Поняття та ознаки договору ренти

За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні ( платникові ренти) у власність за плату або безоплатно майно, а платник ренти натомість зобов'язується безстроково або протягом певного строку періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або шляхом передання речей, виконання робіт чи надання послуг.

Таке визначення поняття договору ренти дає можливість говорити про значну кількість імовірних різновидів рентних договорів. Тому з метою з'ясування правової природи рентних договорів та їх змісту, виявлення притаманних їм рис, доцільно провести їх класифікацію. Класифікацію рентних договорів можна провести за кількома основними критеріями:
1. залежно від виду майна, переданого під виплату ренти, можна виділити: договір ренти нерухомого майна та договір ренти рухомого майна.
2. Залежно від строку на який укладено договір ренти: договір строкової ренти та договір безстрокової ренти.
3. Залежно від того, за плату чи безоплатно передано під виплату ренти майно: договір ренти про передачу майна за плату та договір ренти про передачу майна безоплатно.
4. Залежно від того, на чию користь укладається договір ренти: договір на користь сторін договору та договір на користь третьої сторони.
Суть договору ренти на користь третьої особи полягає у тому, що платник ренти зобов'язаний сплачувати рентні платежі не одержувачеві ренти, а третій особі. Виконання такого договору може вимагати як одержувач ренти так і третя особа на користь якої передано виконання.
Договір ренти можна характеризувати через його ознаки:
1. Відплатність. Відплатність рентного договору полягає в необхідності сплати платником ренти її одержувачеві рентних платежів за майно, отримане ним у власність. Право на отримання рентних платежів виникає в одержувача ренти тільки після передачі майна під виплату ренти.
2. Односторонність. Договір ренти є одностороннім, оскільки після передачі майна одержувач ренти не несе за рентним договором жодних обов'язків, маючи тільки права, а платник ренти відповідно має тільки обов'язок — сплачувати рентні платежі в строки, формі та розмірі відповідно до умов договору.
3. Реальність. У ст. 713 Цивільного кодексу України договір ренти сконструйований як реальний договір. Рентний договір укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню, а договір про передачу під виплату ренти нерухомого майна — також державній реєстрації.
4. Тривалість. Зобов'язання платника ренти мають триваючий характер. Він зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту. Його зобов'язання здійснюються протягом певного часу: безстроково або на строк, визначений у договорі.
Договір ренти відноситься до числа договорів про передачу майна у власність. У зв'язку з цим, рентний договір має спільні ознаки з іншими договорами, що належать до цієї групи договорів, зокрема, з договорами купівлі-продажу, міни, дарування, позики, довічного утримання (догляду). Як і в результаті виконання цих договорів, за договором ренти майно переходить у власність платника ренти, який набуває за загальним правилом усіх прав власника.

Головний спеціаліст відділу нотаріату та контролю за наданням
правничих послуг Головного управління юстиції у Закарпатській області
Н.В. Туряниця