Боятися повеней не слід(?!?), стверджує губернатор Закарпаття, або Сумний ювілей катастрофічного паводку 2001 року

У ці дні минають п'ять років від катастрофічного паводка 2001 р. на Закарпатті: тоді, з 3 по 5 березня, по всій області пройшли тривалі інтенсивні дощі, місцями - дуже сильні, а в горах - з мокрим снігом. Загалом за дві доби випало близько двох місячних норм опадів, у верхів'ях річки Тиса - майже удвічі більше, ніж у листопаді 1998 року /перший руйнівний паводок на Закарпатті/, що спричинило значне зростання рівня води. Вийшли з берегів і інші річки гірського краю - Боржава, Ріка, Тересва. Внаслідок цього було підтоплено 255 населених пунктів, 37 тисяч га сільгоспугідь, понад 33 тисячі житлових будинків, 1955 зруйновано, загалом же ремонту підлягало близько 9 тисяч будинків. Було пошкоджено 55 кілометрів автодоріг, два кілометри водозахисних дамб, три кілометри берегоукріплень, 20 мостів. З багатьма населеними пунктами перервався електрозв'язок. Найбільше потерпіли від стихії Міжгірський, Тячівський, Рахівський, Виноградівський, Хустський та Іршавський райони. У зоні підтоплення опинилося 320 тисяч жителів. Довелось відселити близько 14 тисяч людей, четверо з них загинули. ...Сумний ювілей став приводом до розмови з головою Закарпатської обласної держадміністрації Олегом ГАВАШІ про те, що зроблено для потерпілих і для того, щоб стихія не заставала більше людей зненацька й не завдавала таких відчутних збитків.

- Олеже Олодаровичу, Закарпаття ще не оправилося від катастрофічного паводка, який відбувся у листопаді 1998 року, аж тут новий удар стихії... Що допомогло людям витримати ці випробування і вистояти?

- Взагалі-то паводки на Закарпатті - не рідкість. Але таких, що сталися у 1998 і 2001 роках, наш край не пам'ятає. До речі, удар другого паводка був потужніший, ніж першого, та збитки виявились меншими. Якщо, скажімо, перша стихія завдала народному господарству області збитків на 800 мільйонів гривень, то другий - на 284,85 мільйона. Сталося так тому, що після 1998 року в області було виконано великий обсяг водозахисних робіт: це у значній мірі й "збило" руйнівну паводкову хвилю. А вистояли закарпатці завдяки допомозі, співчуттю й підтримці з боку всієї України, міжнародних організацій.

З перших же годин до боротьби зі стихією були залучені спеціалізовані підрозділи рятувальників МНС та Міноборони, бригади обводгоспу, облавтодору, Укртелекому, працівники закарпатської міліції, Ужгородського відділка залізниці. На прохання облдержадміністрації МНС України оперативно доставило в область 326 тисяч мішків для нарощування дамб, ще 80 тисяч надійшли з Угорщини. Через карпатські перевали потягнулися автокаравани зі всієї України з будівельними матеріалами, продуктами, іншими гуманітарними вантажами.

Для ліквідації наслідків стихійного лиха у Закарпатській області тодішній Прем'єр-міністр України Віктор Ющенко утворив урядову комісію. Функції робочого органу цієї комісії було покладено на штаб з ліквідації наслідків стихійного лиха, створений ще у 1998 році. Область була визнана зоною надзвичайної екологічної ситуації.

- Надворі був березень, ще майже зима, а тут таке лихо... Та чи не найстрашнішим ударом для багатьох людей стала втрата даху над головою...

- Керівники держави та області розуміли це, тому першочергова увага була звернута саме на забезпечення потерпілих житлом. Станом на 1 січня ц.р. введено в експлуатацію 1361 новий будинок, придбано 444 будинки і квартири, 135 сім'ям за їхнім бажанням виплачено грошову компенсацію за втрачене житло, відремонтовано 8954 будинки. Всього на відновлення пошкодженого паводком житла використано близько 101 мільйона гривень. Грошову допомогу надано всім власникам житла, які мали право на її отримання.

- А яка ситуація на інших напрямках відновлювальних робіт?

- Почнемо з протипаводкових заходів. За минулі п'ять років за рахунок усіх джерел фінансування виконано протипаводкових робіт на суму 83,48 мільйона гривень: введено в дію 69 км захисних дамб, 27 км берегоукріплень, 5 гідротехнічних споруд, 12 гідропостів, розчищено майже 18 км русел рік, відрегульовано понад 8 км русел малих річок і потічків, очищено від чагарників близько 36 гектарів заплавних територій.

Виконано й значний обсяг робіт щодо протипаводкового захисту автомобільних доріг, відновлено 9 мостів, а також найбільш важливі об"єкти комунальної власності /у всіх районах області їх близько 300/. Кошти спрямовувались передусім на відбудову містків, мостів та мостових переходів, каналізаційно-насосних станцій та водозаборів, а також шкіл, дитсадків, міських котелень і т.д.

- Олеже Олодаровичу, паводок спровокував і нові зсувні процеси, від яких також постраждали люди...

- Так, це одна з проблем, яку доводиться вирішувати у комплексі з іншими протиповеневими заходами. За період від березня 2001 року власникам 609 будинків була надана грошова допомога на ремонт житла чи відселення. На це використано близько 23 млн. гривень. Цього недостатньо. Втім, і затверджена свого часу Програма протизсувних заходів фінансується не в повному обсязі. Тим не менше фахівці Закарпатської геолого-розвідувальної експедиції продовжують обстеження територій, вражених небезпечними екзогенними процесами. Складаються каталоги зсувів, селей, бічної ерозії і т.д. Проводяться спеціальні спостереження за будинками у зоні ризику.

- Здається, досі не дуже щедро фінансувалася й програма робіт з протипаводкового захисту...

- Справді, затведжена ще у 2001 році "Програма комплесного захисту в басені р. Тиса у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року" станом на 1 січня ц.р. була профінансована лише на 13 відсотків. Таке забезпечення Програми, яке відбувалося з початку її реалізації, дозволяло тільки підтримувати існуючі протипаводкові споруди в задовільному технічному стані. Для будівництва ж нових об'єктів і створення передбаченого Програмою сучасного протипаводкового комплексу цих коштів явно не вистачало.

Торік Держводгосп України суттєво допрацював згадану Програму, внісши до неї зміни, які відповідають сьогоднішнім умовам. Виділені роботи, які будуть здійснюватися відповідно до встановленої черговості, в залежності від обсягів фінансування. Вартість робіт "прив'язана" до цін 2005 року. Оновленою Програмою передбачені й заходи, у яких зацікавлені сусідні країни - Угорщина, Словаччина і Румунія.

Тепер на виконання Програми у 2006-2015 роках з держбюджету належить виділити значно більше коштів, ніж передбачалося старою Програмою. Кабінет міністрів України минулого місяця затвердив змінену Програму, реалізація якої дасть змогу захистити 500 населених пунктів, 2600 виробничих об'єктів, 200 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, що в умовах малоземелля на Закарпатті є дуже суттєвим. Це також відкриває можливості для паралельного розроблення Програми використання гідроенергетичного потенціалу річок області, котрий становить четверту частину всього гідроенергопотенціалу держави.

До речі, на виконання згаданої Програми у цьому році з держбюджету виділено 80,9 мільйона гривень, з них Держводгоспу України - 70,9 мільйона.

- Отже, Програма є. Що ще робиться в області, аби катастрофічні паводки 1998 і 2001 років не повторялися...

- Створюються нові гідрологічні пости, які спостерігають за "поведінкою" рік. Налагоджується співпраця з фахівцями Румунії та Угорщини, міжнародних інституцій. Щоб уникнути забудови на затоплюваних територіях та в зонах зсувів, відкориговано генеральні плани 29 населених пунктів. Крім того, в області дислоковано аварійно-рятувальний загін спеціального призначення з технікою, бійці якого готові у будь-який час вступити у двобій зі стихією. Сподіваємось, ці та інші заходи не дадуть великій воді розгулятися так, як це було у двох згаданих випадках. Віримо, що й держава, незважаючи на певну скруту, вишукає необхідні кошти, і ми зможемо виконати всі передбачені роботи у повному обсязі.

- І, нарешті, ваш прогноз: чи будуть паводки на Закарпатті цієї весни?

- Фахівці вважають, що будуть, але боятися їх не слід. Йдеться не про катастрофічні стихійні явища...

- Спасибі за розмову.

Інтерв’ю взяв Ярослав Ядловський, "Укрінформ".
Закарпатську протипаводкову програму відкоригують
Не за горами — паводок?
На Рахівщині відновлено зруйновані паводком електролінії
У регіні розпочалася виплата компенсацій потерпілим від паводків