Додати новий коментар

Гра в Ужгороді повністю відповідала статусу кубковій. Якщо в першій половині першого тайму на трибунах було спокійно, та можна було і заснути, то починаючи так десь з хвилини 36 пристрасті на полі вирували ще й ті. Посприяв цьому і луганський арбітр Родіоненко, який в деяких епізодах приймав, скажімо так, неоднозначні рішення, і якій не на жарт завели й так гарячу закарпатську публіку.

А розпочиналося все академічно. Особливо зі сторони гостів. Підопічних Безсонова чи то спека 30-ти градусна зморила, чи то просто не всі встигли відійти після «турецьких пригод»…Одним словом, Дніпро в перші хвилини матчу явно не вражав, за що власне і поплатився. На 7 хвилині Давидов виграв дуель на фланзі в Денисова і прострілив вздовж воротарського майданчика, де улюбленець Ужгорода Невуче чітко переграв Боровика. Гостей такий перебіг подій дещо «опустив на землю», але не настільки щоб Закарпаття «посипалося». Дніпряни не квапливо розігрували м’яч в центрі поля, однак в деяких ситуаціях припускалися просто елементарних помилок, які явно не прикрашають гравців національних збірних. На 30 хвилині Безсонову прийшлося випускати Назаренка, який змінив Алсідеша. Бразилець, безумовно, класний гравець, втім в Ужгороді запам’ятався лише салатовими бутсами…

З Назаром все стало по-іншому. На 36 хвилині гості заробили штрафний метрів з 30 до воріт Бабенка. Пішла подача, і Селезньов вигравши верхову боротьбу у захисників, влучив в стійку воріт. М’яч відскочив до Русола, якого чи то завалив чи то обійняв Донець. Пенальті, який чітко реалізував Селезньов.

Закарпаття також не вражало. Зовсім не працювали фланги, а одного Козоріза в центрі поля не вистачало. А ще підопічні Гамули полюбляють «привозити» м’ячі у власні ворота. На 45 хвилині чергова обрізка в центрі поля закінчилася дублем Селезньова, який завершив класну атаку за участю Ротаня і Гоменюка. Саме останній віддавав Євгену вирішальну передачу.

Другий тайм проходив по-іншому. Емоцій вистачало на декілька матчів, але краще б вони матереалізовувалися у яскравий футбол. Розпочалося все з моменту того ж Селезньова, який на 48 хвилині не реалізував вихід сам-на-сам. Не забиваєш ти, забивають тоді – всім відоме правило. На 53 хвилині Артеменко завершив масовану атаку господарів, пробивши в дальній від Боровика кут. Асистентом виступив Гомес, а в Безсонова знову мають бути питання до Денисова. Хоча, не прес-конфереції коуч дніпрян «пожурив» Ессолу який перед тим не зумів винести м’яч з власної штрафної.

Ну а далі пішла справжня чоловіча боротьба. Перевагою володіли гості, але особливих дивідендів їм це не приносило. Закарпаття заслугою Невуче вправно контратакувало, але запал нігерійця партнери не підтримували. Складається враження, що вікових футболістів Закарпаття просто не вистачає на всю гру…Третій гол гостей вийшов не зовсім логічним. На 73 хвилині Ротань подав кутовий, а Лисицький буквально вніс шкіряного в сітку воріт Бабенка.

Пропущений м’яч не знітив господарів. Команда Гамули практично всі сили кинула на атаку, але до ударів справа не доходила. На 81 хвилині стався спірний епізод, коли в штрафній гостей м’яч ніби влучив в руку одному з оборонців Дніпра, але свисток Родіоненка промовчав… Явно захвилювалися трибуни, що передалося і футболістам. Так, на 90 хвилині Козоріз грубо зіграв проти Ротаня, а Руслан, напевно згадавши свій давній спаринг з Хацкевичем, «зарядив» з правої Івану по обличчю. Стало не до футболу, коротше кажучи…

Після матчу гравці Закарпаття покидали поле під оплески вдячних глядачів, а дніпряни та суді – під фатальним штампом «ганьба». Однак, я б не був таким категоричним. Оплески заслуговували обидві команди, але і не згадати те, що один Селезньов коштує більше ніж вся команда Гамули – не можу.

Олександр Сабадош (Ужгород), спеціально для Football.ua