього видатного фольклориста і окрема експозиція, де тісняться множинні статті, опубліковані І.Хлантою в журналах і газетах, а ще література про його життєвий і творчий шлях.

І взагалі ініціатором і творцем цього музею став уродженець Копашнева Іван Хланта, заслужений діяч мистецтв України. Активну допомогу в цій ініціативі йому весь час подавали директор школи Петро Петрович Прилипко, весь педагогічний колектив, начальник управління освіти і науки Хустської РДА Павло Павлович Русин, голова сільської ради Василь Ілліч Хланта та інші. На урочистому відкритті виступаючі наголошували на важливості цього музею для всієї області. А потім відбувся представницький концерт, у якому взяли участь художні колективи Хустщини та фольклорний ансамбль “Іршава” тамтешнього районного будинку культури (художній керівник Наталія Мельник-Гудь), фольклорний ансамбль із села Кушниця на Іршавщині (керівник Ольга Остолош) та учнівський хор села Арданова того ж району (художній керівник Ганна Савчинець).

У музеї представлені картини митців Хустщини та інших регіонів краю, вироби народних умільців — килими, сорочки, вишивання, лозоплетіння, плетиво з кукурудзяного листя тощо. Особливо цінним подарунком є ікона Покрови Божої матері, яку виготовили з бісеру в Бедевлянському монастирі на Тяччівщині, де обов’язки ігумена виконує теж уродженець Копашнева. Низка витворів про життя і побут горян із дерев’яних трісок виготовив протягом кількох років і подарував новоствореному музеєві Петро Куртанич із Великого Березного.

Можна зробити короткий висновок, що на теренах краю постала для сучасників і нащадків справжня скарбниця духовності.



Василь ЗУБАЧ