Мешканцi Ужгорода залишилися без жодної лазнi

Бiля останньої мiської комунальної лазнi, яка належить ТОВ "Магiстраль-сервiс", на морозi з вiниками стояв розлючений натовп. Гордяни вимагали вiд власникiв не закривати заклад на ремонт хоча б до лiта. Де ж це бачено, щоб єдину на весь обласний центр лазню закрити саме взимку?Та господарi лазнi не погоджувалися. "Я ж казав, що гартуватися треба!" -- пожартував дiд Михайло. Вiн -- iнвалiд вiйни. Пiд час фiнської кампанiї вiдморозив ноги, хворiє на ревматизм. Єдина мiська лазня була для нього не просто вiддушиною, але й, як для багатьох

ветеранiв вiйни, єдиним порятунком вiд хвороб. Як пiльговик, дiдусь платив за квиток всього шiсть гривень.

"Гартуватися так гартуватися", -- буркнув Вiктор, любитель росiйської лазнi зi стажем. Йому, "моржевi", однаково, бо i в найлютiшi

морози купається в ополонцi. Та де ж помитися рештi тисячам городян?

Не дiждавшись чiткої вiдповiдi вiд керiвництва

ТОВ "Магiстраль-сервiс", обурений натовп вiдрядив делегацiю до мiського голови Вiктора Погорєлова. Та мер делегацiю не прийняв, доручивши розiбратися своєму заступнику.

"Ремонт лазнi, -- розповiв Експресу заступник мiського голови Йосип Повхан, -- власники планували закiнчити за два квартали. Та

зваживши, що це єдина в мiстi лазня, погодилися провести ремонт за один квартал. Тож на початку березня лазня знову

працюватиме."

Тим часом серед любителiв попаритися ширяться чутки, що на мiсцi лазнi бiзнесмени планують спорудити ресторанний комплекс. I для цього є серйознi пiдстави. Адже три роки тому саме пiд приводом ремонту закрили найстарiшу лазню "Дельфiн". Тодi людям також обiцяли, що пiсля ремонту, мовляв, краще буде. А тепер тут -- приватна сауна, ресторан, перукарня...

Тому городяни побоюються, чи не доведеться влаштовувати собi лазню вдома iз... гарячим чайником.

Коментар для "Експресу"

Йосип Кардош, заступник директора Закарпатського центру держстандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї, шанувальник лазнi:

"За всiх часiв -- вiд Австро-Угорщини до

Радянського Союзу -- в Ужгородi функцiонували двi-три комунальнi лазнi. Вони частково дотувалися з мiсцевого бюджету. Послуг лазнi особливо потребують ветерани вiйни, пенсiонери та iншi категорiї соцiально незахищених людей. Однак нинi в Ужгородi, населення якого, порiвняно з 30-ми роками минулого столiття, збiльшилось утроє, нема жодної лазнi!

Це не тiльки iгнорування iнтересiв мiської громади, але й порушення будь-яких санiтарних норм i прав громадян як споживачiв цих послуг. До речi, за радянської доби, згiдно з санiтарними нормами, у кожному мiстi, в розрахунку на 30 тисяч чоловiк, була одна лазня.

Iван ЖИРОШ, Експрес

Єдина в обласному центрі Закарпаття громадська баня закрита на ремонт