Ліси Закарпаття використовуються нераціонально — КРУ

Ліси — головне природне багатство Закарпаття, вони займають близько половини всієї території області. Ліси нашого регіону мають у першу чергу велике природоохоронне, захисне, санітарно-гігієнічне та туристичне значення міжнародного виміру. Однак, використовуються вони головним чином для заготівлі деревини. На жаль, майже при стовідсотковому фінансуванні за період 2002-2004 років запланованих коштів на природоохоронні заходи сьогодні так і не забезпечено належну охорону лісів (збитки від несанкціонованих рубок сягають 16 544,9 тис. грн.), повідомили "UA-Reporter.com" у прес-службі КРУ в Закарпатській області. Для збереження та раціонального використання лісових ресурсів постановою КМУ від 29.04.2002 року № 581 прийнято Державну програму „Ліси України” на 2002-2015 роки, якою визначено загальні обсяги робіт та заходів для Закарпаття. Однак проведений аналіз засвідчив, що заходи Програми за період 2002-2004 років виконано всього на 27 % при забезпечені на 94,6 % бюджетними коштами від затвердженого. Тобто, на сьогодні визріла гостра необхідність розробки нових екологічних підходів у стратегії і тактиці лісогосподарювання, впровадження сталого розвитку лісокористування, що повинно забезпечити раціональне використання, відтворення та охорону лісів. Саме тому з метою вивчення причин існуючого стану, оцінки потенціалу області та надання пропозицій щодо ефективного використання коштів й було проведено та завершено днями працівниками КРУ в Закарпатській області аудиторське дослідження на тему “Ефективність використання бюджетних коштів на здійснення заходів зі збереження та управління лісовими ресурсами в системі Держкомлісгоспу в 2002-2004 роках по Закарпатській області”.

Отже, згідно з висновками цього аудиторського дослідження, основними причинами нераціонального збереження та використання лісових ресурсів області, є кілька причин. Серед них основними є такі.

1. Обмежене бюджетне фінансування. На думку аудиторів КРУ, незабезпеченість заходів різних програм в умовах обмеженого бюджетного фінансування, недоліки системи розподілу бюджетних асигнувань, а також відволікання коштів на заходи, що не пов’язані з лісогосподарськими роботами, насамперед негативно вплинули на виконання запланованих показників. Підтверджують це такі факти. Насамперед, у загальній сумі видатків на ведення лісового господарства питома вага коштів державного бюджету продовжує знижуватися: якщо у 2002 році вона становила 11%, то вже у 2004 — 6,8 %. Це, певна річ, дає відчутні негативні результати. Недофінансування призводить до невиконання заходів з охорони й відновлення лісових ресурсів. Відповідно, для прикладу, з запланованих для створення 0,28 га захисних лісонасаджень у високогір’ї Карпатського регіону фактично створено лише 12 %. Або ж інший приклад: будівництво лісових доріг виконано лише на 9 %, відновлено всього 10 % погонних метрів підпірних стінок від запланованого тощо.

Бідою, окрім слабкого фінансування, є ще й бездумна діяльність окремих „лісових” господарів, які не можуть вирішити нагальні проблеми лісів, але дозволяють собі витрачати значні фінансові ресурси на... надання різного роду спонсорської та благодійної допомоги. Таким і подібним чином було витрачено близько 1249,4 тис. грн.

2. Збільшується приховане вирубування деревини на окремих ділянках під виглядом рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства.

Так, за даними Державної інспекції з контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів в Закарпатській області, спеціальною комісією виписувалися лісорубні квитки на проведення суцільних санітарних рубок, причому обстеження ділянок не проводилося. Як приклад, в Мокрянському ДЛМГ, де без актів лісопатологічного обстеження проведено суцільні санітарні рубки й вирубано 2082 куб. м деревини, розмір шкоди, завданої державі, становить 45,2 тис. грн.

Посилаючись на відповідні служби, працівники КРУ наводять й такі офіційні дані: всюди говориться про зменшення головних рубок, а насправді ж вони зростають. Для прикладу, аудиторською групою досліджувалися показники більш раннього періоду, висновки такі: у 1990 р. розрахункова лісосіка була на 40 % менша, ніж у 1995 р., тоді як санітарна рубка 1995 р. перевищили показники 1990 р. у кілька разів. Така існуюча стратегія в лісовому комплексі триває вже 10-й рік. За цей час у лісах, що мають важливе екологічне значення і виконують основну водорегулюючу роль (а це ліси вздовж потоків, річок, лісовозних шляхів) зрубано понад 2,5 млн. м куб. деревини.

3. Серйозною проблемою в області є самовільні рубки, обсяг яких є дуже значними. Так, збитки, завдані Держлісгоспам від самовільних рубок за досліджуваний період, є значними і становлять 16 544,5 тис. грн. Аби показати, якою вагомою є ця цифра, слід навести такий показник: обсяг бюджетного фінансування за відповідний період сягнув 15451,3 тис. грн..

І ще один вагомий показник. Починаючи з 1995 року і по 2003 рік динаміка обсягів самовільних рубок набула тенденції до щорічного зростання. Так, у 1995 році було зафіксовано вирубування 1928 куб. м деревини, у 1996р. — 2123 куб. м, у 1997р. — 3002 куб. м, у 1999 р. — 4729 куб. м, у 2000 р. — 7104 куб. м., у 2001 р. — 11302 куб. м, у 2002 — 12031 куб. м і за 2003 р. — 17300 куб. м.

4. Ще однією причиною поганого стану в лісовому господарстві Закарпаття є те, що не ведеться робота щодо передачі малопродуктивних земель запасу в підпорядкування Держлісгоспу для проведення на них заліснення з метою отримання економічного ефекту. Загальна площа еродованих земель в області складає 9,8тис.га, що є високим показником для малоземельної Закарпатської області.

5. Серед інших причин аудитори КРУ висувають ще таку гіпотезу: фактично підприємствами системи Держлісгоспу не ведеться пошук альтернативних джерел для поповнення власних надходжень. Практично не проводиться робота з побічного користування лісовими ресурсами, фактично ними користуються на безоплатній основі різні підприємницькі структури. Не здійснюється глибока переробка деревини. Усього 14,2 % сягнув обсяг реалізованої переробленої деревини в загальному обсязі реалізованої продукції за 2004 рік. Не ведеться робота з розвитку мисливського туризму тощо.

Базуючись на результатах проведеного дослідження, з метою досягнення оптимальної лісистості області та виконання результативних показників програми „Ліси України” та ефективного використання бюджетних коштів і власних коштів, спрямованих на заходи програм, аудиторською групою надано пропозиції на рівні Закарпатського обласного управління лісового господарства та на державному рівні.

Так, на думку аудиторської групи, на рівні держави слід розробити підприємствам Держкомлісгоспу норматив видатків розподілу власних коштів для прозорості їх використання.

На рівні Закарпатського Держлісгоспу потрібно разом з правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування, державної інспекції з контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів розробити першочергові заходи з метою запобігання самовільних рубок.

Відтак, на думку контролерів-ревізорів, наступним кроком з боку Держлісгоспу повинно стати звернення з клопотанням до органів місцевого самоврядування про вирішення передачі до лісового фонду малопродуктивних земель з метою заліснення.

І, певна річ, усім ланкам виконавчої влади потрібно першочергово спрямовувати кошти на реалізацію заходів Програм, не допускати відволікання коштів.
Закарпатське КРУ виявило порушень майже на 7,2 мільйонів гривень
"Нетаємна вечеря" по-закарпатськи, або Як ромам проїхались ФМ-хвилею по вухах...