Михайло Порада: "Професійний рівень наших митників — серед кращих у Європі"

25 червня митники Закарпаття відзначатимуть 16-ту річницю Митної служби України. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з начальником Ужгородської митниці Михайлом Юрійовичем ПОРАДОЮ.

Михайло ПОРАДА.

— Михайле Юрійовичу, з огляду на ваш 20-річний досвід роботи у митній службі, назвіть головні відмінності між митницею теперішньою і тією, що була два десятиліття тому.

— Різниця суттєва. Насамперед вона у тому, що здійснення контролю митного оформлення значно ускладнилося, якщо Радянський митний кодекс містив 120 статей, то у нині існуючому їх 432 . Тому спрощення митних процедур залишається одним з основних завдань, що наразі стоять перед Державною митною службою України. Зросли також вимоги та відповідальність: український митник має бути інтелектуальною, професійною, грамотною людиною. Адже працювати на митних пунктах пропуску стало набагато складніше, що можна бачити на прикладі Ужгородської митниці: збільшився товарообіг, ускладнилися процедури здійснення митного контролю, про що ми вже говорили. До того ж, не всі митниці ще забезпечені належними технічними засобами митного контролю та зв’язку; на жаль, до таких належить і наша. На митному посту «Ужгород» реконструкція не здійснювалася з періоду 80-х років, подібний стан на митному посту «Великий Березний — Угля».

— Однак Ужгородська митниця продовжує суттєво поповнювати Державний бюджет.

— Це вдається робити, зокрема, завдяки збільшенню бази оподаткування товарів та інших заходів тарифного й нетарифного регулювання. До прикладу, чотири роки тому, коли ще існували Карпатська регіональна митниця, Чопська, Закарпатська митниці, — за рік до бюджету було перераховано 340 млн. грн. Минулого року тільки одна Ужгородська митниця перерахувала до Державного бюджету таку ж су-му. Показники митниці зростають щомісячно, щоквартально. Скажімо, від початку поточного року вже перераховано до Державного бюджету 158 млн. грн. (станом на цей же час торік це становило всього 117 млн. грн.). При цьому я завжди акцентував на тому, що це, насамперед, заслуга суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

— А на визнання яких заслуг у такому разі, так би мовити, претендує очолювана вами митниця?

— Заслуги митниці — в оперативному обслуговуванні суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють імпорт товарів, адже з огляду на оператив-ність оформлення митних документів, збільшується кількість зовнішньоекономічних операцій, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності отримують можливість оперативно вкласти гроші в наступні операції з імпорту. Наш головний митний пост «Ужгород-вантажний» працює на повну потужність, а 70 відсотків платежів до Державного бюджету надходять саме звідси. Значне зростання надходжень цьогоріч по митному посту «Мукачево», де кількість суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з 1-2 збільшилася вп’ятеро, а до кінця року їх стане ще більше.

— Михайле Юрійовичу, Державна митниця несе правоохоронну місію, однак в Україні вона позбавлена відповідних повноважень.

— Україна залишається єдиною у Європі країною, де митні органи не мають статусу правоохоронних. Причому митниці в інших республіках колишнього СРСР мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність і, відповідно, статус правоохоронного органу. Для нас це, звичайно, погано у тому сенсі, що ми не маємо можливості доводити до логічного завершення порушені митницею кримінальні справи і змушені передавати їх іншим правоохоронним органам.

— Чи можна вважати цю об’єктивну обставину однією з причин того, що західний кордон держави серед найбільш проблемних?

— На мою думку, західний кордон України є найбільш професійним, якщо оцінювати його за кадрами, які тут працюють. Не можна не зважати на той факт, що невдовзі ми з чотирьох сторін межуватимемо з кордонами Євросоюзу. Вже нині 95 % наших митників мають вищу освіту, а половина невдовзі матиме по дві вищі освіти. Без перебільшення, професійний і освітній рівні наших митників — серед вищих у Європі. А щодо проблемності західного кордону, то... не можу погодитися з цією тезою. По-перше, кордон не є таким по всій протяжності, по-друге, на інших кордонах ма-ємо такий різновид проблем, яких на західному якраз і не існує.

— Крім потенційної та швидкої близькості з кордонами Євросоюзу, на нас очікує і чемпіонат Європи-2012. Як готується до цього Ужгородська митниця?

— Вдячний за це запитання. Чомусь вважається, що навантаження ляже виключно на польський напрямок, однак аналіз показує, що значна частина туристів — футбольних вболівальників пройдуть також через наші пункти пропуску. Інший аспект: за п’ять років в Україні доведеться побудувати нові дороги, готелі, стадіони, а вантажі з матеріалами великими партіями та об’ємами ввозитимуть зокрема через українсько-словацький кордон. Тому дуже важливим у цьому контексті є відкриття потужного вантажного комплексу з ліцензійними складами, перевантажувальними майданчиками, відкритими територіями для зберігання вантажів та транспортними засобами при пу-нк-ті пропуску «Ужгород», через який будуть ввозитися вантажі на об’єкти ЄВРО-2012. Вантажний комплекс пункту пропуску «Ужгород» буде зданий в експлуатацію у грудні й матиме пропускну потужність 500 транспортних одиниць на добу в обох напрямках. Негайного фінансування та будівництва потребує під’їзна дорога, яка з’єднає пункт пропуску з об’їзною дорогою протяжністю 1 км 200 м, що навколо м. Ужгорода. Вирішення цього питання суттєво вплине на інтенсивність пропуску вантажів, особливо з прив’язкою до ЄВРО-2012. Буде відкритий пункт пропуску «Лубня—Волосате» на українсько-польському кордоні, вже розроблений проект, відповідні пропозиції направлені до облдержадміністрації, днями з цього приводу відбулося міжурядове засідання українсько-польської комісії, є необхідна підтримка Держмитслужби. На європейських туристичних картах цей пункт пропуску вже існує як міжнародний піший, кінний, велосипедний — на маршруті Брюссель—Афіни і має велику популярність.

— Несправедливим було би не згадати про залізничний митний напрямок.

— На теренах України найбільший експортний потік вантажів залізницею припадає на територію діяльності Ужгородської митниці, в основному це сировина, руда, вугілля, продукція металопрокату, що прямують на металургійно-переробний завод у Кошице. Плануємо також збільшити ввезення товарів широкого вжитку, доставка яких можлива залізницею, але під це попередньо слід створити необхідні умови: склади, майданчики для перевантаження тощо.

— Чи впливає на роботу митниці політична ситуація в країні?

— Тільки за умови, якщо політична ситуація супроводжуватиметься змінами законодавства стосовно порядку ввезення та оподаткування товарів та предметів, пропуску транспорту, осіб тощо. Вона може коригувати хіба що збільшення або зменшення кількості людей, які перетинають митний кордон зі службовою, туристичною чи іншою метою.

— Михайле Юрійовичу, а наскільки близькою є перспектива мати митний санаторій і митну поліклініку у нас, в Закарпатті?

— В Закарпатті на базі профільного санаторію «Синяк», згідно з дорученням Держмитслужби, плануємо відкрити митний санаторій, у якому відпочиватимуть митники з усієї країни. Серед інших втішних перспектив очікуємо на відкриття в Ужгороді митної поліклініки, яка спеціалізовано обслуговуватиме митників з усього Закарпаття, а також членів їхніх сімей, адже у нашому регіоні близько 1200 працівників митниці. Проведення щорічних медично-профілактичних оглядів на сьогодні для нас є проблемою, а зважаючи на непрості умови праці митників, особливо на пунктах пропуску, їхнє здоров’я потребує більшої уваги. На жаль, ці нагальні питання вимагають доопрацювання, виготовлення генеральних планів, погодження, фінансування... Принаймні, згідно з угодою між профспілками та митною службою, це має знайти вирішення до 2010 року.

— 25 червня митники відзначатимуть своє професійне свято. Що воно значить особисто для вас?

— Для мене особисто як керівника Ужгородської митниці — це можливість донести колективу оцінку його роботи, можливість подякувати за працю. На митних постах Ужгородської митниці 25 червня цілодобово нестимуть службу 200 чоло-вік, митники звикли працювати і на інші свята. Вважаю, що замало для цього провести тільки врочисті збори, тому вперше ми ініціювали проведення до Дня митника спартакіади підрозділів Ужгородської митниці з футболу, волейболу, перетягування каната, кросу на стадіоні «Авангард» у суботу, 23 червня. Це стане також підготовкою до осінньої спартакіади правоохоронних органів. Очолюватиму команду управлінського апарату, отже, візьму участь у змаганнях з усіх видів спорту, крім перетягування каната...

— Зі святом і успіхів!

***

М.Ю.Порада народився 26 червня 1959 р.у с. Широке на Виноградівщині. У 1983 р. закінчив Київський Державний педагогічний інститут за спеці-альністю «Іноземні мови», у 2003 році — Ужгородський Національний університет за спеціальністю «Правознавство». Вільно володіє іспанською, англійською та словацькою мовами. У м. Чита (Росія) пройшов службу у Збройних силах СРСР. У митних органах працює 22 роки, починав простим інспектором Ужгородської митниці (1985р.) З 1995 по 2000 рр. очолював митний пост «Тиса», пізніше — «Чоп-залізничний», з 2000 по 2003 рр. працював заступником начальника Чопської митниці. Потім два роки керував Закарпатською митницею (теперішня Виноградівська). З травня 2005 по квітень 2006 рр. займав посаду заступника начальника Чопської митниці, начальника Служби боротьби з контрабандою та митної варти. Нині очолює Ужгородську митницю. Нагороджений нагрудними знаками «За сумлінну службу в митних органах України» та «15 років митній службі України». У 2004 р. отримав спеціальне звання — радник митної служби 1 рангу. Одружений, має двох синів.

Людмила Сушко, "РІО"
Михайло ПОРАДА про перевірки на Ужгородській митниці
Начальник Ужгородської митниці Михайло Порада заперечив і назвав такими, що не відповідають дійсності, звинувачення нардепів Ігоря Рибакова та Андрія Шкіля
Закарпаття: Нардепи Ігор Рибаков і Андрій Шкіль — про зловживання на кордоні