Для закарпатців Друга світова розпочалася ще у 1938-му
А для їхніх сусідів-галичан – 1 вересня 1939 року.
Кажуть, що розумні вчаться на чужих помилках, а дурні - на власних. Люди з досвідом стверджуюють, що перших - дуже мало. Тому в історії окремих осіб, націй і людства вцілому так багато помилок. Проте, існують чужі помилки, які, як лампочка для собаки Павлова, вмикають захисні властивості організму на виживання.
Наближається День Перемоги.
Дуже неоднозначний день у календарі багатьох країн світу, а в нас, українців, певно, найсуперечливіший.
Уже починаючи з того, що початок і тривалість самої війни та окупації території для українців були абсолютно різними.
Для закарпатців Друга світова розпочалася ще у 1938-му, а для галичан – 1 вересня 1939 року.
Оголошена Радянському Союзові 22 червня 1941-го війна стартувала на українських землях, і до кінця року більшу частину території УРСР було зайнято німецькими військами. Проте, східні райони Харківської, Ворошиловградської (Луганської), Сталінської (Донецької) областей тоді ще не були окупованими.
До 1 липня 1942-го оборонявся Севастополь, а 22 липня 1942 року, коли Червона Армія залишила місто Свердловськ Ворошиловградської області, вважається офіційною датою повної окупації території України…
Зворотній шлях нацистських військ розпочався 3 серпня 1943 року битвою за Харків; восени вони відступали за Дніпро.
До весни 1944-го від ворога було звільнено більшу частину Правобережної України, до кінця літа – Західну, а 28 жовтня завершено ліквідацію німецьких військ у Закарпатті.
Для українців Лемківщини і Пряшівщини бої точилися аж до 20 січня 1945 року.
На Закерзонні протистояння українців, викликане депортацією з рідних місць через договори між СРСР і Польщею, тривало до липня 1946 року, а з 28 квітня до кінця липня 1947-го відому операцію «Вісла» пережили українці Західної Галичини (південно-східні землі теперішньої Польщі) за пасивної підтримки радянських і чехословацьких військ…
Імовірно, відсутність чіткої наукової позиції України, як держави, до подій Другої світової війни, також називатимуться науковцями серед причин теперішніх подій у Криму та на Донбасі. Хоч американський філософ Дж.Сантаяна застерігав: «Хто не пам’ятає свого минулого, приречений пережити його знову»…
Жоден із очільників України не захотів взяти на себе цю важку ношу і відповідальність озвучити істину, що для українців досі відкритим є питання: якщо 9 травня – День Перемоги, то хто кого переміг: один загарбник іншого? один ворог – іншого? одне зло – інше? окупація декількох років змінилась на окупацію десятиліть?...
Проте, політика замовчування – «щоб не дратувати» - ні своїх співгромадян, ні уряди і народи інших країн, як показав час, не стала панацеєю, не вирішила проблем, породжених різним баченням і розумінням історичних проблем.
А от відсутність чіткої оцінки тих подій – і є той грунт, на якому так щедро плодяться «колоради і Ко».
Пригадуючи легендарне інтерв’ю Царьова на «Громадському», де Роман Скрипін виявив тупе незнання «головного поборника русскава міра» навіть дати початку Другої світової війни, не перестаєш дивуватися двом речам:
це як сильно треба любити гроші, щоб бути готовим задля їх отримання виставляти себе на посміховисько,
невже в Росії така криза з підбором кадрів, що вони платять купу років гроші таким примітивам.
Зрештою, можна згодитися, що не всі «туплять» за гроші. Є й ті, що за ідею.
Як виглядає та ідея – то вже питання іншого порядку.
Може, банальна ситуація: кум кума самого кума, яка змушує відповідати отриманому званню, «тягнутися» до рівня того, чиїм кумом (сватом, другом) назвався?..
UA-Reporter.com
Коментарі
у 1938-1943 в нас не було
у 1938-1943 в нас не було війни... нас нико не бомбив і не обстрілював
війна почалася в осені 1944 року коли оккупаційна червона армія сталінна, нищила наш край
ще добавлю що Закарпаття
ще добавлю що Закарпаття знаходится в окупаціі з 1944 року по нині...