Над виноробством Закарпаття навис домоклів меч!

Галузь, яка стала візиткою Закарпаття, потребує порятунку. Як відомо, навесні 2005 року при внесенні змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" було прийнято, що плата за ліцензію для виробників вина становить 250 тис. грн., а для первинного виноробства - 25 тис. грн. Ось ця узаконена норма й підірвала економіку більшості малих підприємств АПК Закарпатської області, які раніше розливали вино і від реалізації якого напряму залежав їх фінансовий стан у цілому. Крім АПФ "Леанка", це Іршавський та Тересвянський заводи продтоварів, СВАТ імені Шевченка, що в селищі Королево, АПТП "Бобовище", радгоспи-заводи -"Берегівський", "Мужіївський", "Мукачівський", "Виноградівський", "Ужгородський", радгоспи "Великолазівський" і "Червона зірка".
Детальніше про це та інші проблеми галузі — в інтерв'ю із першим заступником начальники головного управління агропромислового розпитку Закарпатської ОДА Степаном НОДЬОМ.

— Степане Федоровичу, почнемо нашу бесіду з конкретного факту. Ходять чутки, що директор АПФ "Леанка", заслужений працівник сільського господарства України Хачатур Петросян звільнився з роботи через те, що придбання надто дорогої ліцензії на розлив вин для підприємства, яке він очолював упродовж багатьох років і вивів у передові, вважає недозволеною розкішшю...

- Я знаю Хачатура Шмавоновича як ділового керівника і хорошого господарника. І те, що він офіційно звільнився з роботи за власним бажанням, - це його особиста справа. Істинних причин такого несподіваного для мене вчинку X. Петросяна, чесно кажучи, не знаю. Але не виключаю, що одна з них - це і е той дамоклів меч, котрий рік тому навис над галуззю виноградарства, якою здавна славилося середнянське господарство, і саме вона приносила йому солідні прибутки.

Два роки тому в знаменитих середнянських підвалах була створена нова марка виноградного вина "Спокусниця", котру пропагувавХачатур Петросян і з великою радістю сам інформував у пресі про золоті медалі, здобуті цим вином на кількох міжнародних конкурсах-дегустаціях. А сьогодні, як це не прикро констатувати, "Спокусниця" зникла з прилавків торгових магазинів.

— Чим, на вашу думку, це можна пояснити?

- Проблеми, які на сьогодні наявні у виноробстві Закарпаття, справді викликають велику тривогу в підприємств, які спеціалізуються на ньому, й у їхніх керівників. Отож відхід Петросяна від керма "Леанки", як на мене, є своєрідним протестом цим проблемам, швидке розв'язання яких стало для нього непосильним.

У першу чергу це пов'язано з тим, що навесні 2005 року при внесенні змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" було прийнято, що" плата за ліцензію для виробників вина становить 250 тис. грн., а для первинного виноробства - 25 тис. грн. Ось ця узаконена норма й підірвала економіку більшості малих підприємств АПК нашої області, які раніше розливали вино і від реалізації якого напряму залежав їх фінансовий стан у цілому. Крім АПФ "Леанка", це Іршавський і Тересвянський заводи продтоварів, СВАТ імені Шевченка, що в селищі Королево, АПТП "Бобовище", радгоспи-заводи "Берегівський", "Мужіївський", "Мукачівський", "Виноградівський", "Ужгородський" радгоспи "Великолазівський" і "Червона зірка". Всі вони раніше мали деякі обсяги виробництва та розливу вина. Якщо взяти вищезгадану вартість ліцензії, яку встановлено, то для таких підприємств, як "Айсберг", "Квадро", "Котнар" (усі з м. Берегове) та ужгородського "Скілура", питома вага яких становить практично 90 відсотків загального обсягу виробництва вина з області, то. зрозуміло, що для них ця вартість ліцензії не настільки значна. І, навпаки, для перерахованих держгоспів така плата за ліцензію е нереальною.

— Чому?

- Можна пояснити на простому прикладі. Що таке 10 тисяч декалітрів вина? Це 100 тисяч літрів. А якщо на 100 тис. літрів ще заплатити 250 тис. грн. за ліцензію на розлив, то потрібно ще виноград переробити й зробити з нього вино, що означає ще плюс 25 тис. грн. за ліцензію на первинне виноробство, і виходить, що кожному із них треба заплатити в рік уже 275 тис. грн. А якщо поділити 100 тис. літрів на 275 тис. грн., то виходить, що на 2,75 грн. зростає додатково собівартість одного літра вина. І само собою зрозуміло, що це напряму робить неконкурентоспроможною продукцію цих підприємств, хоча вина, які вони розливали, мали своє ім'я, свій імідж, свого покупця і користувалися великим попитом. Тому питання стосовно перегляду вартості ліцензій для ось цієї категорії виновиробників ми неодноразово порушували ще в минулому році через народних депутатів Верховної Ради України від Закарпаття. Але, на жаль, позитивного його вирішення і прийняття відповідного парламентського рішення ми так і не отримали.

— Тепер,Степане Федоровичу, повноваження того парламенту, про який кажете, вже закінчились, а віз виноробських проблем так і не зрушився з місця.

- Ми підготували обгрунтованого листа, якого міністр МНС України Віктор Балога та голова ОДА Олег Гаваші передали Президенту 7 квітня нинішнього року, коли він перебував у нашому краї з робочою поїздкою по вивченню ходу виконання довгострокової протипаводкової програми "Тиса". Із відповідей, отриманих головним управління агропромислового розвитку ОДА, бачимо, що наше звернення не залишилося без реагування і тепер конкретно розглядається в Мінагрополітики України, й надіємося, що воно буде розглянуте в новообраній Верховній Раді та в новому уряді, який вона сформує, і може бути прийняте позитивне рішення. А мова йде про встановлення диференційованої вартості ліцензії для виноробів залежно від обсягів розливу вина

— Будь ласка, конкретизуйте...

- Для підприємства, яке розливає у рік до 100 тис, декалітрів вина вартість ліцензії має становити до 50 тис. грн. А якщо обсяги вина, яке розливає підприємство, сягають від 100 тис, до 250 тис. декалітрів на рік, то вартість ліцензії зростає до 100 тис. грн. Тобто зробити таку диференціацію, щоб ті підприємства, які виробляли незначні обсяги вина виноградного або плодоягідного, змогли собі викупити ліцензію на розлив і далі працювати. Це, вважаю, сприяло б відновленню роботи наших традиційних виноробних підприємств. Чому? Тому, що, як ви знаєте, і торік діяли, і а нинішньому році діють цільові державні програми селекції багаторічних насаджень. Вони (програми. - Авт.) є відчутною державною підтримкою тих підприємств, які займаються виноробством, і це означає, що виноградники Закарпаття будуть відроджуватись. У цьому напрямі насамперед добре працюють такі вже згадувані мною підприємства, як "Айсберг", "Квадро" та "Котнар" із Берегова. Вони мають великі площі виноградників не тільки в оренді, а й чималі власні їхні плантації, що сприятимуть розвитку виноградарства на Закарпатті, а також збільшенню виробництва натуральних закарпатських вин, які народом не забуті, і вони популярні не лише на теренах нашої області, а й інших регіонів України. Однак, на жаль, треба сказати, що ця висока вартість ліцензії, яка була встановлена внесенням змін до Закону "Про державний бюджет України на 2005 рік", призвела до того, що деякі види виноградних вин виробництва Іршавського заводу продтоварів, АПТП "Бобовище", агропромислової фірми "Леанка" останнім часом зникли з прилавків магазинів. Наше завдання в тому, щоб вина, які виробляються закарпатськими виноробами, в яких є відповідні технології і технологічні лінії для розливу, підвали для витримки, розливались надалі й радували не тільки закарпатців, а й численних гостей, котрі приїжджають у наш край. Відомо, що Закарпаття відвідує багато туристів як влітку, так і взимку. Для них наші вина "Троянда Закарпаття", "Гроно", "Ізабелла" й деякі інші постійно були найпершою візиткою нашого чарівного краю. Де б ви не були, то бачили, що всюди, хто приїжджав сюди, завжди шукав ці вина в магазинах. І знаєте, що колись у Києві на Хрещатику був чудовий винний магазин "Троянда Закарпаття", який практично сьогодні відсутній, бо вже немає в тих обсягах цього вина тому, що ці ціни на матеріально-технічні засоби, енергоносії і вартість ліцензії дуже стримують виробників.

— Тим більше, що і так с досить високий акцизний збір...

- Про акциз ми вже не говоримо, бо акцизний збір є прерогативою держави. Він не може бути відмінений, тому що це вид виробництва, який наповнює бюджет. І ставити питання зменшення чи зміни акцизу - це нині нереально. А от питання запровадження диференційованої ставки за ліцензію на розлив вина - реально. Хоча, на мою думку, було б справедливіше, якщо було б встановлено ліцензійну плату з розрахунку за кожен декалітр вина незалежно від того, скільки підприємство його виробляє. Якщо розливає тисячу декалітрів, нехай платить за тисячу, або якщо виробляє 10 тис. дал., то нехай оплачує ліцензію на 10 тис. декалітрів. Тобто, за фактично виробленими обсягами вина чи виноматеріапів можна б усе нормально контролювати через відповідні органи, і тоді плата за ліцензію провадилась би так само, як і акцизний збір. Гадаю, що такий підхід був би ще кращий. А поки що ми в першу чергу спробували пробити цю диференційовану плату за ліцензію тому, що вона підтримана нашими виноробами, Перед тим,як звернутися до Верховної Ради ще попереднього скликання і потім до Президента України, ми провели зустрічі з виноробами краю, обговорили питання про те, щоб хоч трохи зняти з них фінансовий тиск. і керівники виноробних підприємств підписали подання. Так що це - не просто видумка головного управління агропромислового розвитку ОДА, а поміркована відповідно до реалій сьогодення колективна вимога виноробів усього Закарпаття. Гадаю, те, що ця проблема піднята на щит закарпатцями, і повідомлення, що закарпатське виноробство рятує Президент Віктор Ющенко, який дав доручення внести на розгляд Верховної Ради України відповідні зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", згідно з якими має бути узаконена диференційована вартість ліцензії для виноробів у запропонованій нами градації, нещодавно з'явилося в Інтернеті. З цього приводу нам в управління вже телефонували і дякували за ініціативу колеги з інших областей. Не думаю, що в Криму, Одеській, Миколаївській чи Херсонській областях немає малих і середніх підприємств - вино-виробників.

Якщо б це питання не було вирішене, то виробництво вин, що традиційно є іміджем Закарпаття, у нас через певний час було б зупинене. Але, впевнений, воно таки буде вирішене, бо в принципі така велика вартість ліцензії нівелює і отой однопроцентний збір від тих же виновиробників, який акумулюється централізовано у Держбюджеті, а потім направляється з нього на місця як часткова компенсація затрат на закладання нових інтенсивних виноградників і садів. А це не що інше, як сприяння держави відновленню тих же багаторічних насаджень і роботі виноробних підприємств.

— Але ж практично виходить, що однією рукою даємо, а другою забираємо?..

- Практично тим підприємствам, які не мають ліцензії, ми і давати коштів, з тога однопроцентного збору не можемо, тому що вони вино не виробляють. Адже встановлений чіткий порядок розподілу асигнувань на закладку багаторічних насаджень, які через Мінагрополітики України виділяються головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрацій виноградарських і садівничих регіонів. А ці управління вже у розрахунку на 1 га фактично закладеного виноградника та саду частково компенсують господарникам їхні затрати. Це, розумієте, не те, що однією рукою даємо, а іншою забираємо. Насправді виходить, що драконівською вартістю ліцензії ставимо виноробні підприємства на коліна так, що вони скочуються у прірву банкрутства, коли підуть борги по платежах до бюджету, не буде виплачуватися людям зарплата, підприємства зупиняться. У цих колективах є кваліфіковані досвідчені робітники, які отримували зарплату від первинного і вторинного виноробства. Тут ціла низка взаємопов'язаних питань. Це - і наповнення бюджетів різних рівнів, і Пенсійного фонду...

— ...І, зрештою, Степане Федоровичу, втрата кадрів, майстрів виноробства?

- Так. Але не тільки втрата кадрів, а й самих підприємств галузі з їхніми традиціями і тих прекрасних вин, що в них виробляються та реалізуються не лише в області, а й за її межами. І плюс воно потягне за собою збільшення несертифікованого виробництва та продажу так званого домашнього вина населенням, за яке не сплачується акциз, інші податки, тобто вилучення з бюджету досить таки відчутної суми коштів.

— Так що будемо сподіватися на серйозну підтримку глави держави?

- Доручення Президента - це його законодавча ініціатива, яка має розглядатися парламентом у першу чергу серед проектів законодавчих актів. Але все залежатиме від того, за який термін буде створена коаліція у новій Верховній Раді й обране її керівництво, як парламентом буде сформований уряд і чи спроможні вони будуть займатися, крім політичних питань, і питаннями соціально-економічної сфери, що стосуються захисту вітчизняного товаровиробника, в тому числі - й галузі виноробства.

Богдан ДУБОВИЙ, "Новини Закарпаття".
Закарпатські виробники вина у розпачі!
В Закарпатье гибнет молодая виноградная лоза
Социалистический пикет в поддержку виноградников Закарпатья